Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 20:50
У жовтні 2009 року після трирічної перерви Людмила Супрун (44 роки) повернулася до влади. Уряд України призначив її головою Державного агентства з інвестицій та інновацій.
Утім, попри усі прогнози, це кадрове призначення не змінило наміру Людмили Павлівни балотуватися у Президенти України. Для неї участь у нинішніх перегонах це не лише спроба зайвий раз нагадати про себе, а й дати «друге дихання» Народно-демократичній партії, яку вона очолює.

Біографічні дані

Народилася 7 січня 1965 року у Запоріжжі.
Після закінчення середньої школи із золотою медаллю вступила на юридичний факультет Київського державного університету ім. Шевченка.

Була юрисконсультом на одному із столичних підприємств, затим – молодшим науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології.
З 1992 по 1993 роки – провідний науковий співробітник відділу міжнародного права Інституту держави і права ім. В. Корецького. Після – президент Асоціації ділового співробітництва «Інтерагро».

У 1998 і 2002 роках обиралася народним депутатом України.

Три роки назад стала доктором економічних наук.

У квітні 2008 року перший віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов заявив про те, що Людмила Супрун може очолити Запорізьку державну адміністрацію. Утім, Секретаріат президента не підтримав її кандидатуру.
З 14 жовтня 2009 року Людмила Супрун – голова Державного агентства з інвестицій та інновацій України.
Крім того, вона – голова правління Українського фонду миру, віце-спікер «Громадянського Парламенту жінок України» та президент Української федерації фігурного катання на ковзанах.

Бізнес-діяльність

У великий бізнес Людмила Супрун прийшла у 1993 році. Тоді вона очолила Асоціацію ділового співробітництва «Інтерагро». У політичних кулуарах говорили, що зайнятися бізнесом Людмилі Павлівні допоміг її родич – екс-керівник асоціації «Земля і люди», а пізніше – голова Верховної Ради України Олександр Ткаченко. Утім, Олександр Миколайович рішуче відкидав свої родинні зв’язки із Людмилою Павлівною. На початку 2000-х років у одному із інтерв’ю він заявив: сімейство Супрун справді хотіло бути із ним породичатися, але, мовляв не вийшло. Щоправда, Ткаченко не уточнив, у який спосіб це мало б відбутися.

Утім, як би там було, але Людмила Супрун перетворилася на одного із серйозних гравців на аграрному ринку.

В 2001 році Григорій Омельченко оприлюднив список комерційних структур, які не повернули кредити АКБ «Україна», що призвело до його банкрутства. Серед боржників опинилася і асоціація «Інтеагро», яка залишилися винна банкові (читай – вкладникам) 75, 5 млн. грн.
Усі звинувачення у причетності до банкрутства банку «Україна» Людмила Супрун відкидає.

Партійна діяльність

Важливу роль у кар’єрі Людмили Павлівни зіграло членство в Народно-демократичній партії, яка довгий час мала статус провладної.
У березні 1998 року Супрун отримала мандат народного депутата України за виборчим округом №100 (Кіровоградська область).
Вже у 2002 році, як один із лідерів НДП вона балотувалася до парламенту за виборчим списком пропрезидентського блоку «За єдину Україну!». Була першим заступником голови, виконувачем обов’язків голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету.
Після програшу Народно-демократичної партії України на парламентських виборах 2006 року її лідер – Валерій Пустовойтенко подав у відставку. А його місце зайняла Людмила Супрун. Утім, це не допомогло НДП – на дочасних парламентських виборах 2007 року очолюваний Людмилою Супрун «Виборчий блок Людмили Супрун – Український регіональний актив» до парламенту також не потрапив.

Відтоді Людмила Павлівна двічі публічно оголошувала про об’єднання НДП із різними політичними партіями. У 2007 році – із Демократичною партією та Республікансько-християнською партією, а у 2008 році – із партією «Єдиний центр» Ігоря Кріля. Утім, далі декларацій лідер народних демократів не пішла.
Рік назад колишній лідер НДП Валерій Пустовойтенко обрання Людмили Супрун головою партії назвав помилковим.

Нагороди та відзнаки

Нагороджена грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, орденами Української православної церкви та українського козацтва «За відродження меценатства» II ступеня, «Лідер народної довіри 2002 року», має почесне звання «Заслужений економіст України» (2006).
У 1997 році визнана «Діловою жінкою України 1997 року».

Сім’я

Одружена.
Чоловік — Супрун Микола Олексійович.
Доньки — Тетяна (1986 р. н.) та Владислава (2001 р. н.).

Матеріальні статки

Відповідно до офіційної декларації, у 2008 році Людмила Супрун задекларувала дохід у розмірі 107 тис. 754 грн. Із них – заробітна плата – 107 тис. 483 грн., дивіденди, відсотки, роялті – 270 грн.
У її власності – квартира загальною площею 25,26 кв. м, земельна ділянка загальною площею 2 тис. кв. м і автомобіль Merсedes S-550 з об’ємом двигуна 5 461 куб. см.

На банківських рахунках та у інших фінансово-кредитних установах має 16 тис. 340 грн.
Доходи членів сім’ї Супрун в 2008 році становили 49 тис. 870 грн., із яких 49 тис. 402 грн. – зарплата, 468 гривень – матеріальна допомога.

Члени сім’ї володіють квартирою загальною площею 50,52 кв. м.
До слова, у лютому 2009 року ім’я Супрун було згадано серед тих колишніх народних депутатів, які просили матеріальну допомогу у Верховній Раді.

Програмні засади

Державний устрій
Оновлення діючої Конституції.
Ухвалення законів, які б передбачали децентралізацію влади і зміцнення системи місцевого самоврядування.

Економічна політика

Модернізація української металургії, машинобудування, хімічної і нафтопереробної галузі, транспорту, житлового будівництва, АПК.
Створення державного Банку розвитку, що надаватиме кредити для здійснення інноваційних проектів у промисловості, АПК тощо.
Запровадження на 5 років податкових канікул, скасування ПДВ і зменшення податку на прибуток до 15%.
Здійснення науково-технічних проектів, що дають змогу повсюдно використовувати нетрадиційні джерела енергії.
Створення державного венчурного фонду.

Гуманітарна політика
Розгортання загальної інформаційно-комунікаційної освітньої мережі, що забезпечить рівний доступ до інформації кожному вчителю та учню.
Відновлення престижу учительської професії.
Безкоштовні медичні послуги за переліком і в обсягах, визначених законом.
Оновлення системи щеплень.
Збільшення площі природно-заповідного фонду України упродовж наступних п’яти років мінімум на 10%.
Надання державної підтримки організаціям культури незалежно від форм їхньої власності.

Зовнішня політика
Спрощення для громадян України візового режиму та поетапне запровадження взаємного безвізового режиму із країнами-сусідами.
Відновлення повномасштабних економічних зв’язків із Росією та Білоруссю, із країнами СНД та країнами Східної Європи.
Реалізація наднаціонального проекту, який забезпечить використання транзитних можливостей України.

Національна безпека

Участь України у Європейській системі колективної безпеки.
Переозброєння української армії упродовж наступних 5 років.
XS
SM
MD
LG