Яхим Тополь
Прага – Україна прямує до виборів, і там усе кипить. Ющенко програв, і багато українці почепили чорні смужки. Прощай, НАТО і Європейський Союз. Красуня Тимошенко продовжує бій із бридким Януковичем за, можливо, посаду майбутнього диктатора. Деякі празькі українці на вибори плюють, інші ні, та одне їм зрозуміле: ніяка ейфорійна Помаранчева революція не повториться. Натхнення політикою в людях ймовірно вже перегоріло, ех ! А силачі собі країну почетвертують.
Коли недавно в Києві віце-президент США Джозеф Байден промовляв до пересварених політиків, він звертався і до одного українця, який у Празі вже запустив коріння, хоча й із бронзи. Так, мова про поета Тараса Шевченка. «Я б запитав, чому уряд не проявляє таку саму політичну зрілість, як народ!» – гримав Байден на політиків.
Тарас Шевченко, можливо, запитав би ще різкіше. Адже він був шукачем пригод, дикий бітник своєї доби. Народився в кайданах як кріпак. Коли почав малювати і писати, натхненні митці зібрались і викупили його.
Відразу вступив у контакт із тодішнім патріотичним андеграудом і за створення «зухвалих поезій» був ув’язнений. Утік, поезії переховував за халявою разом із ножем. Промандрував відомою Аральською пустелею, знову його «зашили», жив під поліцейським наглядом, писав. Після доносу, що ненавидить Бога і царя, дальший процес... Радикал Шевченко помер через день після своїх сорок сьомих уродин від серцевого приступу.
Його скульптуру встановили в Празі на площі Кінскіх минулого року, у квітні. Пару людей було проти, тому що про поета нічого не знали, кілька митців прагнули бачити красивішу скульптуру, комусь заважав місцевий політик. Нині це все вже в минулому. Як добре, що маємо в нас цього поета.
Ровесник нашого Махи – їхні скульптури відділяє лише кілька вулиць, – він з теплом ставився до чехів. Його поема «Єретик» про Яна Гуса вийшла чеською мовою старанням Об’єднання українок у Чеській Республіці.
Ніхто не знає, чим усе закінчиться в Україні, одне все ж певне: завдяки невеличкій книжечці з перекладом Зденьки Бергрової бронзовий Тарас Шевченко має в Празі право на проживання.
Яхим Тополь, чеський поет, письменник, есеїст
Ця стаття була опублікована в чеській газеті «Лідове новіни»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Прага – Україна прямує до виборів, і там усе кипить. Ющенко програв, і багато українці почепили чорні смужки. Прощай, НАТО і Європейський Союз. Красуня Тимошенко продовжує бій із бридким Януковичем за, можливо, посаду майбутнього диктатора. Деякі празькі українці на вибори плюють, інші ні, та одне їм зрозуміле: ніяка ейфорійна Помаранчева революція не повториться. Натхнення політикою в людях ймовірно вже перегоріло, ех ! А силачі собі країну почетвертують.
Коли недавно в Києві віце-президент США Джозеф Байден промовляв до пересварених політиків, він звертався і до одного українця, який у Празі вже запустив коріння, хоча й із бронзи. Так, мова про поета Тараса Шевченка. «Я б запитав, чому уряд не проявляє таку саму політичну зрілість, як народ!» – гримав Байден на політиків.
Тарас Шевченко, можливо, запитав би ще різкіше. Адже він був шукачем пригод, дикий бітник своєї доби. Народився в кайданах як кріпак. Коли почав малювати і писати, натхненні митці зібрались і викупили його.
Відразу вступив у контакт із тодішнім патріотичним андеграудом і за створення «зухвалих поезій» був ув’язнений. Утік, поезії переховував за халявою разом із ножем. Промандрував відомою Аральською пустелею, знову його «зашили», жив під поліцейським наглядом, писав. Після доносу, що ненавидить Бога і царя, дальший процес... Радикал Шевченко помер через день після своїх сорок сьомих уродин від серцевого приступу.
Його скульптуру встановили в Празі на площі Кінскіх минулого року, у квітні. Пару людей було проти, тому що про поета нічого не знали, кілька митців прагнули бачити красивішу скульптуру, комусь заважав місцевий політик. Нині це все вже в минулому. Як добре, що маємо в нас цього поета.
Ровесник нашого Махи – їхні скульптури відділяє лише кілька вулиць, – він з теплом ставився до чехів. Його поема «Єретик» про Яна Гуса вийшла чеською мовою старанням Об’єднання українок у Чеській Республіці.
Ніхто не знає, чим усе закінчиться в Україні, одне все ж певне: завдяки невеличкій книжечці з перекладом Зденьки Бергрової бронзовий Тарас Шевченко має в Празі право на проживання.
Яхим Тополь, чеський поет, письменник, есеїст
Ця стаття була опублікована в чеській газеті «Лідове новіни»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.