Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 20:55

Київ – Представники громадських організацій обговорювали під час круглого столу в Києві, якими є перспективи не підтримувати на президентських виборах жодного кандидата. Висновок – голосування «проти всіх» матиме лише опосередковані наслідки і не завадить визначити переможця. Між іншим, ідеєю голосування «проти всіх» цікавляться представники Партії регіонів.

На круглому столі під назвою: «Графа «проти всіх»: лише соцопитування чи спосіб зміни збанкрутілої влади?» наголошувалося, що ідея не підтримати жодного кандидата набуває дедалі більшої популярності. За словами наукового співробітника Інституту держави і права Миколи Сірого, на таку позицію пристають із різних причин.

«Позиція може бути проти всіх, бо мені байдуже, або тому, що не вірю конкретним кандидатам, або проти всіх, бо хочу йти на революцію, на барикади», – зазначив науковець.

Бути «проти всіх» – не вийде

Юристи кажуть, що зараз депутати виборче законодавство виписали так, що навіть за умов, коли більшість виборців не підтримає жодного кандидата – вибори все одно відбудуться. Перемога «проти всіх» за новим законом можлива лише в тому випадку, якщо у першому турі буде два кандидати – і при цьому більшість виборців не підтримає жодного з них. Проте за умов, коли кандидатів більше (зараз їх 18) і двоє з них виходять у другий тур, така схема не спрацьовує. Тоді, якщо більшості не набере жоден, Президентом стане той, хто отримає «другий результат», тобто, він здобуде більше голосів виборців від свого опонента, але матиме менше голосів виборців, які поставили помітку в графу «Не підтримую жодного кандидата».

«Ми одержимо ситуацію, коли Президент буде обраний більшістю від меншості», – каже експерт Центру політико-правових реформ Ірина Журба.

Юристи також зазначають, що саме європейські інституції пропонували Україні відмовитися від пункту в бюлетені, що виборець не підтримає жодного кандидата. «Далеко не в усіх країнах є можливість голосувати на президентських чи парламентських виборах «проти всіх», – зазначає експерт-правник Ірина Журба. – До речі, ОБСЄ і Венеціанська комісія спільно з Бюро демократичних ініціатив та прав людини рекомендували Україні вилучити норму, яка дає можливість голосувати «проти всіх».

Не підтримаєш жодного – послабиш обраного

Якщо юридичних наслідків перемога кандидата від меншості виборців не матиме, то наслідків політичних тут не уникнути. Велика кількість голосів «проти всіх» зробить нового главу держави нелегітимним в очах громадян. Колишній координатор акції Україна без Кучми Володимир Чемерис вважає, що такий результат є задовільним за теперішньої ситуації.

«У нас законодавство так влаштоване, що хтось та й займе крісло на Банковій. Але якщо за нього проголосує меншість, то він не зможе встановити авторитарний режим, – так, як це було при Кучмі чи як це намагався зробити Ющенко», – вважає Володимир Чемерис.

Деякі радикально налаштовані громадські діячі закликають забирати бюлетень із собою. Мовляв, суттєва різниця у кількості виданих і вкинутих до урн бюлетенів може призвести до зриву виборів. Проте правники попереджають, що за це передбачена адміністративна відповідальність.

На кілька секунд на круглий стіл, присвячений голосуванню проти всіх завітала речниця Партії регіонів Ганна Герман. На запитання Радіо Свобода, чи вона поділяє ідею не підтримання жодного кандидата, пані Герман відповіла посмішкою. Натомість вона покликала в коридор одного з учасників заходу – поспілкуватися.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG