Російський президент перебував у Сербії лише 8 годин. Але за цей час він встиг зустрітися із керівництвом країни, підтвердити надання кредиту в понад один мільярд євро, запросити сербські компанії до будівництва об’єктів для зимової олімпіади-2014 у Сочі, пообіцяти участь російських компаній у розбудові сербської інфраструктури і вшанувати пам’ять загиблих воїнів Другої світової війни. Дата візиту – 20 жовтня, припала на 65-річчя визволення Белграда від нацистських військ.
Виступаючи у парламенті Сербії, Дмитро Медведєв заявив: «У нас спільні підходи до оцінки міжнародної ситуації та принципів європейської безпеки. Ми разом із нашими сербськими партнерами пропонуємо Європі нову безпекову ініціативу – всім європейським країнам, незалежно від їхньої блокової приналежності».
У відповідь сербський лідер Борис Тадич заявив, що його країна «відкрита» для цієї ініціативи.
Москва заявляє, що ОБСЄ неефективно протидіє тероризму
Росія веде мову про нову систему безпеки у Європі ще з літа 2008 року. Тоді Медведєв заявив, що НАТО та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) не змогли адекватно відповісти на новітні безпекові виклики, зокрема такі, як тероризм.
Тоді це виглядало, як прояв протидії Москви розширенню НАТО та намаганням Сполучених Штатів розмістити системи ПРО у Центральній Європі.
Але тепер, вже після того, як Вашингтон скасував свої плани щодо ПРО, Медведєв знову повторив свою тезу про необхідність створення «нової архітектури безпеки у Європи». І Сербії вже відведена роль союзника у реалізації цих планів Кремля.
Душан Реліч, старший науковий співробітник Берлінського інституту міжнародних відносин і питань безпеки, зазначає, що Росія використовує у відносинах із Сербією своє становище як головного постачальника енергії у Балканському регіоні й важливого торгового партнера.
Офіційні Белград та Москва зацікавлені у поглибленні відносин, але Росія лише використовує Сербію, щоб мати підтримку у своїх посяганнях на існуючі інститути безпеки.
«Росія намагається використати усі прорахунки ОБСЄ протягом останніх кількох років, а також відсутність довгострокових і нових угод зі Сполученими Штатами, – наголошує експерт. – При цьому насправді Росія не прагне інтегрувати Сербію до будь-якої спеціальної системи двосторонніх відносин із Москвою».
Двополюсна політика може зашкодити Сербії
Сербія досі не висловила зацікавленості у членстві в НАТО й підтримує офіційну політику військового нейтралітету.
Однак, багато хто побоюється, що підтримка Белградом російського плану зламу існуючої системи європейської безпеки – поставить кінець амбіціям Сербії долучитися до Європейського Союзу та інших західних інституцій.
І це на тлі того, що Брюссель заохочує Белград до європейської інтеграції. Нещодавно було скасовано візовий режим між Сербією та Євросоюзом, а виконання Сербією рішень Гаазького трибуналу щодо військових злочинів розблокувало шлях для нових торговельних угод.
Керівник Форуму з безпеки і демократії у Белграді, генерал у відставці Нінослав Кристич висловив побоювання, що така двополюсна політика може завести Сербію у глухий кут.
«Перш за все, Сербії самій треба зрозуміти, що вона хоче від Європи. Як я розумію, Сербія хоче зберегти політичну, культурну й економічну співпрацю з Європою. Але якщо її не влаштовують існуючі механізми безпеки, то це не можна назвати чесною позицією Сербії у відносинах із Європейським Союзом», – зазначив Кристич.
Однак, є й такі експерти, які вважають, що загравання Москви лише прискорить інтеграцію Белграда до європейського товариства. Адже фактично Росія змушує Сербію зробити вибір між Сходом і Заходом та робить свого балканського союзника розмінною монетою у переговорах із Брюсселем.
(Прага – Київ)
Виступаючи у парламенті Сербії, Дмитро Медведєв заявив: «У нас спільні підходи до оцінки міжнародної ситуації та принципів європейської безпеки. Ми разом із нашими сербськими партнерами пропонуємо Європі нову безпекову ініціативу – всім європейським країнам, незалежно від їхньої блокової приналежності».
У відповідь сербський лідер Борис Тадич заявив, що його країна «відкрита» для цієї ініціативи.
Москва заявляє, що ОБСЄ неефективно протидіє тероризму
Росія веде мову про нову систему безпеки у Європі ще з літа 2008 року. Тоді Медведєв заявив, що НАТО та Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) не змогли адекватно відповісти на новітні безпекові виклики, зокрема такі, як тероризм.
Тоді це виглядало, як прояв протидії Москви розширенню НАТО та намаганням Сполучених Штатів розмістити системи ПРО у Центральній Європі.
Але тепер, вже після того, як Вашингтон скасував свої плани щодо ПРО, Медведєв знову повторив свою тезу про необхідність створення «нової архітектури безпеки у Європи». І Сербії вже відведена роль союзника у реалізації цих планів Кремля.
Душан Реліч, старший науковий співробітник Берлінського інституту міжнародних відносин і питань безпеки, зазначає, що Росія використовує у відносинах із Сербією своє становище як головного постачальника енергії у Балканському регіоні й важливого торгового партнера.
Офіційні Белград та Москва зацікавлені у поглибленні відносин, але Росія лише використовує Сербію, щоб мати підтримку у своїх посяганнях на існуючі інститути безпеки.
«Росія намагається використати усі прорахунки ОБСЄ протягом останніх кількох років, а також відсутність довгострокових і нових угод зі Сполученими Штатами, – наголошує експерт. – При цьому насправді Росія не прагне інтегрувати Сербію до будь-якої спеціальної системи двосторонніх відносин із Москвою».
Двополюсна політика може зашкодити Сербії
Сербія досі не висловила зацікавленості у членстві в НАТО й підтримує офіційну політику військового нейтралітету.
Однак, багато хто побоюється, що підтримка Белградом російського плану зламу існуючої системи європейської безпеки – поставить кінець амбіціям Сербії долучитися до Європейського Союзу та інших західних інституцій.
І це на тлі того, що Брюссель заохочує Белград до європейської інтеграції. Нещодавно було скасовано візовий режим між Сербією та Євросоюзом, а виконання Сербією рішень Гаазького трибуналу щодо військових злочинів розблокувало шлях для нових торговельних угод.
Керівник Форуму з безпеки і демократії у Белграді, генерал у відставці Нінослав Кристич висловив побоювання, що така двополюсна політика може завести Сербію у глухий кут.
«Перш за все, Сербії самій треба зрозуміти, що вона хоче від Європи. Як я розумію, Сербія хоче зберегти політичну, культурну й економічну співпрацю з Європою. Але якщо її не влаштовують існуючі механізми безпеки, то це не можна назвати чесною позицією Сербії у відносинах із Європейським Союзом», – зазначив Кристич.
Однак, є й такі експерти, які вважають, що загравання Москви лише прискорить інтеграцію Белграда до європейського товариства. Адже фактично Росія змушує Сербію зробити вибір між Сходом і Заходом та робить свого балканського союзника розмінною монетою у переговорах із Брюсселем.
(Прага – Київ)