Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 17:02

Чому додаткові сили НАТО не з’являються в Афганістані?


Афганістан - німецькі солдати Міжнародних сприяння безпеці в Кундузі, 2009 р.

Брюссель – Надсилати чи не надсилати додаткові війська до Афганістану? Переважна більшість країн-союзниць НАТО нині схиляються до другого варіанту. Причини різні. Насамперед, невизначеність позиції Сполучних Штатів, лідера афганської кампанії. Поміж іншими причинами – нестача коштів і зайнятість військових у інших операціях та місіях. Останній і дуже поширений аргумент – спротив громадської думки.

Місія в Афганістані залишатиметься головним завданням НАТО. Генеральний секретар організації Андерс Фоґ Расмуссен у своєму новому зверненні висловив переконання, що НАТО й Міжнародні сили сприяння безпеці (ISAF) залишаються вірними своїм зобов’язанням у Афганістані.

«Ми будемо присутні там доти, доки не виконаємо своєї роботи, – заявив лідер Північноатлантичного альянсу. – Тепер нам потрібен новий контракт на майбутнє між Афганістаном і світовою спільнотою. Ця угода має відобразити виклики, що стоять перед нами і які зроблять Афганістан достатньо міцним, щоб твердо стати на ноги. Дехто піддає сумніву нашу волю надсилати ресурси і війська на цю місію. Але вони помиляються».

Та чи справді помиляються ті, що стверджують, ніби країни-союзниці нині відмовляються надсилати нові війська до Афганістану?

Якщо говорити про Великобританію, то так. Прем’єр-міністр Ґордон Браун нещодавно заявив, що таки надішле до Афганістану ще 500 вояків. Таким чином, кількість британських солдатів становитиме дев’ять з половиною тисяч осіб.

Країни НАТО чекають новин із Вашингтона


Проте сьогодні це виняток. Данія й Нідерланди заявляють, що попри заклики командувачів альянсу, не мають наміру збільшувати свій контингент. Насамперед тому, що хочуть спочатку дочекатися від американського президента Барака Обами остаточного рішення щодо нової стратегії в Афганістані.

«Перед тим, як ухвалювати рішення на національних рівнях, країни-союзниці хочуть дізнатися, якою буде стратегія Америки, – зазначив у інтерв’ю Радіо Свобода директор Фундації зі стратегічних досліджень Камій Ґран. – Це логічно, бо США – найбільша країна-учасник місії в Афганістані і має найбільший вплив. У Вашингтоні нині точаться дискусії щодо меж зобов’язань американців і загальної стратегії цієї місії».

Французький експерт із питань безпеки й оборони додає, що «країни Європи заявляють, що хотіли б спочатку довідатися про подальші кроки Сполучених Штатів, адже донині пан Обама ще не ознайомив їх зі своєю остаточною позицією».

Нестача військ та негативна громадська думка


Розбіжності щодо надсилання додаткових військ до Афганістану мають і американські політики. Тим часом, головнокомандувач афганською операцією Стенлі Мак Крістал вимагає підсилення чисельністю до 40 тисяч військових.

Країни-члени НАТО також не поспішали ухвалювати рішень, бо тривалий час було невідомо, хто стане новим лідером Афганістану. Тому, коли мова заходила про збільшення контингенту, багато держав-союзниць висували цілу низку вимог.

Разом із невизначеністю щодо подальшої військової політики в Афганістані, у країнах-членах НАТО існують і інші причини відмови у збільшенні присутності союзних військ на афганській землі.

«Є країни, що не мають можливості надсилати до Афганістану нові сили, бо у них обмежена кількість військ через те, що їхні вояки задіяні у місіях у інших регіонах, – пояснює директор Фундації зі стратегічних досліджень Камій Ґран. – Частина країн має проблеми з громадською думкою, котра проти збільшення своїх військових у Афганістані чи навіть їх повного відкликання. Люди розчаровані операцією, яка спочатку була класичною місією зі стабілізації країни. Нині ж вона стає все небезпечнішою й складнішою».

Найкатегоричнішим із лідерів країн НАТО є президент Франції Ніколя Саркозі, який заявляє, що його країна не надішле до Афганістану жодного додаткового солдата. Водночас він зазначає, що присутність французьких військ у складі міжнародної операції під командуванням НАТО в цій країні все ж залишатиметься незмінною.

(Брюссель – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG