Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 15:26

Рік колайдера. Що завтра?


Гості: Ярослав Яцків, академік НАНУ, директор Головної астрономічної обсерваторії України, та Геннадій Зінов’єв, завідувач відділу фізики високих щільностей енергії Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова НАНУ

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: 2009 рік вже увійшов в історію всього людства як рік, коли колайдер таки запрацював.

Щоправда, не всі цьому радіють, і не всі поділяють думку, що він таки працює. Багато сумнівається.

Зате всі сходяться на тому, що великий адронний колайдер хоче з’єднати весь Всесвіт в одне ціле і цей експеримент насправді тисячоліття...

Кажуть, що вчені у колайдері сперечаються з Богом. Або хочуть зустріти там Бога, тобто знайти ту першопричину, яка і створила Всесвіт.

Пане Яцків, Ви не вважаєте, що це дуже авантюрний крок?


Ярослав Яцків: Перш за все я хотів би сказати, що людину завжди цікавило то, як виник той світ, в якому ми живемо, чому небо, яке ми спостерігаємо, зараз таке, яке ми його бачимо, і що чекає людство через певну кількість часу, мільярди років.

Ярослав Яцків
І якраз на межі тисячоліть ми довідалися щось таке, про що раніше тільки могли здогадуватися. Довідалися за даними спостережень, що Всесвіт, який ми спостерігаємо, має ще дуже багато таємниць.

Ми знаємо, що, крім звичайної матерії, так званої баріонної матерії, ще є темна матерія, яка невидима. Ми не знаємо, що це таке. Ми знаємо, де вона є у Всесвіті, і що вона складає приблизно 20% всього того, що є у Всесвіті.

Так от, одна із задач адронного колайдера якраз буде віднайти такі частинки, які можуть бути джерелом тієї темної матерії.

А ще більша загадка – це 70% всього того, що є у Всесвіті, як ми взнали буквально на початку цього століття, це так звана темна енергія. Це сила, антигравітація чи антитиск, який приводить до того, що галактики, як відомо, вони розлітаються, а вони, як ми встановили зі спостережень, розлітаються з прискоренням.

І оцей факт прискорення є поки що тією таємницею, про яку нам ще тільки-тільки здогадуватися.

Тому я сказав би, що те, що робить зараз людина на великому адронному колайдері, це тільки невеличка спроба досягнути тих таємниць, які ще нас очікують у Всесвіті. І за енергіями на багато порядків енергія нижче в колайдері, ніж та, що ми, астрономи, спостерігаємо у Всесвіті.

- Мурашки бігають по тілу, коли Вас слухаєш.

Але одна теза зрозуміла – людство хоче знати, як все влаштовано. І саме це рухає вченими і рухає наукою.

Але, крім того, людство завжди хоче знати, якщо щось робиться, то для чого це робиться?


Пане Зінов’єв, поясніть нашій аудиторії, для чого людству колайдер? Чи можна буде у прикладні виміри перевести той експеримент, який робиться зараз світова наука?

Геннадій Зінов’єв: Мені здається, що на перше питання Ярослав Степанович практично відповів. Це звичайне завжди було людству притаманне знати, що таке, що навколо нас.

Ярослав Яцків: Цікавість українською мовою

Геннадій Зінов’єв: Так, цікавість, як це воно побудовано.

Мені здається, що це дійсно цікавість людська завжди була з людиною і невід’ємна від неї. Тому на це питання, мені здається, можна відповісти дуже просто, як Ярослав Степанович вже зробив.

Інша справа відповісти на друге питання, яке Ви поставили. А що нам від цього буде? Нам від цього буде багато чого, якщо ми знатимемо більше про себе, про світ навколо нас. Буде значно цікавіше.

Якщо перевести це в категорію того, що нам від цього буде практично, то мені здається, що тут дуже багато прикладів з людської історії і з практики людської. Коли, наприклад…

- Ви ж не ядерну бомбу хочете згадати?

Геннадій Зінов’єв: Ні. Це значно простіше.
Геннадій Зінов’єв: Коли Фарадей відкрив електромагнітні хвилі, він казав, що він впевнений, що це ніколи не буде людством використовуватися.

Я Вам наведу приклад з історії. Коли Майкл Фарадей відкрив електромагнітні хвилі, він тоді казав, що він впевнений, що це ніколи не буде людством використовуватися.

Зараз це звучить не тільки наївно, але навіть по-дурному. Мені здається, що наших слухачів не треба переорієнтовувати і казати, що ми без електромагнітних хвиль і без електромагнітної енергії, без того, що ми розуміємо, як працює, наприклад, найпростіший передавач, то ми навіть не можемо жити.

Я не кажу про телебачення, не кажу про Інтернет, не кажу про інші речі.

- Це зрозуміло.

Але люди обговорюють цю тему. Я не раз сама чула. Наприклад, одна з таких думок просто почута на вулиці. Чоловік каже: «Та вони приховують, що вони насправді хочуть, а ясно, що вони шукають. Вони шукають нове джерело енергії».


Ярослав Яцків: Це теж.

Геннадій Зінов’єв: Це справді так. Людство дійсно шукає нове джерело енергії. І ми знаємо, що могло би бути новим джерелом енергії. Це термоядерні реакції. Ми розуміємо їх. Ми певною мірою розуміємо і розуміємо, як йти вперед, як просуватися, як досягти цієї мети, але не тільки це.

Те, що пов’язано з колайдером, то це дійсно нова генерація цієї ідеї. Навіть може статися таке, що нове джерело енергії з’явиться на рівні не ядерному, а на рівні суб’ядерному.

Коли ми розуміємо, з чого складові ядер побудовані, то ми будемо намагатися їх розщепити. Це все ж таки можливо. Енергії, які з цього появляться, могли б бути енергії значно вищі.

Але це досі фантазії, тому що люди роблять те, за що вони точно відповідають. Вони розуміють, що з цього щось некерованого не станеться.

- Невже справді?

Геннадій Зінов’єв: Справді.

- При тому, що ви ставите перед собою такі завдання. Я маю на увазі науковців всього світу.

Ви ставите перед собою такі завдання, на які напевне ви не знаєте відповіді, але ви можете гарантувати, що таке явище (ну, тут прозвучало), як чорна діра, яка може втягнути в себе не тільки Землю, а усю Галактику, не виникне?


Ярослав Яцків: Не можна сказати, що ми знаємо, що чекати.

От Геннадій Михайлович Зинов’єв, теоретик-фізик, він років 10-20 тому якраз запропонував експеримент, який зараз перевіряє колайдер.

Тобто, теоретична думка завжди є попереду, але щоб її підтвердити, потрібно провести експеримент, експеримент надзвичайно дорогий. Україні не під силу. Європі не під силу. Об’єднується весь світ.

І ми дуже щасливі, що наш теоретик запропонував ідею. Наші експериментатори змогли зробити такий прилад, який входить в компакт для дослідження протонних зіткнень, який ніхто не міг зробити, а Україна зробила в Харкові певні складові цього приладу.

І ми гордимося тим, що навіть не будучи офіційними членами оцієї європейської спільноти по колайдеру, наші науковці є там. І той же Зинов’єв в числі авторів є першим в списку сотні авторів після публікації першої статті по адронному колайдеру.

Ось вона вже вийшла. І там серед сотні людей є п’ять науковців України…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG