Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 20:35

Кібератака на Google у Китаї – початок нового китайсько-американського протистояння?


Від 13 січня Google у Китаї не блокує пошук за такими темами, як права людини

Прага – Представники Google, популярної у світі компанії інтернет-послуг, у першу чергу пошукової системи, заявили, що вже не здійснюватимуть самоцензуру своїх результатів для китайців щодо гострих для влади Китаю проблем. Google також погрожує покинути китайський ринок внаслідок кібератак на його електронну пошту (скриньки китайських правозахисників) не ідентифікованих хакерів, які базуються в Китаї. Хакери ламали поштові сервери не лише Google, але й 20 інших інтернет-компаній у світі, в основному там, де є скриньки китайських дисидентів. Вони атакували також головного конкурента Google в Китаї – пошукову систему «Байду». Тут кіберзлочинці оголосили себе під назвою «Кібер-армія Ірану».

Представник Google в Пекіні Білл Ечіксон повідомив Радіо Свобода про те, що компанія вже попередила Пекін що знімає самоцензуру для Китаю та розглядає можливість покинути китайський ринок.

«Ми дійсно відчули необхідність нового підходу до Китаю. Бо раніше, з початку співпраці з Пекіном чотири роки тому, ми погодилися на певні цензурні обмеження для збільшення доступу до інформації громадян Китаю. Але, після цих кібератак і аналізу подібних спроб у минулому році, ми прийшли до висновку про зняття самоцензури для Китаю та й взагалі поставили під сумнів подальшу доцільність співпраці на китайському ринку», – заявив Білл Ечіксон.

Вже сьогодні на Google в Китаї можна знайти дані про тибетського Далай-ламу чи фотографії кровопролить на площі Тяньаньмень у Пекіні. Подібне раніше Google погоджувався блокувати для китайських користувачів. Нині ж Ечіксон каже, що у разі подальших цензурних вимог Пекіна, компанія покине китайський ринок.

Експерти прогнозують загострення відносин США і Китаю


МЗС Китаю заперечує будь-який зв’язок влади з кібератаками. Речник Google попередив, що компанія продовжує розслідування джерела атак хакерів та здійснює контакти з іншими компаніями, котрі також потерпіли від цього.

Експерти кажуть, що цей інцидент може бути сигналом більш твердої позиції США щодо Китаю. Держсекретар США Гілларі Клінтон заявила, що Вашингтон очікує пояснень з боку Пекіна щодо цієї кібератаки. Держсекретар також наголосила на важливості безпеки в електронних мережах, що є одним із базових факторів у сучасному суспільстві та бізнесі. Клінтон пообіцяла й надалі коментувати розвиток ситуації довкола цієї події. А помічник Держсекретаря Алек Росс повідомив про наміри Клінтон обнародувати наступного тижня нову ініціативу щодо технічної політики у забезпеченні «вільного інтернету». Це, за словами Росса, стане відповіддю на систематичні намагання «душити доступ громадян до інформації – від Кавказу до Китаю, Ірану, Куби й інших місць».

Стосунки між Пекіном і Вашингтоном вже зіпсувалися із-за політики щодо глобального потепління, відмови Китаю приєднатися до санкцій щодо Ірану. Аналітики прогнозують, що цього року відбудеться суттєве погіршення в американсько-китайських стосунках, причинами цього стануть проблеми економічної безпеки та тиск на кіберпростір.

Кібератаку та цензурні обмеження Пекіна в інтернеті засуджують правозахисні організації світу і китайські правозахисники. Аналітики кажуть, що в разі виходу Google з китайського ринку, він не зазнає таких значних втрат, бо тут основне місце в інтернет-просторі займає місцева компанія «Байду», яка також стала жертвою кібератак, після чого на її веб-сторінці з’явився іранський прапор із назвою якоїсь «Кібер-армії Ірану».

Тим часом, повідомляють, що китайські прапори і націоналістичні гасла з’явилися сьогодні на веб-сайтах в Ірані.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG