Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 00:13

У Європі сподіваються, що Тимошенко достатньо «причарувала Путіна» (європейська преса)


Прага – Російська газова політика щодо Європи, зближення НАТО з Росією та українські вибори – такі головні теми європейської преси, де часто згадують про Україну. Виглядає так, що у Європі сподіваються на чари Тимошенко щодо російського прем’єра Путіна і на те, що цим Тимошенко зменшує загрозу російського «газового шантажу» щодо європейців, особливо на Сході Європи, де бояться реалізації російського «Північного потоку», як політичного. Оглядачі також вважають, що у найближчі три роки потреби Європи в російському блакитному паливі зменшаться на 10-15 відсотків. Європейців також непокоїть новий документ, який обговорюють чільники НАТО і Кремля, він може негативно вплинути на безпеку нових членів альянсу. Деякі газети в Європі вважають, що долю виборів Президента в Україні вирішать виборці, які ще не визначилися на сьогодні.

Чеська газета «Днес» міркує над тим, як зменшити небезпеку для європейців з боку Росії «як енергетичного грабіжника». Видання вважає, що Москва намагається діяти проти європейців за принципом «розділяй і пануй», що видно на прикладах диференційованих підходів Росії до своїх європейських партнерів під час укладання газових угод. Тому, на думку експертів «Днес», Європа «не повинна залишати жодної держави на самоті під російським газовим тиском», це стосується й України. Чеське видання нагадує, що до сьогодні в Німеччині і Європі поки що не розслідувані «діяння» колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера, який «ще на посаді канцлера підписав угоду з Кремлем про «Північний потік», а потім опинився у кріслі працівника «Газпрому». «Днес» вважає, що розслідувати цю справу заважають масштаби і вплив «німецько-російських економічних зв’язків». Газета наводить думки експертів про те, що «Північний потік» мотивований політично» і від нього «Європу очікують труднощі». Чеське видання також сподівається що на зменшення небезпеки «російської газової засувки» вплинуть такі фактори, як альтернативні газові проекти, нові угоди ЄС із Москвою щодо системи завчасного попередження, а також і те що... «український прем’єр Юлія Тимошенко причарувала прем’єра Путіна і досягнула нової угоди про зменшення закупівель газу». Разом з тим, «Днес» вважає, що сподівання ЄС на чесну співпрацю з Москвою не можуть бути досить реальними до тих пір, допоки «Росія гратиме роль енергетичного грабіжника, а не рівноправного партнера».

Впливова лондонська «Файненшел Таймз» вважає, що в умовах силових газових дій Росії проти України, «мало хто, як виглядає, розуміє, що фактично настає зручний момент для європейських країн та їхніх енергетичних потуг застосувати газову палицю й проти росіян». Йдеться про початок циклу, мінімум у три роки, коли відбувається й відбуватиметься зниження європейських потреб у блакитному паливі, у тому числі й російському. У цьому році це зменшення сягає вже 7-10 відсотків від рівня 2008 року, залежно від країн, а у 2010-11 роках очікується зниження потреб Європи у газі щонайменше на 15 відсотків. Падіння в газовій галузі Росії сягнуло цього року 25 відсотків, що, на думку «Файненшел Таймз», «мало б змусити Росію бути набагато гнучкішою на переговорах із європейцями стосовно довгострокових угод і плати за газ». Хоча, як зауважує лондонське видання, «до сьогодні ознак такої гнучкості Москви ще мало.., але це не означає, що Росія буде й надалі тероризувати своїх європейських клієнтів так легко, як це було донедавна».

«Москоу Таймз» стверджує, що має у своєму розпорядженні «до сьогодні не оприлюднений документ Кремля, який пропонує НАТО щоб воно погодилося на російські пропозиції не розміщувати воєнну інфраструктуру в інших європейських країнах, які не були до травня 1997 року членами альянсу. Тобто, така угода ефективно забороняла б передачу інфраструктури від старих членів НАТО до країн колишнього Варшавського пакту чи іншим пострадянським республікам, які стали членами альянсу пізніше». «Москоу Таймз» вважає, що «така пропозиція,не виключено, обурить таких членів альянсу як Польща та країни Балтії, котрі бачать НАТО як свого захисника проти Росії». Московське видання також зауважує, що «Москву сердило розширення НАТО на Схід, на території, які вона вважає традиційними сферами свого впливу, і після війни Росії з Грузією головним фактором напруженості з Кремлем є підтвердження НАТО планів прийняття до альянсу Грузії та України». «Москоу Таймз» цитує постійного представника Росії в НАТО Дмитра Роґозіна, який підтвердив існування документу з пропозиціями щодо непоширення натовської інфраструктури на Схід, але й наголосив у вівторок, що це «лише робочий документ, не готовий для оприлюднення». Після прибуття до Москви Генсекретаря НАТО Расмуссена, Роґозін і офіційний речник НАТО заявили, що на порядку денному переговорів «неухильне нарощування співпраці» між Північноатлантичним альянсом і Росією.

Австрійська «Ді Прессе» наголошує, що повернення старого політичного минулого в Україні цілком можливе і це може уособлюватися колишнім ставлеником Леоніда Кучми і представником проросійського сходу України Віктором Януковичем, який сьогодні випереджає свого головного конкурента напередодні президентських виборів 17 січня, Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, в середньому на 8-14 відсотків. Газета також зауважила, що шанси нинішнього Президента Ющенка такі мізерні, що йому навіть «важко сподіватися на третю позицію», бо дуже вже активні Сергій Тігіпко з Арсенієм Яценюком. «Ді Прессе» наводить думки експертів про те, що «головною проблемою цих президентських виборів в Україні залишається невизначеність виборців центральних областей України» і зміна настроїв цієї частини електорату може серйозно виплинути на результати 17 січня
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG