Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 07:02

Гості: Олександр Харченко, генеральний директор агентства УНІАН, та Іван Капсамун, редактор відділу політики газети «День»

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Говоритимемо ми сьогодні про тиждень, що минає.

Він виявився багатим на події. Тут тобі і відзначення річниці Майдану, і презентації передвиборчих програм, і позачергове засідання ВР, і візит в Україну президента Литви, і нові газові домовленості, не кажучи вже про завершення карантину.

Безумовно, хтось до цього переліку додасть ще щось важливе...

Мені видається, що найважливішими цього тижня були одні теми. Можливо, вам якісь інші.

Що виділили б Ви, Олександре?


Олександр Харченко:
Безумовно, це нові газові домовленості, це події навколо епідемії грипу чи імітації епідемії, як дехто вважає, це президентська кампанії виборча, в якій не було якихось таких фіксованих подій, але хід цієї кампанії безумовно впливає на долю країни, тому тут кожен тиждень важливий.

- Ви, Іване?


Іван Капсимун:
Я згоден зі своїм колегою.

Я б до цього переліку додав Голодомор, чергова річниця - 76-ті роковини Голодомору.

Окрім того, я думаю, що якщо буде час, то ми трохи торкнемося теми по сьогоднішній події, що сталася в Києві. Це встановлення знову ж таки пам’ятника Леніну і події, які відбулися навколо цього

- Швидше відкриття відреставрованого.

Це додало таких фарб у передвиборчу кампанію нинішню. І додало, на жаль, фарб як різнокольорових в плані того, що пам’ятник було залито білою і червоною фарбою, так само й додало це фарб не зовсім приємних у тому сенсі, що постраждали люди. Тому що фарба червона вона такого самого кольору, як і людська кров, а вона сьогодні пролилася.

Олександр Харченко:
Наш кореспондент, яка прийшла з цієї події, була просто шокована. Вона каже, що жорстоко досить було побито двох людей і особливо її здивували, обурили дії міліції, яка…

Напевне, ці люди були неправі по відношенню до пам’ятника і до комуністів, які мають право на свій погляд, заливаючи його фарбою. Але те, що, як вона каже, коли людей жорстко били, міліція спостерігала, потім ще доганяли додавали, міліція так само спостерігала. Особисті враження у неї жахливі були просто.

Але просто це такий зріз нашої дійсності, така картинка, в якій, як оті краплинки, дуже багато відобразилося.

- Ваші кореспонденти так само були біля відкриття на Бессарабці пам’ятника Леніну, чи сьогодні журналісти газети «День» більш задіяні на врученні премії імені Джеймса Мейса?


Іван Капсимун: Так, дійсно наші журналісти сьогодні більше на вручені премії імені Джеймса Мейса, яке відбудеться сьогодні о 16.30. в Українському домі. На Бессарабці нашого журналіста сьогодні не було.

Але я хочу зараз зупинитися якраз на врученні цієї премії. Хочу сказати, що ця премія… Сьогодні відбудеться церемонія вручення премії імені Джеймса Майса за публіцистику «Громадська позиція». Тобто, за кращу журналістську роботу, яка писалася про відродження історичної пам’яті України, зокрема про Голодомор 1932-1933 років.

Я декілька слів скажу про Джеймса Мейса, про людину, яка за походженням своїм була індіанцем, американцем, але за духовністю своєю він був українцем.

І його можна назвати навіть великим українцем, який одним з перших у світі і в Україні світу і Україні відкрив правду про Голодомор і почав про це відкрито говорити, коли ще ніхто про це не говорив.

Він приїхав спеціально в Україну і попрацював в газеті «День» 6 років і писав постійно правду про Голодомор.

Наша газета навіть видала дві книги, присвячені Джеймсу Мейсу. Це «День і вічність Джеймса Мейса». Це перша книга 2005 року. І в 2008 році вийшла «Джеймс Мейс: Ваші мертві вибрали мене».

А ще зараз започаткували премію, про яку я вже сказав. І цього року будемо вперше вручати цю премію.

- В наступні дні будемо говорити про те, хто став лауреатом цієї премії…

Олександр Харченко: Я хотів би ще додати до теми Голодомору. Тут знову треба згадати газету «День».

Я там з великим інтересом прочитав статтю, вірніше з продовженням матеріалу професора Кульчицького. Мені здається, що цей матеріал етапний, дуже важливий для цієї проблематики, тому що автор намагається припинити ту істерію, яка навколо цієї теми існує з боку багатьох політичних сил, і намагається зрозуміти, чому нас не розуміють, скажімо, на Заході і в Росії? Чому ми говоримо про Голодомор, що це був геноцид, а це сприймається в штики?

І він набір аргументів аналізує. Мені здається, що це дуже корисна справа, зрештою, перейти до такого не заполітизованого погляду, який, на жаль, в нас часто є.

І проблема, зокрема, виникає з тим, що, скажімо, найбільше цю тему порушує президент, який, м’яко кажучи, має невисокий рейтинг довіри, багато хто йому не вірить і тому нівелюється, а то і просто отримує негативний момент. Тому дуже добре, що науковці, такі люди можуть спокійно про це говорити.

Мені здається, що дуже така помітна стаття, її варто прочитати.

- Ну, ЗМІ писали про те, що Віра Іванівна сказала, що рейтинг у президента зростає. Так що будемо далі бачити.

Ми на початку програми визначили, що найголовнішими темами були такі дві на літеру «г» - газ і грип. Тобто, відміна карантину і не наявність чи відсутність грошей на протигрипозні заходи, на заходи для щеплення і зміни до газових контрактів.

З чого почнемо? З газу?


Олександр Харченко:
Напевне, з газу.

Напевне, є певний позитив у цих нових домовленостях чи додатках у домовленостях, як правильно сказати, що знімається якась невизначеність. Дамоклів меч висів цей у вигляді штрафів гіпотетичних, і він знімається.

Добре, що законтрактовуються якось ці обсяги зниження обсягів поставок газу в Україну.

Тут не варто, напевне, тішити себе ілюзіями, що це якийсь дуже такий жест доброї волі з боку Росії. «Газпром» переживає сьогодні далеко не найліпші часи, і щоби далі не підривати свою довіру перед Західною Європою, вона робить такий жест, нібито, йдучи назустріч Україні.

Біда в тому, що ми, напевне, дуже небагато знаємо про суть цих всіх домовленостей і те, що стоїть ще за лаштунками.

- Очевидно, ми про те, що ж стоїть за лаштунками, дізнаємося як завжди – постфактум. Але експерти кажуть про те, що є якісь геополітичні домовленості.

Іван Капсимун:
Зараз ми можемо говорити про те, що ми бачимо, і воно лежить на поверхні.

Можливо, є якісь там домовленості закулісні, але ми зараз про них можемо говорити лише з точки зору якихось здогадок або припущень.

А лежить у нас на поверхні те, що є у нас певні доповнення, як сказав Олександр, до угод початку цього року. І це доповнення дійсно треба сказати є зміною, позитивною зміною для України. Це однозначно.

Я навіть назвав би це «роботою над помилками» з боку української сторони, тому що законтрактовувати на 2009 рік такий обсяг газу, який був законтрактований в цьому договорі, то це було великою помилкою, тим паче у розпал світової економічної кризи. І треба було передбачити, що наші підприємці не будуть споживати стільки газу.

Але ця помилка зараз виправлена.

- Але вона виправлена лише на рік нинішній і рік наступний, а газові контракти підписані, здається, до 2019 року.

Іван Капсимун: Я думаю, що й як до цього казали, що буде багато проблем, вони не домовляться, але ж вони зараз домовилися і законтрактований газ зменшений так, як і на наступний газ.

Я думаю, що домовляться й надалі.

І ще одне я хотів би відмітити. Ми ще не знаємо ціну на транзит (це дуже важливо для України) і ціну дійсну, конкретну на газ…

- Але ми знаємо, що вже за половину транзиту сплатили…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG