Доступність посилання

ТОП новини

Зовнішня політика Росії: економіка і геополітика під культурним камуфляжем


Київ – Сучасна домінанта зовнішньої політики Росії – підтримка росіян, які живуть в інших країнах. Однак насправді ця підтримка є лише засобом для реалізації геополітичних амбіцій і тиску на сусідів, свідчить дослідження російської зовнішньої політики у країнах Балтії, Грузії, Молдові та Україні, яке провів Центр східноєвропейських політичних студій Латвії разом із партнерами. Якими є наслідки цього тиску та що можна йому протиставити, з’ясовували учасники круглого столу «Гуманітарний вимір зовнішньої політики Російської Федерації», який відбувся в Києві.

Росія намагається посилити свій геополітичний вплив у регіоні, непрямо використовуючи принцип «м’якої сили», просуваючи свою культуру, мову і захищаючи права «співвітчизників», які перебувають за кордоном, розповідає редактор дослідження зовнішньої політики Росії Ґатіс Пелненс. Подібні процеси тривають на всьому пострадянському просторі.

Реалізація російських інтересів в Україні має свої особливості, говорить координатор дослідження з українського боку Дмитро Кондратенко.

За його словами, Україна залишилася частиною російського музичного простору – ба більше, Київ є одним із найбільших центрів російськомовної музичної поп-індустрії. Московський патріархат працює над створенням єдиного духовного простору, так званого «російського світу». Росія відстоює права російськомовної освіти, і в Україні навчаються російською понад мільйона дітей.

Та при цьому український дослідник наголошує: «Росія захищає інтереси співвітчизників, лише якщо вони опинилися в потрібному місці, у потрібний час. Немає політичного інтересу – росіяни за кордоном залишаються без підтримки».

Зовнішньополітичні важелі: м’яка і тверда сила

Коли ж подібна «м’яка» сила не спрацьовує, Росія вдається до «твердої», запевняє учасник дослідження від Грузії Тенґіз Пхаладзе. Через те, що російськомовні мешканці власне Грузії добре інтегровані до суспільства, Росія вдалася до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й видачі російських паспортів в Абхазії та Південній Осетії, а по тому й до прямого збройного конфлікту.

Грузинський експерт зазначає, що цю схему Росія почергово застосовує до всіх пострадянських країн, тобто подібне може відбутися і в Україні.

Відомий російський політолог Ігор Чубайс уточнює, що гуманітарний тиск Росії на сусідів відображає лише бізнес-інтереси владної політичної групи у Кремлі. Російський же народ більше стурбований власним виживанням, аніж допомогою російськомовній спільноті за кордоном, вважає політолог.

Натомість представник російської правозахисної групи «Ми» Роман Доброхотов переконаний, що є і зворотній вплив на Росію. Критикуючи сусідів та тиснучи на них, Москва мимоволі намагається повторити їхні реформи й досягнення, але не афішує цього.

«Коли в Грузії відбулася реформа міліції, на мій, погляд дуже вдала, фахівці з усього світу констатували зниження корупції у лавах українських правоохоронців. Росія одразу ж зреагувала: ми пам’ятаємо справи з викриття корупціонерів, зливу публікацій про те, що міліція корумпована і не працює», – каже дослідник.

Роман Доброхотов говорить і про певні позитивні наслідки російського тиску на пострадянські держави. На його думку, саме російська геополітика спричинила хвилю кольорових революцій.

Що має робити Україна для ефективного протистояння російській гуманітарній експансії? Провідний експерт міжнародних програм українського Центру Разумкова Михайло Пашков переконаний, що таку експансію можна перетворити на цивілізований діалог культур, якщо поступово й цілеспрямовано позбавляти цей процес політичного підтексту.

На думку ж голови громадського об’єднання «Діалог Київ – Москва» Максима Тертичного, Україні найкраще застосувати «м’яку силу» у відповідь, а саме – активніше пропагувати власні мову, мистецтво та культуру та культуру, в тому числі й залучаючи до цього передову російську громадськість.

Із дослідженням «Гуманітарний вимір» російської зовнішньої політики щодо Грузії, Молдови, України і держав Балтії» англійською мовою (.pdf, 3,5 MB) можна познайомитися на сайті Центру східноєвропейських політичних студій.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG