Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 21:39

Інституційна, кліматична і фінансова кризи: чи справляться лідери ЄС хоча б із одною?


Брюссель – Нинішній європейський саміт намагається уговкати декілька криз одразу. Насамперед, кризу всередині Євросоюзу, пов’язану із нератифікованою Лісабонською угодою. Європейські лідери також намагаються визначити, хто і скільки заплатить у боротьбі зі змінами клімату. Нарешті, на саміті йдеться про визначення подальшої стратегії Євросоюзу щодо кризи фінансово-економічної. Неформальна частина зустрічі голів держав та урядів ЄС присвячена пошукам особи на посаду майбутнього президента Євросоюзу. Проте Брюссель поки що офіційно не називає імен.

Наразі Європейський Союз переживає ще один етап, пов’язаний із надіями вийти із глухого кута, пов’язаного із Лісабонською угодою.

Власне, саме у цьому й полягає головне завдання нинішнього саміту голів держав та урядів: покласти край тривалій інституційній кризі Євросоюзу, що розпочалася ще у 2005 році провалом європейської конституції на референдумах у Нідерландах і Франції. Лідери ЄС зараз за робочою вечерею намагаються знайти компроміс із чеським президентом Вацлавом Клаусом, який вимагає для своєї країни низки поправок у документі в обмін на підпис під Лісабонською угодою. Проте до остаточного рішення чеського Конституційного суду щодо цього документа, яке очікується за декілька днів, Євросоюз не вдаватиметься ні до яких різких рухів.

Лісабонську угоду ще не ухвалили, але готуватися треба


«Це, звичайно, їхня умова, але шведське головування, якщо це можливо, повинне ввести у дію Лісабонську угоду ще до закінчення цього року, – коментує ситуацію нинішній голова Ради Євросоюзу, прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт. – Тепер нас 26 країн-членів (що ратифікували угоду). Нам бракує тільки одної, тому ми вже готуємося і саме тому я консультуюся із моїми колегами, бо ця підготовка має здобути підтримку інших голів держав та урядів».

Чільний європейський посадовець натякає на те, що склад нової Єврокомісії, що має замінити нинішню, слід визначити вже тепер. Так само, як і основні керівні посади, включно із президентом Євросоюзу. Хоча відомо, що є декілька кандидатур на ці високі вакантні місця, офіційно на саміті не буде ухвалено жодного рішення. «Ми зібралися обговорити подальшу політику, а не імена кандидатів», – мало не хором заявили сьогодні лідери брюссельських установ.

Гроші на клімат – яблуко європейського розбрату

Важливим і також мало не кульмінаційним питанням саміту є грошовий пакет на боротьбу із кліматичними змінами. Чи визначать, хто і скільки грошей надасть для допомоги бідним державам, що вже сьогодні страждають від глобальних змін?

Надій на успішне визначення фінансових витрат Європи дуже мало. Саме розподіл фінансування боротьби із кліматичним змінами наразі блокує співпрацю країн Євросоюзу. Польща та ще 8 держав-членів відмовляються надати конкретні цифри, бо побоюються надмірних витрат. Багаті Німеччина й Франція теж не хочуть обіцяти великих сум наперед, а пропонують на кліматичній конференції у Копенгагені представити тільки загальні принципові зобов’язання.

«Комісія пропонує надати суму від 2 до 15 мільярдів євро, – прокоментував у інтерв’ю Радіо Свобода брюссельський експерт із інституційних питань Шанталь Естас. – Але наразі ніхто із 27-ми держав не підтвердив цих зобов’язань. Причина у тому, що коли визначити суму, то треба визначити і як її поділити між європейськими державами. Хто і скільки має заплатити. Тим часом, бідні держави скаржаться на відсутність коштів і закликають платити тих, хто більше забруднює, тобто, розвинуті країни. Якщо європейці не дійдуть згоди до Копенгагена, то і на самій кліматичній конференції ніякої угоди не підпишуть».

Разом з цим, голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу перед початком зустрічі висловив переконання, що остаточної відповіді щодо фінансування боротьби із кліматичними змінами сьогодні таки не знайдуть.

(Брюссель – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG