Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 13:36

20 років Оксамитової революції в Чехословаччині («Правда і любов переможуть над брехнею і ненавистю»)


Колишній президент Чехії Вацлав Гавел ставить у вівторок свічку біля меморіальної дошки на Національному проспекті в Празі пам’яті розгону студентської демонстрації 17 листопада 1989 року, з якої почалася «Оксамитова революція»

Прага – Чехія сьогодні відзначає День боротьби за свободу. 20 років тому, 17 листопада, чеські студенти піднялися на масові акції протесту проти комуністичного режиму Чехословаччини. Події цих листопадових днів 1989 року назвали в історії Чехії Оксамитовою революцією, котра ознаменувала крах комунізму.

Вацлав Клаус, нинішній президент Чехії, нагадав сьогодні біля будови празького гуртожитку, що події революції почалися саме звідти, із демонстрації невеличкої групи чеських студентів, а потім суспільний виклик комуністичному режимові підтримали інтелігенція, робітники, молодь, мільйони чехів.

Саме внаслідок цих подій 17 листопада 1989 року Чехія і Словаччина, які були до цього єдиною федеральною державою, стали незалежними, а згодом вступили до НАТО, ЄС і сьогодні розбудовують європейське демократичне життя.

Не все так просто на цьому шляху. У Чехії, наприклад, окрім правих, соціал-демократів, існує лівий рух, є екстремістські, неонацистські сили. У самому чеському суспільстві сьогодні йде дискусія про шляхи розвитку демократії. Не всім подобається президент Клаус і його євроскептицизм, чи глава соціальних-демократів Пароубек із його заграванням з комуністами. Але це є нормальний поступ демократичного суспільства.

Це показало й сьогоднішнє відзначення 20-річчя Оксамитової революції. Коли одні учасники вуличних походів кричали президенту Клаусу: «Не ганьбися!», інші ж: «Хай живе Клаус!»
Чехословаччина - сотні чехословацьких студентів під час протистояння з поліцією у центрі Праги. Вимоги студентів: більше демократії, кінець комуністичному правлінню і вільні багатопартійні вибори. 19 листопада 1989 р.

Говорячи про події Оксамитової революції, один із її учасників, студент тих днів, а нині мер одного з районів Праги Петер Гейма зазначив: «Кожного року проживаю цю атмосферу дуже емоційно, бо був одним зі студентів, які були організаторами всіх тих акцій. А ще й тому, що наша родина була переслідувана тодішнім режимом. Так що намагаюся, щоб ми були не лише раді, що маємо з цим святом вільну державу, а й щоб не допустили повернення до тоталітаризму. І всі відчувають, що це 20-та річниця революції, це відчувається і в емоціях людей сьогодні, і в переживаннях наших, я тепер неначе знову у вирі тих днів».

Гавел: Ми не чекали, що все так повернеться

Перший президент незалежної Чехословаччини, а потім і Чехії, Вацлав Гавел, відзначив 20-річчя Оксамитової революції на проспекті Народна тржіда, де пом’янув у вівторок тих, хто не дожив до сьогоднішнього свята. Потім Гавел відвідав Сенат, де відбувалася конференція, присвячена Оксамитовій революції.

Вацлав Гавел критично оцінює сьогоднішню ситуацію. Він вважає, що не все, про що мріяли учасники революції, збулося. Гавел попереджає, що розвиток демократії в Чехії гальмує нинішня бюрократія, а загрозою для поступу є нинішній своєрідний симбіоз у владі колишніх лівих із представниками спецслужб та частково корумпованими політичними верхами республіки.

«Стало зрозуміло, що тієї атмосфери (революції) не дотримано, – зауважив Вацлав Гавел. – Ми не чекали, що все так відхилиться, не лише від тодішніх ідеалів, але й від, скоріше, тодішньої атмосфери суспільної єдності. Для нас є неочікуваним, що все так радикально відійшло від тих ідеалів».

Сьогодні католицький єпископ Праги Вацлав Малі у проповіді в соборі Святого Віта на Празькому граді наголосив, що гасло Вацлава Гавела від листопада 1989 року про те, що «Правда і любов переможуть над брехнею і ненавистю» є й далі актуальними для чехів.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG