Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 20:30

Дніпропетровські кам’яні баби потребують оселі


Уже кілька десятиліть унікальне зібрання під загрозою

Дніпропетровськ – Цими днями Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького святкує 160-річчя. Це один із п’яти найстаріших і найбагатших музеїв України. У його скарбниці, зокрема, найбільша в Європі колекція кам'яної пластики — скіфських і половецьких ідолів ,«баб». А втім, зберігаються ці артефакти в умовах, далеких від оптимальних. У ювілейний рік у музейників зрештою зажевріла надія на те, що колекція матиме гідне виставкове приміщення – лапідаріум.

Знаменитий Керносівський ідол III тисячоліття до н.е., скіфські баби, половецькі ідоли, надмогильні хрести доби Козаччини... Колекція кам’яної пластики Дніпропетровського історичного музею розповідає про життя та побут людей минувшини, які населяли терени від Уралу до Дніпра. А втім, уже кілька десятиліть унікальне зібрання під загрозою: частину скульптур припорошує пил у запасниках, частину псують вітри та дощі на вулиці біля музею.
Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького


Археолог Лариса Чурилова проводить міні-екскурсію. Деякі баби з тих, що стоять надворі, через плісняву вже майже втратили свої обличчя, каже вона.

«Вона поступово помирає. Це не містика: скульптура помирає, якщо її належно не виставляти», – каже дослідниця.

Скляний павільйон як порятунок

Розмови про реставрацію колекції точаться з кінця 80-тих. Відродити попсовану кам’яну пластику планували у Москві. Наразі фахівці-реставратори високого рівня є вже й в Україні, але відновлювати скульптури, щоб знову виставити їх на поталу дощам, музейники не хочуть.

Єдине, що допоможе зберегти зібрання, кажуть, – це лапідаріум, велика будівля зі скляним склепінням, що забезпечить належну температуру, вологість й вентиляцію. Щоб визначитись, яким саме він буде, музейники вже провели конкурс. Переміг проект молодих місцевих архітекторів, його й збираються втілити у життя. Незвичайна за формою будівля у кілька ярусів зі скляним фасадом та підсвічуванням стане ще однією родзинкою туристичного Дніпропетровська, вважає директор музею Надія Капустіна.

«У нас є також дуже цікава єгипетська колекція, надзвичайно рідкісна. Її плануємо виставити у верхньому ярусі. Доповнити дрібною пластикою і козацькими хрестами. Була вже зустріч, були розмови, звернення, проект планують підтримати на державному рівні», – розповідає директорка Надія Капустіна.

Проблеми – гроші та земля

Виставкові зали, відкриті для туристів, – не єдине, що планують у лапідаріумі. Там буде ще й реставраційний відділ. А втім, коли надії перетворяться на конкретні дії, у музеї говорити не беруться. Торік на початок будівництва з державного бюджету виділили мільйон гривень. Поки лише на проектно-кошторисні роботи. Подальші гроші для будівництва в столиці твердо обіцяли, але це було ще до фінансової кризи. Загалом треба понад 20 млн грн. Крім того, є проблеми і з відведенням землі.

Між тим кам’яні скульптури біля музею у все більшій небезпеці. Якось музейники виявили на бабах зображення свастики, нанесені фарбою. Сліди вандалізму ледве змили.

Наразі в Україні є лише одне приміщення для кам’яної пластики, це пристосований під лапідаріум кінотеатр у Керчі. Дніпропетровський павільйон має стати першим в Україні спеціалізованою виставковою залою.

(Дніпропетровськ – Київ – Прага)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG