Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 11:58

Першою жертвою нової газової стратегії Росії стане Україна, одразу ж після виборів президента (європейська преса)


Прага – В європейських газетах продовжують висвітлювати «газовий поступ» Росії, яка всіляко намагається просувати нові проекти своїх газогонів, котрі послідовно обходять Україну. На цьому зауважують чи не всі оглядачі. Експерти відзначають, що російський газ і пов’язані з ним проблеми як «дамоклів меч» зависли над Україною, і не виключають, що саме після президентських виборів 17 січня цей меч буде задіяний у повній відповідності з «газовою стратегією Кремля». Задіяний саме проти української незалежності. Недарма Москва з такою послідовністю відкладає найбільш проблемні питання російсько-українських газових стосунків до вирішального моменту. Чи не настане цей момент саме після 17 січня?

Чеська газета «Лідове новіни» інформує, що після узгодження всіх проблемних питань щодо газогону «Північний потік» із ключовими північноєвропейськими країнами, російський прем’єр Володимир Путін повідомив світ, що підписано угоди «зі всіма ключовими країнами Європи щодо прокладення газогону «Південний потік». П’ятою державою півдня Європи, котра погодилася на цей російський варіант, стала Словенія. «Лідове новіни» наголошують, що траса «Південного потоку», вартість якої сягне 24 мільярдів євро, «обійде Україну і піде через Болгарію, Сербію, Угорщину, Грецію і Словенію до Італії». Підписання Москвою угоди зі Словенію, зауважує чеська газета, «є останньою перемогою Кремля над конкурентною трасою «Набукко». «Лідове новіни» також вважають, що січневий 2009 року газовий скандал між Росією та Україною став одним із вагомих аргументів успіхів Росії в реалізації проектів двох обхідних газогонів. Чеське видання також наголошує, «якщо Європейський Союз намагається газову залежність від Росії знизити, то представники «Газпрому» навпаки стверджують, що залежність Європи від російського блакитного палива у наступні 10 років лише зросте».

Найбільш проблемною у газовому плані в Європі є Україна. Це визнають фактично всі аналітики. Нещодавно «Файненшел Таймз» наголосила на «корупції, яка глибоко вкорінена в діловому світі України, особливо в енергетиці» і що якраз ця «корупція і темні зв’язки з російськими інтересами є причинами особистої ворожнечі і заплутують політичну сцену України». Сьогодні ж «Файненшел Таймз» відзначає, що «вибух свого газового гніву проти України» Росія поки-що відкладає. Яка мета втручання Москви в український виборчий процес цього разу, запитує далі впливова лондонська газета, і прогнозує, що Кремлю потрібен слухняний Президент України. «Файненшел Таймз» вважає також, що на відміну від ненависного Москві Ющенка, який не є сьогодні популярним за даними українських опитувань, такі лідери, як Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович, «більше влаштовують Росію». Так чи інакше, вважає лондонська газета, газове питання стане одним із головних козирів під час цих виборів в Україні. Але європейців це мало хвилює, бо для них, як зазначає «Файненшел Таймз», головним «є сподівання, що вони не стануть жертвами ще однієї газової сварки».

Австрійська «Ді Прессе» у своєму аналізі вірогідної європейської політики нового німецького уряду Анґели Меркель вказує на те, що однією з найбільших геополітичних небезпек для ЄС є «можливі перебої у постачанні нафти з Близького Сходу чи ж випробувана популярна гра Путіна на нервах європейців, коли Москва своїми сварками з Україною накидає газовий зашморг на шию Європі». При цьому «Ді Прессе» наголошує, що «до сьогодні ЄС не має ніякої серйозної енергетичної політики... короткотермінові національні інтереси переважають тут над довготривалою стратегією Союзу».

Цього тижня під час зустрічі Путіна і Тимошенко в українській Ялті в кулуарах саміту глав урядів СНД знову обговорюватимуть газову тему. Російська «Время новостєй» вважає, що головна мета Росії змусити Україну бути слухняною у виконанні газового диктату з боку Москви. Інакше, як зауважує газета, «на початку наступного року «Газпром» може висунути відповідний рахунок (у 8 мільярдів доларів) за недобір Україною газу за існуючими контрактами». «Время новостей» цитує Юлію Тимошенко, що, мовляв, «абсолютно жодних санкцій не буде, бо це є твердою домовленістю з прем’єром Росії». А далі московська газета наголошує, що «Володимир Путін своє слово тримає, але лише якщо керівництво України відмовиться від ідеї перегляду контрактів на постачання і транзит газу після виборів президента». Тобто, повна слухняність України, головна мета газового тиску Кремля. «Російський проект міжурядової угоди з Україною по газу, оприлюднений в Україні інтернет-виданням «Економічна правда», лише свідоцтво того, що нічого, окрім виконання Києвом діючих контрактних зобов’язань, Москві нічого не треба», – зазначає російське видання. «Время новостєй» також вважає, що Росія лише посилить, унаслідок газового тиску на Україну, свої позиції в українській енергетиці.

Недарма ще одне російське видання, «Ведомості», прогнозує, що у Ялті буде підписано російсько-українську угоду про участь Росії в модернізації української газотранспортної системи (ГТС). Ця газета при цьому посилається на російського міністра енергетики Сергія Шматка, але про умови участі Росії в модернізації української ГТС ні слова.

А московська «Комерсант», інформуючи про підписання між ЄС та Росією меморандуму про механізми раннього попередження в галузі енергетики, цитує представників Євросоюзу, які попереджають, що цей меморандум не стосується прямо України і додають – головне, «щоб у ситуації можливої перерви постачання не було політичного ажіотажу».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG