Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу закликали сьогодні поновити переговори між Ізраїлем і палестинцями, на яких, зокрема, домовитися про статус Східного Єрусалима.
При цьому в рішенні мовиться, що цей статус необхідно вирішити так, щоб Єрусалим був спільною столицею обох держав – Ізраїлю й майбутньої палестинської.
Євросоюз також заявив, що не визнає й не визнаватиме жодних змін кордонів за станом до 1967 року в тому, що стосується Єрусалима, якщо тільки про такі зміни не домовляться самі сторони переговорів.
У попередньому проекті цієї заяви ЄС прямо йшлося про те, що Східний Єрусалим мусить бути столицею майбутньої палестинської держави, але через категоричну незгоду Ізраїлю це формулювання вилучили.
Суперечки навколо приналежності східної частини Єрусалима є одними з насерйозніших в ізраїльсько-палестинському конфлікті.
За планом ООН розокремлення тодішньої підмандатної Палестини на єврейську і арабську частини 1947 року Єрусалим мав стати окремою одиницею під міжнародним урядуванням. Від часу арабсько-ізраїльської війни 1948 року західну частину міста взяв під контроль Ізраїль, а східну, разом із історичним Старим містом, окупувала Йорданія. Саме ці кордони 1948–67 років і визнає офіційно міжнародна спільнота.
Унаслідок «шестиденної війни» 1967 року Ізраїль захопив усе місто й оголосив про анексію Східного Єрусалима – його офіційне включення до складу своєї держави, а 1980-го ухвалив закон про Єрусалим як цілісну й неподільну столицю Ізраїлю. Міжнародна спільнота не визнає цих кроків.
Палестинці заявляють, що Східний Єрусалим, у кордонах 1948–67 років, має стати столицею їхньої майбутньої держави.
При цьому в рішенні мовиться, що цей статус необхідно вирішити так, щоб Єрусалим був спільною столицею обох держав – Ізраїлю й майбутньої палестинської.
Євросоюз також заявив, що не визнає й не визнаватиме жодних змін кордонів за станом до 1967 року в тому, що стосується Єрусалима, якщо тільки про такі зміни не домовляться самі сторони переговорів.
У попередньому проекті цієї заяви ЄС прямо йшлося про те, що Східний Єрусалим мусить бути столицею майбутньої палестинської держави, але через категоричну незгоду Ізраїлю це формулювання вилучили.
Суперечки навколо приналежності східної частини Єрусалима є одними з насерйозніших в ізраїльсько-палестинському конфлікті.
За планом ООН розокремлення тодішньої підмандатної Палестини на єврейську і арабську частини 1947 року Єрусалим мав стати окремою одиницею під міжнародним урядуванням. Від часу арабсько-ізраїльської війни 1948 року західну частину міста взяв під контроль Ізраїль, а східну, разом із історичним Старим містом, окупувала Йорданія. Саме ці кордони 1948–67 років і визнає офіційно міжнародна спільнота.
Унаслідок «шестиденної війни» 1967 року Ізраїль захопив усе місто й оголосив про анексію Східного Єрусалима – його офіційне включення до складу своєї держави, а 1980-го ухвалив закон про Єрусалим як цілісну й неподільну столицю Ізраїлю. Міжнародна спільнота не визнає цих кроків.
Палестинці заявляють, що Східний Єрусалим, у кордонах 1948–67 років, має стати столицею їхньої майбутньої держави.
