Доступність посилання

Підтримка Путіним небезпечна для будь-якого українського кандидата (європейська преса)


Прага – Європейська преса обговорює сьогодні можливі юридично-процесуальні труднощі судового процесу над ймовірним колишнім нацистським прислужником у нацистських таборах смерті часів Другої світової війни 89-річним Джоном Дем’янюком. Суд розпочався сьогодні у Мюнхені і є першим німецьким судовим процесом над чужинцем щодо злочинів нацизму. Цей процес також ще називають останнім великим процесом над нацистськими злочинцями. Хоча чимало правників сумніваються в ефективності цього процесу і піддають сумніву навіть його завершення. Європейські газети також продовжують висвітлювати тему українських президентських виборів. А деякі європейські видання намагаються підсумувати відзначення 67-ї річниці пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років.

Британська «Ґардіан» наводить слова одного з тих, хто вцілів від нацистського Голокосту, 78-річного голландського єврея Дейвіда ван Гайдена, який розповідає, що його родина – мати, сестра, вітчим, – котрі загинули в нацистському таборі смерті «Собібор» на території Польщі, «не могли себе захистити». Це головна причина того, чому Гайден погодився бути одним із співсвідків того, що сталося 1942-43 року в «Собіборі», саме під час процесу над Джоном Дем’янюком, який розпочався сьогодні у Мюнхені. Голландський єврей каже, що «якщо вина Дем’янюка буде доведена судом, він мусить отримати найсуворіше покарання». «Ґардіан» також зауважує, що із понад 30 співсвідків немає жодного, який свідчив би прямо про участь Дем’янюка у вбивствах 29 тисяч євреїв у «Собіборі», і який би знав ймовірного колишнього охоронця цього табору в обличчя. Британська газета також зауважує, що суд у Мюнхені «перший процес над нацистським підсудним ненімецького походження і цей процес буде останнім великим судом над колишніми нацистськими злочинцями». Газета також наводить думки правників, які вважають, що важко буде довести вину Дем’янюка, котрий, певно, був лише «маленьким гвинтиком убивчої нацистської машини», і він сам, не виключено, змушений був погодитися на службу в нацистів, бо інакше йому загрожувала смерть. Правники також наводять факти того, що із понад 100 тисяч судових справ над імовірними нацистськими злочинцями в Німеччині до суду потрапило лише трохи більше ніж 6 тисяч, і лише незначна частина нацистських злочинців отримали обвинувальний вирок суду в Німеччині. Прогнозують, що суд над Дем’янком, як інформує «Ґардіан», триватиме до травня 2010 року, якщо ж до того часу буде живий головний підозрюваний, котрому лікарі із-за численних хвороб не дають шансів прожити й року.

Польська «Ґазета Виборча» інформує, що 67-ма річниця відзначення пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні цього разу розколола суспільство перед виборами. Прихильники Президента Ющенка, який є ініціатором кількох державних актів щодо увіковічення пам’яті мільйонів жертв Голодомору, 28 листопада провели по всій Україні відзначення пам’яті українців, котрі загинули від організованого Сталіним і його поплічниками голоду 1932-33 років. Тоді як комуністи напередодні знову відкрили у Києві пошкоджений раніше націоналістами пам’ятник вождю більшовиків Леніну і кляли Президента Ющенка, як зауважує «Ґазета Виборча», за те, що він нібито вигадав «собі свято жертв Голодомору», якого, за твердженнями комуністів, і не було. Польське видання також наголошує, що один із головних кандидатів на президентство Віктор Янукович засуджує тему Голодомору, підняту Ющенком, тому що це, на думку лідера Партії регіонів, придумано для того, щоб посварити Україну з Росією. Тоді як лише у парку Слави у Києві, де створено меморіал жертв Голодомору, суботнього вечора запалало понад 30 тисяч свічок пам’яті, пише «Ґазета Виборча».

Московське видання «Комерсант» наголошує, що цього разу російська влада «діє напередодні українських президентських виборів більш витончено і різноманітно». Незалежно від того, чи справді є розбіжності щодо підтримки українських кандидатів з боку Путіна і Медведєва, все ж у Росії ставлять на двох: Тимошенко і Януковича, вважає «Комерсант». Хоча на завершення газета попереджає, що «головного висновку з колишнього фіаско в Україні п’ятирічної давнини російський прем’єр так і не зробив: його підтримка небезпечна для будь-якого кандидата. Тому Путін і допомагає своєму колишньому протеже (Януковичу), як може, і фліртує з його головним суперником (Тимошенко)».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG