Росія була єдиною із 47 членів Ради Європи, яка не ратифікувала упродовж більше як трьох років Протокол номер 14, пакет дуже важливих реформ для спрощення діяльності суду. Сьогодні спікер Держдуми Росії Борис Гризлов заявив, що ратифікація цього документа пояснюється тим, що зауваження Росії взяли до уваги.
Справа була в тому, що реформа мала дозволити слухати справу одному-єдиному судді Європейського суду з прав людини, за відсутності суддів від країни, звідки справа походить.
Філіп Ліч, професор права з університету Лондона і директор європейського Центру захисту прав людини, зазначає, що судді з Росії переважно засідають там у складі судових палат із семи суддів чи в комітетах із трьох суддів. «Ідея, що суддя має отримати право ухвалити рішення самостійно, була однією з причин, чому росіяни на початках заперечували проти 14-го Протоколу», – каже він.
І от нещодавно члени Ради Європи ухвалили ключове рішення на догоду Росії, яке дозволяє при розгляді справ, що стосуються Росії, брати участь також і російському судді.
До цього ж Москва і тодішній президент Росії Володимир Путін звинувачували суд у Страсбурзі в «політизованості», бо цей суд розглядає масу справ із Росії, котрі стосуються серйозних зловживань у цій державі з правами людини.
Чимало справ стосується зруйнованої війною Чечні – так, як, зокрема одна з найгучніших справ, чеченки Марзет Імакаєвої, чоловік і син якої зникли після затримання їх російськими силовиками. Європейський суд із прав людини присудив Росії заплатити цій жінці відшкодування у майже 120 тисяч доларів США.
Страсбурзький суд переповнений справами. У даний час зі 120 тисяч справ тут понад 30 тисяч із Росії. Нинішня ж реформа якраз має на меті прискорити розгляд цих справ.
Все зводиться до справи «ЮКОСа»
Що ж змусило Росію врешті погодитися на спрощення діяльності Європейського суду з прав людини? Експерти заявляють, що причина цього – невідворотність розгляду у Страсбурзі справи на 98 мільярдів доларів, яку відкрито проти Росії щодо її дій проти колишнього нафтового велетня «ЮКОС», який, на думку позивачів, переслідували й довели до банкрутства несправедливо.
Суд був змушений відкладати цю справу вже кілька разів через відсутність представника Росії. Але рано чи пізно ця справа буде слухатися.
І своєю поступкою Кремль хоче отримати більш помірковане рішення суду у цій справі, каже російський аналітик Микола Петров: «Розгляд справи «ЮКОСа» відкладався упродовж багатьох місяців під різними приводами. Тепер, коли всі можливі відстрочки закінчилися, використовується важіль ратифікації. Кремль зацікавлений у максимальному заспокоєнні Суду і покращенні іміджу Росії перед суддями».
Микола Петров також стверджує, що ратифікація Росією цієї реформи суду вписується в кампанію відновлення зв’язків Росії із Заходом, яким було завдано тяжкого удару після війни в Грузії в серпні 2008 року.
Справа була в тому, що реформа мала дозволити слухати справу одному-єдиному судді Європейського суду з прав людини, за відсутності суддів від країни, звідки справа походить.
Філіп Ліч, професор права з університету Лондона і директор європейського Центру захисту прав людини, зазначає, що судді з Росії переважно засідають там у складі судових палат із семи суддів чи в комітетах із трьох суддів. «Ідея, що суддя має отримати право ухвалити рішення самостійно, була однією з причин, чому росіяни на початках заперечували проти 14-го Протоколу», – каже він.
І от нещодавно члени Ради Європи ухвалили ключове рішення на догоду Росії, яке дозволяє при розгляді справ, що стосуються Росії, брати участь також і російському судді.
До цього ж Москва і тодішній президент Росії Володимир Путін звинувачували суд у Страсбурзі в «політизованості», бо цей суд розглядає масу справ із Росії, котрі стосуються серйозних зловживань у цій державі з правами людини.
Чимало справ стосується зруйнованої війною Чечні – так, як, зокрема одна з найгучніших справ, чеченки Марзет Імакаєвої, чоловік і син якої зникли після затримання їх російськими силовиками. Європейський суд із прав людини присудив Росії заплатити цій жінці відшкодування у майже 120 тисяч доларів США.
Страсбурзький суд переповнений справами. У даний час зі 120 тисяч справ тут понад 30 тисяч із Росії. Нинішня ж реформа якраз має на меті прискорити розгляд цих справ.
Все зводиться до справи «ЮКОСа»
Що ж змусило Росію врешті погодитися на спрощення діяльності Європейського суду з прав людини? Експерти заявляють, що причина цього – невідворотність розгляду у Страсбурзі справи на 98 мільярдів доларів, яку відкрито проти Росії щодо її дій проти колишнього нафтового велетня «ЮКОС», який, на думку позивачів, переслідували й довели до банкрутства несправедливо.
Суд був змушений відкладати цю справу вже кілька разів через відсутність представника Росії. Але рано чи пізно ця справа буде слухатися.
І своєю поступкою Кремль хоче отримати більш помірковане рішення суду у цій справі, каже російський аналітик Микола Петров: «Розгляд справи «ЮКОСа» відкладався упродовж багатьох місяців під різними приводами. Тепер, коли всі можливі відстрочки закінчилися, використовується важіль ратифікації. Кремль зацікавлений у максимальному заспокоєнні Суду і покращенні іміджу Росії перед суддями».
Микола Петров також стверджує, що ратифікація Росією цієї реформи суду вписується в кампанію відновлення зв’язків Росії із Заходом, яким було завдано тяжкого удару після війни в Грузії в серпні 2008 року.
