Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 14:25

Курдське кіно: відоме у світі, але не вдома


Прага – Цього тижня Нью-Йорк приймав перший фестиваль курдського кінематографа під назвою «Кіно без кордонів». На фестивалі можна побачити і художні, і документальні фільми різних жанрів. Хоча деяких курдських режисерів уже добре знають у світі, вдома до них часто ставляться байдуже.

Курдський народ живе розкиданий між Туреччиною, Сирією, Іраном та Іраком і упродовж століть домагається створення власної держави. Бурхлива історія і непросте сьогодення підштовхує курдських кіномитців висловлюватися через символи й натяки.

Така стилістика вже допомогла курдським кінематографістам здобути міжнародне визнання. Зокрема, фільм турецько-курдського режисера Їлмаза Ґюнея здобув «золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі у 1982 році. Цю стрічку знімав асистент Ґюнея за його докладними інструкціями, бо сам режисер у той час був за ґратами.

Цього тижня на фестивалі курдського кіно в Нью-Йорку презентували 9 художніх стрічок і ціле розмаїття фільмів короткого формату й документальних картин. Один із авторів – Гінер Салім, курд з Іраку, який живе у Франції. Його кінокомедія «Горілка лимон» – це історія кохання між колишнім військовим і буфетницею, яка розгортається в курдському селі у Вірменії.

Салім зазначає що його професія – це виклик. «Це дуже складна робота через апартеїд проти курдського народу, немає рівності, немає прав людини, немає свободи. Але дуже сміливі курдські дівчата й хлопці таки знімають у дуже складних умовах», – сказав він Радіо Свобода.

У пошані Голівуд і Болівуд, а не проблеми місцевого розливу

Курдський режисер розповів, що зняв попередню картину за кошти гранту в розмірі півмільйона євро від однієї французької культурної установи. Але коли безкоштовно запропонував цю стрічку якомусь курдському телеканалу в Іраку, то отримав відмову. Салім каже, що чимало курдів, замість того, щоб піти на стрічку курдського митця, оберуть голлівудську картину за участю Тома Круза. В іракському Курдистані, як говорить Гінер Салім, також популярні індійські фільми й мелодрами, зняті в Єгипті і Туреччині. Натомість інтерес до курдського кіно, в якому порушують болючі політичні і соціальні проблеми, незначний.

Інший курдський режисер Яно Розеб’яні зазначає, що дорогу до серця кіноглядачів в Іраку перекриває проблема тероризму. «Чи ви захочете сидіти в темній кімнаті, наповненій людьми в цьому регіоні? Принаймні, поки що – ні. Тому кіно там насправді ще не вкорінилося», – зауважує режисер.

Але, як каже Розеб’яні, курди в Іраку ще перебувають у привілейованому становищі, бо можуть хоч вільно дивитися кінострічки своїх режисерів, на відміну від курдів у Туреччині, Ірані чи Сирії.

(Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG