Доступність посилання

ТОП новини

Розколота і полишена напризволяще Україна (світова преса)


Прага – Чимало світових оглядачів вважають, що Україна полишена демократичним світом без підтримки у дуже скрутний час. Деякі експерти називають позицію ЄС щодо України не лише байдужою, але й короткозорою та, до певної міри, пояснюють це страхом найбільших потуг Євросоюзу втратити свій ключовий вплив у спільноті з прийняттям до спільноти такої великої за населенням та територією держави. Песимісти західних видань зауважують, що нинішні президентські вибори в Україні підтвердили «віддаленість Києва від членства в ЄС більше, аніж будь-коли». Провокацією, несвоєчасним рішенням, повчальним та подяки гідним – так, по-різному, характеризують у європейській пресі рішення Президента Ющенка щодо присвоєння звання Героя України Степанові Бандері. Хоча деякі впливові оглядачі наголошуїть – «не зважаючи на те, що кожний народ має свого Бандеру, як, наприклад, чехи Бенеша, все ж Європа винесла з Другої світової важливий урок, що шлях безмежних народних держав, національних міфів та народних героїв є вулицею, котра веде у глухий кут європейської історії».

Американський впливовий часопис «Нюзвік» розмірковує зусиллями свого експерта Оуена Метьюза над тим, чому «Брюссель повернувся спиною до України?». Тут йдеться про те, що сьогодні, у час нових президентських виборів в країні, де понад 70 відсотків населення бажає членства своєї держави в ЄС, «Україна віддалена від цього більше, аніж будь-коли». Замість надання Києву після Помаранчевої революції перспективи членства та більшого впливу цим на демократизацію Росії і оволодіння ситуацією в регіоні засобом «м’якої сили», Європа відповіла байдужістю, вважає Оуен Метьюз. Таким чином Європа не лише залишила не укріпленим свій східний фланг, але й проявила короткозорість та страх перед розширенням, котрий є проявом слабкості. Автор статті в «Ньюзвік» вважає байдужість Брюсселя щодо долі України, яка неминуче падає в обійми Росії, відсутністю у керівників ЄС стратегічного мислення, що може обернутися руїною на східноєвропейських теренах, де була колись Україна.

Польська преса відзначає у цілому негативну реакцію польського суспільства на визнання указом Президента України Героєм Степана Бандери. Про це пишуть такі часописи, як «Жечпосполіта», «Ґазета Виборча», «Жиче Варшави». Так, «Жечпосполіта» наводить відгуки різних польських громад, які називають такий крок Президента України не лише «несвоєчасним», але й «ляпасом в обличчя полякам», як це охарактеризували у заяві члени Культурного Товариства польської землі Львівської. Якщо президент Польщі Лех Качинський висловив лише своє неофіційне розчарування указом Віктора Ющенка, то його представник, президентський міністр Павел Випіх заявив, що «це є внутрішня справа України, і ні я, ні президент Качинський не допускаємо, що це було зроблено проти когось, чи саме проти Польщі. Наші історичні взаємини були важкі і болючі і ніхто не зітре понад 100 тисяч жертв, не боюся сказати, геноциду в Кресах (на Волині)». Випіх також наголосив, що «президент Качинський завжди співпрацюватиме з кожним Президентом України, котрого вибере український народ».

Чеська «Днес» оприлюднила коментар Владіміра Кучери, який вважає, що у більшості європейських народів із «народними героями біда... у одних вони герої, а в інших злочинці». І наводить приклади неоднозначного ставлення до чеських народних героїв у Австрії чи Німеччині. Тут також наголошується, що, наприклад, чеський Ян Жижка також неоднозначна постать і для самих чехів. Автор статті в «Днес» доходить висновку, що враховуючи такі суперечності з героями, «українці мають на свого Степана Бандеру повне право».

Ще одна чеська газета, «Лідове новіни», відзначає, що голова чеської Конфедерації політичних в’язнів Надія Кавалір привітала рішення Віктора Ющенка щодо изнання Степана Бандери Героєм України та додала – «дякувати Богу, що нарешті зробив це». Газета також зауважує, що у чеських регіонах багато хто сьогодні вважає Бандеру і українських націоналістів «борцями проти комунізму». Разом з тим це видання наголошує, що «цими силами під час боротьби з комунізмом, разом з цим, здійснювалися вбивства невинних, чинилося насилля, прояви расизму, антисемітизму і тероризму». Редактор цього видання Любош Палата наголошує, що таких героїв, як Бандера в Україні, в Європі багато – Пілсудський – у поляків, Горті – в угорців, Бенеш – у чехів. Разом з тим, Любош Палата зауважує: «Західна Європа зробила для себе із Другої світової один важливий урок – що шлях безмежних народних держав, національних міфів та народних героїв є глухим кутом європейської історії. Центральна і Східна Європа на таке прозріння ще до сьогодні очікує».

Російська «Нєзавісімая газета» не лише не виключає, що другий тур президентських виборів в Україні «завершиться невизнанням їхніх результатів», а це може призвести до «надзвичайного стану» та вірогідного «втручання в ситуацію громадян інших держав, до чого й готуються міжнародні організації, котрі відсилають до України велику кількість спостерігачів».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG