Від початку року Україна більше ніж на третину зменшила виробництво та експорт металопродукції. З усіх її видів зростає тільки експорт металобрухту, якого за 9 місяців продали за кордон на понад 600 тисяч тонн. Країни Євросоюзу, Туреччина й Китай потребують вторинних металів дедалі більше.
Збільшення експорту – як аварійний вихід
Тим часом в самій Україні брухт за рік подешевшав у 2-4 рази, але навіть за таких цін металурги відмовляються платити, і за рік заборгували постачальникам понад 800 мільйонів гривень, заявив сьогодні на з’їзді Української асоціації вторинних металів її президент Валентин Куліченко.
«Без цієї сировини сучасне, якісне виробництво металу просто неможливе, – зауважив він. – Проте ми зараз бачимо тенденцію, коли заводи замінюють брухт чавуном, рудою, це призводить до порушень технології та навіть аварій. А за вже спожитий брухт не платять, посилаючись на кризу. Схема має бути такою: не платиш – веземо брухт на експорт!»
За словами пана Куліченка, експорт брухту до Євросоюзу – це не перспективний шлях розвитку галузі, а, швидше, аварійний вихід: адже на сьогодні ввізне мито на брухт до країн Європейського Союзу складає 30% від його вартості.
ЄС допоможе українській металургії – Мінпромполітики
Розв’язати проблему обіцяє заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко після входження України до зони вільної торгівлі з ЄС.
«Я місяць тому зустрівся з контактною групою по сталі Європейського Союзу і порушував ці питання. Ми підпишемо відповідні угоди про вільну торгівлю з ЄС та іншими групами держав, які передбачатимуть скасування мит, в тому числі й на метал», – пояснює заступник міністра.
За словами Сергія Грищенка, наведення ладу на ринку металобрухту є запорукою виходу з кризи української металургії, для якої вторинні метали є основною і найбільш вигідною сировиною.
Ліцензування збору брухту стало корупційною машиною – підприємці
Проте ще більшою перешкодою, аніж падіння попиту і мито, для компаній-постачальників металобрухту є корупція, яка починається на рівні приймальних пунктів металу, вважає генеральний директор ПП «Астро» Василь Андрійчук.
«Я вісім місяців відкривав свій пункт прийому металу в Дрогобичі. При Держнаглядохоронпраці створені декілька приватних фірм, і всі вони видають якісь дозволи, – каже він. – Тим часом нелегальні пункти прийому металу спокійно працюють і просто сміються з нас. Подивіться, що врешті зробили ми, ініціювавши ліцензування разом із Мінпромполітики! Корупція, якої світ не бачив!»
Як вихід, підприємець пропонує скасувати ліцензії для пунктів збору металу. І водночас посилити контроль за ними з боку міліції та місцевої влади.
Крім цього, представники галузі закликають дати відсіч крадіжкам металобрухту з потягів. Таке злодійство, за їхнім свідченням, часто відбуваються за участі самої охорони.
(Київ – Прага)
Збільшення експорту – як аварійний вихід
Тим часом в самій Україні брухт за рік подешевшав у 2-4 рази, але навіть за таких цін металурги відмовляються платити, і за рік заборгували постачальникам понад 800 мільйонів гривень, заявив сьогодні на з’їзді Української асоціації вторинних металів її президент Валентин Куліченко.
«Без цієї сировини сучасне, якісне виробництво металу просто неможливе, – зауважив він. – Проте ми зараз бачимо тенденцію, коли заводи замінюють брухт чавуном, рудою, це призводить до порушень технології та навіть аварій. А за вже спожитий брухт не платять, посилаючись на кризу. Схема має бути такою: не платиш – веземо брухт на експорт!»
За словами пана Куліченка, експорт брухту до Євросоюзу – це не перспективний шлях розвитку галузі, а, швидше, аварійний вихід: адже на сьогодні ввізне мито на брухт до країн Європейського Союзу складає 30% від його вартості.
ЄС допоможе українській металургії – Мінпромполітики
Розв’язати проблему обіцяє заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко після входження України до зони вільної торгівлі з ЄС.
«Я місяць тому зустрівся з контактною групою по сталі Європейського Союзу і порушував ці питання. Ми підпишемо відповідні угоди про вільну торгівлю з ЄС та іншими групами держав, які передбачатимуть скасування мит, в тому числі й на метал», – пояснює заступник міністра.
За словами Сергія Грищенка, наведення ладу на ринку металобрухту є запорукою виходу з кризи української металургії, для якої вторинні метали є основною і найбільш вигідною сировиною.
Ліцензування збору брухту стало корупційною машиною – підприємці
Проте ще більшою перешкодою, аніж падіння попиту і мито, для компаній-постачальників металобрухту є корупція, яка починається на рівні приймальних пунктів металу, вважає генеральний директор ПП «Астро» Василь Андрійчук.
«Я вісім місяців відкривав свій пункт прийому металу в Дрогобичі. При Держнаглядохоронпраці створені декілька приватних фірм, і всі вони видають якісь дозволи, – каже він. – Тим часом нелегальні пункти прийому металу спокійно працюють і просто сміються з нас. Подивіться, що врешті зробили ми, ініціювавши ліцензування разом із Мінпромполітики! Корупція, якої світ не бачив!»
Як вихід, підприємець пропонує скасувати ліцензії для пунктів збору металу. І водночас посилити контроль за ними з боку міліції та місцевої влади.
Крім цього, представники галузі закликають дати відсіч крадіжкам металобрухту з потягів. Таке злодійство, за їхнім свідченням, часто відбуваються за участі самої охорони.
(Київ – Прага)
