Розгляд змін до закону про вибори Президента у вівторок навіть не завершили. Депутати розглянули десь половину з 243 поправок, жодну не підтримавши.
Зокрема, не підтримали пропозицію про повернення грошової застави тим кандидатам, які набрали понад 7 відсотків голосів виборців. Так само депутати відхилили пропозицію зобов’язати кандидатів на Президенти перед другим туром брати участь у телевізійних дебатах.
«Другий тур – хтось із двох точно буде президентом! – переконував колег депутат-«нашоукраїнець» Юрій Кармазин. – І нам треба знати його розумові і професійні здібності. Тому пропонується: в разі повторного голосування, за п’ять днів до дня повторного голосування в прямому ефірі на Першому національному каналі між 19:00 та 22:00 організовуються дебати між кандидатами».
Ситуація виглядала парадоксально, коли депутати розглядали зміни до тих етапів виборчого процесу, що вже минули, – скажімо, поправки щодо висунення кандидатів.
Коментуючи відхилення більшості змін до закону про реєстр виборців, депутати-«регіонали» казали, що допрацьовувати цей закон треба було рік тому, а тепер це фактично не матиме суттєвих наслідків.
Між правом обирати і загрозою фальсифікацій
Одна з ключових розбіжностей між БЮТ та Партією регіонів полягала у внесенні змін до списків виборців у день виборів. БЮТ наполягав, що списки не можна уточнювати в день голосування.
«З’являться фантоми в списках виборців, – каже депутат-«бютівець» Валерій Писаренко. – Більш того, такі самі зауваження зробила Венеціанська комісія – що в Європі немає прикладів сьогодні, щоб у день виборів вносилися люди до списків».
Натомість «регіонали» кажуть, що головне, щоб у виборця не забрали право голосувати, і проблема фальсифікації не повинна стати тут на перешкоді.
«Ми вважаємо, що право громадянина проголосувати має бути реалізоване навіть у день виборів, – каже депутат від фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко. – Наші опоненти говорять, що громадян попереджатимуть, їм приходитимуть запрошення. Але дуже часто люди, які навіть отримали лист про те, що вони внесені до списку, по факту виявляються не внесеними».
Вибори за жорстким сценарієм?
Попервах БЮТ і Партія регіонів спромоглися спільно ухвалити зміни до закону про вибори Президента. Ці політичні сили підтримують кандидатів, які мають найбільше шансів на перемогу.
Тож, попри низку критичних зауважень, у цілому їхні спільні дії було витлумачені як домовленість про спільні правила гри. Проте Президент оскаржив деякі положення закону в Конституційному Суді.
У тому, що тепер БЮТ і Партія регіонів не можуть домовитися про спільні зміни виборчого законодавства, політичні експерти бачать загострення боротьби між ними.
Голова Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що неухвалення поправок до законів матиме негативні наслідки.
«Зміни до закону, які були проголосовані в першому читанні, врахували більшість пропозицій Венеціанської комісії і рішення Конституційного Суду. На жаль, між першим і другим читанням процес забуксував. Політики замість того, щоб просто вирішити ці проблеми, почали шукати преференцій для власних кандидатів. Тому закон став заручником політичних домовленостей або недомовленостей», – каже голова КВУ.
Можливо, деякі моменти спробує врегулювати Центрвиборчком. Проте, на думку Олександра Черненка, це не знімає всіх проблем. Бо в подальшому пробіли в законодавстві можуть стати підставою для оскарження результатів виборів.
(Київ – Прага)
Зокрема, не підтримали пропозицію про повернення грошової застави тим кандидатам, які набрали понад 7 відсотків голосів виборців. Так само депутати відхилили пропозицію зобов’язати кандидатів на Президенти перед другим туром брати участь у телевізійних дебатах.
«Другий тур – хтось із двох точно буде президентом! – переконував колег депутат-«нашоукраїнець» Юрій Кармазин. – І нам треба знати його розумові і професійні здібності. Тому пропонується: в разі повторного голосування, за п’ять днів до дня повторного голосування в прямому ефірі на Першому національному каналі між 19:00 та 22:00 організовуються дебати між кандидатами».
Ситуація виглядала парадоксально, коли депутати розглядали зміни до тих етапів виборчого процесу, що вже минули, – скажімо, поправки щодо висунення кандидатів.
Коментуючи відхилення більшості змін до закону про реєстр виборців, депутати-«регіонали» казали, що допрацьовувати цей закон треба було рік тому, а тепер це фактично не матиме суттєвих наслідків.
Між правом обирати і загрозою фальсифікацій
Одна з ключових розбіжностей між БЮТ та Партією регіонів полягала у внесенні змін до списків виборців у день виборів. БЮТ наполягав, що списки не можна уточнювати в день голосування.
«З’являться фантоми в списках виборців, – каже депутат-«бютівець» Валерій Писаренко. – Більш того, такі самі зауваження зробила Венеціанська комісія – що в Європі немає прикладів сьогодні, щоб у день виборів вносилися люди до списків».
Натомість «регіонали» кажуть, що головне, щоб у виборця не забрали право голосувати, і проблема фальсифікації не повинна стати тут на перешкоді.
«Ми вважаємо, що право громадянина проголосувати має бути реалізоване навіть у день виборів, – каже депутат від фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко. – Наші опоненти говорять, що громадян попереджатимуть, їм приходитимуть запрошення. Але дуже часто люди, які навіть отримали лист про те, що вони внесені до списку, по факту виявляються не внесеними».
Вибори за жорстким сценарієм?
Попервах БЮТ і Партія регіонів спромоглися спільно ухвалити зміни до закону про вибори Президента. Ці політичні сили підтримують кандидатів, які мають найбільше шансів на перемогу.
Тож, попри низку критичних зауважень, у цілому їхні спільні дії було витлумачені як домовленість про спільні правила гри. Проте Президент оскаржив деякі положення закону в Конституційному Суді.
У тому, що тепер БЮТ і Партія регіонів не можуть домовитися про спільні зміни виборчого законодавства, політичні експерти бачать загострення боротьби між ними.
Голова Комітету виборців України Олександр Черненко вважає, що неухвалення поправок до законів матиме негативні наслідки.
«Зміни до закону, які були проголосовані в першому читанні, врахували більшість пропозицій Венеціанської комісії і рішення Конституційного Суду. На жаль, між першим і другим читанням процес забуксував. Політики замість того, щоб просто вирішити ці проблеми, почали шукати преференцій для власних кандидатів. Тому закон став заручником політичних домовленостей або недомовленостей», – каже голова КВУ.
Можливо, деякі моменти спробує врегулювати Центрвиборчком. Проте, на думку Олександра Черненка, це не знімає всіх проблем. Бо в подальшому пробіли в законодавстві можуть стати підставою для оскарження результатів виборів.
(Київ – Прага)
