Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 20:14

Прага – Європейські видання знову зачіпають тему українського Криму і страхів на Заході, що наступною, після Грузії, у наступальних планах Росії є Україна, точніше, Кримський півострів із російським флотом у Севастополі. Деякі європейські видання нагадують також, що «Людина року-2009», за версією американського журналу «Тайм», шеф американського центрального банку Бен Бернанке, має українські коріння. В інтерв’ю західним журналістам президент Чечні Рамзан Кадиров закликав Москву не панькатися з такими країнами, як Україна чи Грузія, і «переходити в наступ». Преса також інформує, що німецький суд у Мюнхені відкинув пропозицію захисту ймовірного нацистського злочинця Джона Дем’янюка про припинення судового процесу над ним.

Відомий лондонський журналіст Аскольд Крушельницький пише до британської «Таймз» з українського Севастополя про «побоювання в Україні з приводу того, що ця держава є наступною, після Грузії, у воєнному списку Росії». Кореспондент «Таймз» повідомляє про протистояння російських та українських груп демонстрантів, які минулої п’ятниці, кожна по-своєму, зустрічали в Севастопольському порту російський ракетоносний корабель «Міраж», який повернувся на своє місце у Севастопольській бухті від берегів Грузії, де брав участь у серпневих 2008 року боях за грузинський порт Поті та блокуванні потім морських берегів Грузії.

Російські активісти в Севастополі, як зауважує «Таймз», не лише вітають повернення ракетоносця «Міраж», але категорично агітують у ці передвиборні дні в Україні за «приєднання Криму до Росії». Газета цитує главу російського блоку Криму Володимира Тюніна, а також одну з його соратниць, яка заявляє, що «Крим – це Росія» і продовжує: «...українці пригноблюють наших людей, вони є тоталітарні і фашисти, вони є прислужниками Америки».

«Таймз» наголошує, що такі думки вітає розігрітий натовп росіян у Севастополі, з якого лунають і інші люті обвинувачення на адресу України. Українські учасники демонстрації в Севастополі, які, навпаки, протестували проти повернення «Міражу» з Грузії, клянуть Київ вже, як зауважує Аскольд Крушельницький, з іншої причини. Так, український активіст, полковник у відставці, Олег Фомушкін, каже, що «Москва і її розвідувальні служби були активні тут упродовж усіх 17 років, тоді як українська влада спала або ж була занадто боязка, щоб діяти... Росія ж була агресивна в Грузії, і вона не зупиниться перед використанням насильства, щоб оволодіти Кримом», – переконує Фомушкін. Якщо в Україні, як інформує «Таймз», проєвропейські сили налаштовані не продовжувати договір оренди з російським флотом у Севастополі після 2017 року, «то в Москві ясно дали зрозуміти про наміри залишитися».

На Заході попереджають, що з видачею тисяч російських паспортів кримчанам-росіянам експансія Москви в Криму вже почалася. Український журналіст Микола Владзимирський попереджає кореспондента з лондонської «Таймз», що у разі використання кримськими татарами зброї проти місцевих росіян, що не виключено, Москва виправдовувала б цим втручання у Криму, мовляв, «Україна не здатна захистити російських громадян».

Ще одна лондонська газета, «Дейлі Телеґраф», оприлюднила інтерв’ю чеченського президента Рамзана Кадирова західним журналістам, в якому він обвинуватив Захід «у розпалюванні безладу на Північному Кавказі з метою знищити Росію», бо «Кавказ – це головна опора цілісності Росії».

Кадиров також вважає, як заявив він у цьому інтерв’ю, що «Росія мусить мати агресивну стратегію і йти у наступ». «Грузія, Південна Осетія, Україна – все це буде тривати і тривати. Це якась таємна недуга Росії. Чому ми мусимо постійно страждати, якщо можемо ліквідувати це раз і назавжди? Ми велика держава, у нас все є – армія, техніка. Нам необхідно переходити у наступ», – заявив президент Чечні західним агентствам.

Австрійська «Дер Штандард» інформує, що з відновленням у понеділок, після тритижневої перерви, суду над Джоном Дем’янюком у німецькому Мюнхені, знову дійшло до скандалів. Суд Мюнхена відмовився від вимог захисту 89-річного обвинувачуваного, котрого підозрюють в участі у вбивствах 28 тисяч євреїв у польському нацистському таборі Собібур на території Польщі. Правосуддя відмовило захисту у зупиненні процесу, а також у вимозі захисників щодо скасування ордера на арешт Дем’янюка. Суд відкинув також необхідність для захисту перерви для підготовки нових документів у цій справі. Про це заявив голова суду Ральф Альт.

«Дер Штандард» інформує про свідчення для суду у Мюнхені з боку 12 родичів євреїв із Нідерландів, загиблих у таборі Собібур у 1943 році. 87-річний Філіп Якобі, якого підтримували під руки у суді помічники, розповів, що «його до сьогодні мучить почуття вини, що його батьки і його наречена загинули в Собіборі, а він залишився живий». Австрійська газета зауважує, що адвокат Дем’янюка Ульріх Буш опротестовує свідчення в суді Мюнхена додаткових свідків з Нідерландів, які, на його думку, не можуть нічого свідчити про обвинувачуваного, бо були далеко від місця подій. Буш також запитав про самопочуття євреїв у пересильному нацистському таборі Вестерброк у Голландії, де їх при транспортуванні до табору Собібур й інших таборів смерті охороняли поліцаї-євреї. Це питання обурило багатьох присутніх у суді і один із додаткових свідків з Нідерландів, 83-річний Роберт Коен сказав, що Вестерброк був пересильним табором, а «євреї-поліцаї лише чергували там».

Чеська газета «Лідове новіни» у статті «Син торгівця рятує світ» наводить біографічні дані нинішнього глави американського центрального банку Бена Бернанке, якого американський журнал «Тайм» визнав у 2009 році особою року. Чеська газета відзначає, що Бернанке пережив найдраматичніші дні свого життя восени 2008 року, коли разом з міністром фінансів США Генрі Паульсоном ухвалювали доленосні фінансові рішення щодо порятунку банківської системи США і цілого світу. «Лідове новіни» відзначають, що хоча сам Бен Бернанке народився 13 грудня 1953 року в Південній Кароліні США, його дід по батькові приїхав до США у віці тридцяти років 1921 року з України, звідки й сам походив.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG