Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 19:19

Ахто Лоб’якас

Брюссель – Кліматичні зміни, співпраця в галузі енергетики та низка нагальних міжнародних проблем домінуватимуть на першому формальному саміті США-ЄС після приходу на посаду президента США Барака Обами. Брюссельські чинники намагаються не розпалювати очікувань щодо можливості прориву на зустрічі у Вашингтоні сьогодні і завтра. В ЄС переважає відчуття того, що незважаючи на великі очікування, взаємини між ЄС і США не почали швидко поліпшуватися після завершення доби Джорджа Буша. Що ж буде у центрі нинішнього саміту?

Брюссель розчарований, що налаштування Барака Обами на зміни не поліпшило прохолодних взаємин між ЄС і США, але Євросоюз може у цьому звинувачувати лише себе. Багатьом фахівцям від самого початку було зрозуміло, що ключові інтереси Сполучених Штатів не зміняться із приходом Обами. Тож це було справою ЄС показати США, що європейський блок вписується у плани нового мешканця Білого Дому. Але ЄС не спромігся це зробити.

Звіт впливової Європейської ради з міжнародних взаємин, що знаходиться в Лондоні, напередодні саміту виразно підкреслив цю ситуацію: «Президент Обама вже втратив терпець від ЄС, що не має послідовності і мети». Річ у тім, що ЄС, який уже довший час не може виступити спільним фронтом із будь-якої з найважливіших світових проблем, став сприйматися Обамою як неефективний партнер, а тому президент США змушений шукати партнерів деінде».

Часткою проблеми ЄС є те, що більшість його країн-учасників є членами НАТО, і США, які є найбільшим членом цієї організації, віддають перевагу саме їй як форуму для трансатлантичних дебатів із питань безпеки. Слабкість Брюсселя щодо Вашинґтона ще посилюється тенденцією низки окремих країн-членів ЄС, а найбільше Великої Британії, до того, щоб мати «особливі стосунки» зі США. Це змушує, зокрема, Лондон шукати прямого доступу до Білого Дому, без посередництва ЄС.

В ЄС буде чотири керівники замість двох?


Послідовності взаємин ЄС-США не сприяє і ротація головуючих у Євросоюзі країн раз на півроку. Наприклад, у квітні Обама зустрічався з керівництвом ЄС під головуванням Чехії, коли в цій країні панував політичний хаос. Тепер європейську делегацію очолює прем’єр-міністр Швеції, яка головує в ЄС нині.

У цьому плані становище може дещо змінитися з остаточною ратифікацією Лісабонської угоди ЄС, бо вона передбачає створення постійних посад Президента ЄС та міністра закордонних справ ЄС зі значними повноваженнями. Проте ці постаті і далі муситимуть взаємодіяти із Президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу та головуючими країнами. Тому після створення 2 нових посад партнерам ЄС доведеться замість однієї людини домовлятися в ЄС аж із чотирма!

На саміті розглянуть головні міжнародні проблеми

Очікують, що на саміті у Вашинґтоні буде розглянуто ключові міжнародні проблеми: Іран, Афганістан, Пакистан, Близький Схід, Росія. Проте ЄС перебуватиме у ролі незначного гравця, що не впливає на визначення американської політики або подій у гарячих точках. В Афганістані всі послідовні рішення ухвалює Вашинґтон, хоча європейські союзники надіслали туди майже третину всіх військ. Трішки більшим є значення блоку у нейтралізації іранської ядерної програми та у взаєминах із Росією, але ЄС показав, що сам нездатний домогтися від Росії якихось поступок, або вплинути на її зовнішню політику. Москва і далі з успіхом здійснює щодо ЄС політику «розділяй і владарюй».

Намагання США «перезавантажити» взаємини з Росією дістали широке схвалення в ЄС, зокрема, у західній частині цього блоку, проте у самому Євросоюзі спостерігається мало амбіцій щодо поступу у взаєминах із Москвою. А це залишає у підвішеному стані сусідів Росії у Східній Європі. У час, коли увага Обами прикута до решти світу, Грузія, Україна та інші відчувають зростання російського тиску, а ЄС нездатний йому протидіяти.

Донедавна ЄС виглядав здатним стояти пліч-о-пліч зі США з економічних проблем. Але хоча економіки ЄС і США є подібними за розміром, зрив переговорів про лібералізацію торгівлі та повстання Китаю, як великої економічної потуги, знизили глобальний вплив ЄС. Тепер тандем США-Китай погрожує затьмарити всі інші торговельні партнерства.

Проблеми одужання економіки США та ЄС розглядають у форматі «Групи двадцяти», але там панує постійна незгода щодо природи майбутніх регуляцій фінансового сектора. Усередині ЄС найбільша в економічному плані країна – Німеччина постійно сперечається із Британією, якій імпонує економічна модель США.

Прорив із пріоритетного для ЄС питання – під запитанням


Найбільшим пріоритетом на саміті для ЄС буде питання кліматичних змін. Але, хоча Обама більш сприйнятливий, ніж його попередник у визнанні цієї проблеми, він наразі зробив дуже мало, аби на практиці поділяти занепокоєння ЄС. Ба більше, нездатність ЄС домовитися щодо внесків на покриття коштів країн, що розвиваються, на протидію кліматичним змінам, унеможливлює тиск брюссельської делегації на президента США. Тож брюссельські чинники побоюються, що США не вдасться переконати пристати на обіцянку ЄС скоротити 2020 року викиди двоокису вуглецю на 20 відсотків порівняно з 1990 роком, або приєднатися до глобальної схеми торгівлі квотами на такі викиди, яку хотів би запровадити Брюссель.

(Брюссель – Прага – Київ)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG