Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 18:13

Парламентарій Кирило Куликов: Янукович – це минуле. Тимошенко – це важко, але, все ж таки, це крок у майбутнє


Народний депутат Кирило Куликов
– На календарі 30 січня. До виборів лишається тиждень з гаком, тому що у неділю вибори відбудуться. І тоді, як кажуть в народі, весна прийде – видно буде, де хто ходив. Люди у нас мудрі, багато примовок різних буває. Скажімо, хрін за редьку не солодший, якщо говорити про кандидатів у Президенти, це зараз дуже активно обговорюється людьми, стосовно двох кандидатів – Януковича і Тимошенко. От ми про них можемо зараз поговорити, оскільки агітація або оціночні судження взагалі зараз не заборонені. Це буде заборонено наступної суботи, на моє горе велике, тому що в мене тут буде знову ефір і гість інший. Я не знаю, про що ми будемо говорити.

Кирило Куликов:
Мустафа ж оцінював там чачу, водку, ви теж можете поговорити про якість чачі.

– Сьогодні не буде езопової мови. Я для себе намалював систему координат – де хто опинився зараз перед 7 лютого, перед другим туром. І з Вами будемо говорити і про Луценка, і про Януковича, і про Медведька, і про Тимошенко, і про Київ, і про Черновецького, і про Пилипишина, і про Кличка, і про Яценюка, як не дивно. Я пов’яжу це все поміж собою. А зараз пропоную ознайомитися з біографією – хто такий Кирило Куликов, народний депутат від «Народної самооборони».

Народний депутат України Кирило Борисович Куликов народився 22 грудня 1969 року в Києві у сім’ї службовців. У 1993 закінчив Військовий інститут міністерства оборони Російської Федерації за спеціальністю «міжнародна журналістика». У 2000 році – Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю «правознавство», а в 2003 році – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини».

Із 1993-го по 1995 роки – керівник прес-служби Загальноукраїнського об’єднання приватних підприємців та власників. 1995-1997 роки працював референтом-перекладачем одного з українських банків та обіймав посаду заступника голови громадської організації «Київська економічно-політична фундація».

Із 1997-го по 1998 рік – помічник-консультант народного депутата України. Із 1998 по 2005 – голова спостережної ради громадської організації «Центр соціальної злагоди». 2005-2007 роки – керівник Національного бюро Інтерполу в Україні Міністерства внутрішніх справ. У 2007 році Кирило Куликов обраний народним депутатом України шостого скликання за списком «Наша Україна – Народна самооборона».


– Ось такий герой, дійова особа, Кирило Куликов – парламентарій від політичної сили «Народна самооборона», я навмисно розділяю уже зараз, не кажу «блок НУНС», тому що це така формальність вже насправді, тому що частина блоку НУНС голосувала за відставку Юрія Луценка.

В цей тиждень, що у нас минає, було знакове голосування. В чому його знаковість? В тому, що за відставку міністра внутрішніх справ, який представляє коаліцію голосували представники Блоку Литвина, представники коаліції. Тобто вже я говорив про НУНС, комуністи, Партія регіонів – це речі зрозумілі, тому що, хто домагався відставки – Партія регіонів, зокрема Нестор Шуфрич, а питання виніс Олександр Лавринович.

Це виходить, що зараз політики демонструють завчасно до виборів лояльність до одного з лідерів перегонів, тобто до Віктора Януковича. Литвин поставив на Януковича, «Єдиний центр» поставив, я так розумію, на Януковича, хто голосував за відставку Луценка, тому що це питання політичне, правда ж?

Литвин завжди ставить на того, хто ближче до перемоги. Зараз він підтримує Януковича.
– Ви за мене відповіли, мені нема чого відповідати. Тому що Литвин завжди ставить на того, хто ближче до перемоги. То він підтримував одного, то він підтримував іншого, зараз він підтримує Януковича, вже він не знає, що б таке зробити, щоб настав час Литвина, тому що вже 59-та хвилина і в мене таке враження, що час цей скінчився.

– Подивимось на голосування під час парламентських виборів, тому що вибори дуже чітко дають оцінку.

– Як я вважаю, що до парламентських виборів ще дуже далеко. Давайте подивимось ще на результати президентських виборів

– Пане Куликов, давайте подивимось на результат президентських виборів. Народ хіба Морозу щось забув? Який в Мороза результат, нагадайте?

– Я не знаю, тому що мені соромно за те, що трапилось із Морозом, тому що я вважаю, що Мороз – один із головних стовпів української політики. І як до політика, до того моменту, як він став востаннє спікером, я з великою повагою до нього ставився.

– Я зараз не можу сказати, був вчинок Мороза правильний або не правильний, кожен робить свої вчинки.

– І я не маю права. А з приводу Литвина я маю право, тому що він – член коаліції, тому що він формував цей уряд, він відповідає за цей уряд, у нього є свої міністри, які займають не зовсім політичні позиції, наприклад, от «Укрзалізниця», я не бачу, що вона пов’язана з політикою, але це належить Литвину. Тобто щодо Литвина – він повинен відповідати за все, тому що він – член коаліції. І він не повинен це забувати. А те, що він зробив – це зрада.

– Я ж кажу, що виборець має добру пам'ять. І результати Литвина на президентських виборах нам теж добре відомі зараз. У Мороза взагалі падіння страшне, насправді, якби вибори відбувалися в парламент, то 0,3 – це результат Мороза. Тобто це і не проходження в парламент Литвина, йому загрожує аналогічний варіант.

– Ще більше, тому що президентський результат повинен поділити щонайменше на три, щоб отримати результат проходження блоку в парламент. Тобто візьміть результат Литвина, поділіть на три і отримаєте.

– Тоді виходить за цією логікою, якщо парламентські вибори, то у нас потрапляли б лише дві політичні сили – БЮТ та Партія регіонів за результатами перегонів.


– Більш ніж три відсотки – ні, там був би ще блок, наприклад, Тігіпка, проходили б комуністи в будь-якому випадку, тому що їхній виборець сталий, він ніколи не змінюється. Тобто 3 відсотків у комуністів є.

– Є, але все одно у Петра Симоненка падіння відбувається.

– Слухачка:
Марія Миколаївна, дружина чорнобильця, інваліда. Я от зверталась на гарячу лінію до Юлії Тимошенко, була в Києві на прийомі в Президента. А от зараз я звертаюся до Вас. Я хочу спитати, коли будуть судити Шуфрича, через якого, щоб врятувати квартиру у Львові, врятувати життя свого чоловіка, я мусила себе підпалити, бо банда пов’язана з владою приїхала і хотіла від нас відібрати квартиру, власне, через Шуфрича. І вони ще хочуть, вони обіцяють. Партія комуністів, коли їх будуть судити, скажіть ради всього святого?!

– Дякуємо за питання, емоційне дуже.

– Що я можу сказати, це відчай, це трагедія людська, але коли будуть судити… Багато того, що відбулось в 2004 році, коли ці люди зі сльозами на очах, і я там був на майдані, і ви там були, всі ми були разом, і ми сподівались, що це відбудеться.

Тому те, що сьогодні це не відбулось, що сьогодні всі бажання людей, які стояли і вірили в цей майдан – то був не американський майдан, майдан не за гроші, це був майдан українців, які вірили в те, що країну можливо змінити. І майдан не програв, люди ці не програли, програли політики, на яких вони поставили.

– А от скажіть, що заважало бандитів посадити в тюрму? Питання риторичне, можливо.


Президент підписав із Януковичем закон про імунітет депутатів місцевих рад, а зараз він кричить про зняття недоторканності депутатів Верховної Ради.
– Ми з Вами давно розмовляємо на цю тему. Як керівник Інтерполу, я робив все можливе, що від мене залежало. Коли пан Президент підписав із Януковичем закон про імунітет депутатів місцевих рад, а зараз він кричить про зняття недоторканності депутатів Верховної Ради, але тоді він підписав закон про недоторканність депутатів місцевих сил, всі вони відразу стали непідсудними. Тоді першого разу в мене був портрет Президента – я його зняв.

– Система, виходить, надто живуча. І вона все повернула на свої місця, тому що є влада, яка може діяти безкарно, причетність до влади – це більший шанс уникнути будь-якого покарання, або знайомства, або родичі, або ще щось. Я не кажу вже про пряму приналежність до влади, депутатський мандат, виконавча влада або президентська.

Сьогодні за гроші можливо купити все. Можливо купити владу, можливо купити свободу, можливо купити не покарання.
– Ми з Вами добре розуміємо, що сьогодні не влада, не недоторканність. Найголовніша недоторканність – це гроші. Сьогодні за гроші можливо купити все. Можливо купити владу, можливо купити свободу, можливо купити не покарання, можливо купити все.

Тому депутатська недоторканність не є таким питанням, а є питанням, коли судді виносять таке рішення, що неможливо зрозуміти, як це можливо в країні, коли розглядають прокуратурою питання, які є всім зрозумілими, але відповіді, які я як народний депутат отримую, це відповіді: «Ми розглядаємо Ваше питання, дуже вдячні, що Ви нас проінформували. Знаєте, це питання комплексне і складне, тому ще нам потрібен час». Але є такі питання, які не повинні розглядатися.

– Ви ж прекрасно знаєте, як суди ухвалюють рішення. Є факт вчинення злочину, прокуратура відповідає: «Ні, немає». І спробуйте довести.

– Я дуже радий, що ми з Вами порозумілися, що гроші важливіші, ніж будь-яка…

– Іноді це просто небажання цим займатися.

– Ні, це гроші, це питання в грошах.

– Слухач: Це знову я, Причинна Марія. Я хочу сказати, тоді Шуфрич був міністром надзвичайних ситуацій, то було у Жидові, я зверталась до нього.

– Пані Марія, послухайте, Ваш випадок, він насправді дуже конкретний і виходить, що приватний. Я не можу просто з Вами проговорювати Вашу персональну ситуацію.

– Ви можете просто до мене звернутися.

– В який спосіб, скажіть?

– Звернутися до народного депутата Куликова. Телефони є на сайті, адреса електронної пошти є на сайті, моя адреса є всюди.

– У пані Марії може не бути сайту.

– Я перепрошую, тоді є телефон Верховної Ради України, Грушевського, 9. Будь ласка, я відповідаю на всі запити, я відповідаю.

– Пані Марія, напишіть пану Куликову листа, тому що конкретні випадки, ми витратимо купу часу в ефірі просто для того, щоб розглядати коректні випадки. Я розумію, що у Вас може щось боліти.

– Слухачка:
Добре, але Шуфричем ніхто не займається.

– Шуфричем ніхто не займається – це ілюзія, він займається сам собою і належить до певної політичної сили. У нього є опоненти, Ви знаєте прекрасно, скільки було ситуацій.

– Слухачка: Повинні повішати давно.

– Це Ваша приватна думка. У мене є питання знову таки стосовно минулого тижня, є ще одна штука, яка відбулася буквально вчора, якщо я не помиляюсь. Пан Медведько, Генеральний прокурор, після тривалих дискусій про Межигір’я, про судимості пана Януковича, зробив дуже важливу заяву, поставивши крапку вчора в цій дискусії. Він сказав: із Януковича судимості зняті, скасовані, тобто він – не судимий, і Межигір’я належить йому законно, він там проживає законно, тому що воно належить приватній структурі, і Янукович там цілком законно проживає.

Вся ця вибудувана прем’єром Юлією Тимошенко кампанія проти свого опонента опинилася, просто стала вона безглуздою. Тому що Генеральний прокурор немає питань до цього персонажа, Януковича.


– Що я можу відповісти? Це зрозуміло, всі розуміють, більшість людей це розуміє, заплющити очі на це неможливо. Є ще інші питання. Ви сьогодні будете ще розмовляти, я впевнений, про поліграфвидав «Україна». Справа порушена щодо людей, міліціонерів, які знаходилися, які повертали державне майно. Які робили все можливе, щоб захистити режим підприємства. Тільки для них, не для тих людей, які привели, незрозуміло кого, підсудних, підслідних, які охороняли там Грицака, а проти людей, міліціонерів, які виконували наказ, проти них порушена (справа), складена група, 26 слідчих, вони сьогодні працюють.

Інше питання, багато дільничних, які працювали на виборах і намагалися, тому що в Києві, я впевнений, вибори були чесні, тому що міліціонерам не дали право вибору. Їм наказали тут брати, тут чіпати, тут не чіпати. Казали, всі порушення повинні бути задокументовані, повинні всі заяви розглядатися. І вони робили свою справу.

Тобто на сьогодні ті, хто ці справи розглядали, хто відносились до своїх службових обов’язків, як вони повинні відноситись, їх викликають в прокуратуру і питають, чому вони ходили, перевіряли заяви про голосування на дому і таке інше. Я цього просто не розумію.

Сьогодні ми просто за цими виборами знищуємо інститут Міністерства внутрішніх справ, знищуємо людей, які чесно виконують свою справу. Я не кажу про міністра, який є політичною фігурою, який може робити заяви, а я кажу про людей, для яких різниці, хто буде Президентом, немає. Вони чесно виконували свою справу.

– Можливо, Луценко самому треба було раніше піти у відставку після численних скандалів, які були.


– Я Куликов. У мене є свої особисті відношення з Луценком. І я про це буду казати Луценку.

– Якби Ви були міністром внутрішніх справ, Ви б подали у відставку?


– Я хочу нагадати, коли Сушко вийшов на трибуну Верховної Ради і сказав, що є порушення фінансові, які були в Інтерполі, хоча Інтерпол, там 20 перекладачок і все інше… І ми отримали кошти від ЄС, від Інтерполу, від ООН для того, щоб був розвиток структури в Києві. Я відразу подав рапорт. І я довів, що все це – наклепи.

– Слухач (переклад): Це Іващенко Микола, Луганська область. З моменту помаранчевого шабашу вже пройшло 5 років. У мене конкретне питання: хто і що стало на заваді помаранчевій зграї за ці 5 років підняти економіку України?

– (переклад): Відповідь досить проста. Я все ж таки буду належати до цієї «зграї», я буду відносити до цієї «зграї» мільйони киян, які стояли, мільйони людей, які приїхали з усіх куточків України, в тому числі і з Луганська. Я вважаю, що, дійсно, ми впустили колосальну можливість зробити з України по-справжньому європейську державу. Після Помаранчевої революції я дуже пишався тим, що я ношу в кишені український паспорт.

Із приводу Луганська, повірте мені, тут той ступінь ненависті, який існує, ми – одна країна. В Луганську жити не стало краще, Луганськ – найдепресивніший регіон. А Ви як голосували, так і голосуєте. Хоча б розкрийте очі, подивіться на те, що відбувається в цьому світі. Хоча б спробуйте купити путівку в найближчу країну і подивіться, як можна жити нормально, а не жити цими рабськими гаслами і законами.

– Слухач (переклад):
Дмитро, Севастополь. Депутат Куликов на початку передачі з приводу Литвина сказав, що його голосування за відставку Луценка – це зрада. Термін «зрада» дуже часто у нас використовується, напевно, вже втратив свій зміст, ніхто не звертає уваги. Хочу просто нагадати, що Юрій Луценко в уряді Януковича займав посаду міністра. Йому його принципи не заважали в уряді тої людини, яку він називав бандитом і судимим, бути міністром. Тому дайте відповідь, будь ласка, про які принципи Ви зараз говорите.

– Я додам, що Луценко продовжує говорити, або «Народна самооборона» розповсюджує наліпки «Стоп зек».

– (переклад): А я ще раз кажу, що в Києві в ніч виборів оці всі наліпки «Стоп зек» були прибрані, тому що міліціонери відпрацьовували чітко законність. З приводу Литвина. Ми говорили про Литвина, ми говорили про коаліцію, він в цю коаліцію увійшов, він поставив свій підпис, він отримав посади в уряді, причому посади не політичні, а дуже серйозно пов’язані з економікою...

З приводу Литвина, у мене виникають певні сумніви, коли до кінця першого туру виборів він вносить раптово постанову про перевибори в Києві і потім різко про це забуває. І потім різко, от в порядку денному стоїть постанова, звіт тимчасової слідчої комісії, він читає і пропускає пункт, ну трапляється, просто не побачив.

– От зараз, якщо говорити, якщо я згадав про Медведька, про Литвина, плюси зараз ідуть в кампанію Януковича.


– (переклад): Я не скажу, що це плюси. Я скажу, що сьогодні просто момент істини.

– Добре, різні гілки системи схиляються до президентства Януковича опосередковано.

– Слухайте, у нас весь народ говорить: «Ой, ой, ой, у нас вся корумпована система, у нас корумпована прокуратура, у нас корумповані суди». І всі оці разом гілки схиляються до Януковича.

– Я зараз висновків не роблю ніяких. Я хотів би провести логічний ланцюжок. Ви самі згадали про Литвина, і цього ж тижня знову подія знакова: Пилипишин сказав, що він іде від Литвина, оскільки той не хоче зміни київської влади.


– (переклад): Пилипишин, тут треба віддати належне, послідовно воює з корумпованої київською владою. На даному шляху ми з ним і товариші, і попутчики, і однодумці.

– Чи слід очікувати в Києві появи якоїсь спільної політичної сили, яка буде наполягати на дострокових перевиборах.

Хто б не став Президентом, він прекрасно буде розуміти, що жити з цим створінням, яке очолює місто Київ, неможливо.
– (переклад): Я впевнений, що це не в Києві слід очікувати появи політичної сили. Це є предметом для розгляду Верховної Ради. Обов’язково, хто б не став Президентом, він прекрасно буде розуміти, що жити з цим створінням, яке очолює місто Київ, неможливо. І Президентом треба поважати себе, поважати країну, в якій він живе, і перш за все, він намагатиметься змінити владу в столиці. Я в цьому на сто відсотків впевнений. Знаю, які там спроби нелюдські грошові й матеріальні робить вся ця бригада товаришів Черновецького, все одно нічого не вдасться. Це раз.

А друге, все одно, вибори позачергові нічого особливо не змінять. Треба змінити суть цих виборів. Тобто це має бути культура виборів. Треба дозволити киянам, більшості киян обирати свого мера. Є закони столиці, які дуже цікаві, яким треба присвятити велику увагу, про нього треба поговорити, яким має бути Київ, за що мають відповідати райони, за що повинен відповідати, наприклад, голова Шевченківського району Пилипишин.

– Я хотів би уточнити одну річ. Я говорю зараз про розшарування до президентських виборів певних людей. Тобто Пилипишин, він іде від Литвина, якщо подивитися останні включення з Давосу, там Яценюк поруч із Кличком, Кличко теж проти Черновецького. Там Яценюк, але чи можуть всі ці люди опинитися в одній команді, нарешті яка згуртується проти одного кандидата, який є Київським міським головою сьогодні.

– Цей кандидат не є Київським міським головою, як для мене, це є банда отамана Сірка, як в Малинівці, яка грабує місто. Щодо Кличка, Яценюка, Тігіпка, про Пилипишина, якщо вистачить здорового глузду, якщо амбіції – це не головне, то вони повинні об’єднатися. Я нічого не маю проти, я підтримую Кличка особисто, Ви знаєте, я з ним працював разом у спільній команді і агітував за нього на виборах. Це відповідь про Луценка, тому що Луценко теж йшов на тих виборах, а я йшов у команді Кличка. Для мене це був виклик.

Не вистачило розуміння, не вистачило розуміння цього міста, не вистачило поваги до киян. Я вважаю, удруге такої помилки не буде. Що повинні ми зробити? Є демократичні кандидати. Там будуть Тігіпко, Кличко, буде ще хтось, це не важливо. Давайте проведемо між демократичними кандидатами, оберемо, хто в нас кого підтримує. Повинна бути добра воля. Для того, щоб орієнтувати місто, ми повинні мати добру волю.

Давайте згадаємо, хто з них є найбільш рейтинговим, хто збирає найбільше голосів, він має бути першим, іти одним кандидатом проти цієї чорної сили. А посад вистачить на всіх, працювати тут багато, відновлювати Київ ми повинні, як після Другої світової війни.

– Є певна рація, тому що якщо подивитися на сучасний Київ в січні, я коли іду по вулицях або їду, я бачу, як люди просто падають.

– Постійно нагадують про пана Черновецького, як йому жити, тому що у нього повинно постійно вухо горіти, як люди його згадують. Я сказав, що хай люди звертаються до мене, ми дали прямий телефон, ми будемо відстоювати тих людей, які зламали руки, ноги, які не можуть працювати. І ми будемо відшкодовувати ці гроші від київської влади.

– Слухач: Кирило із Запоріжжя, джерела влади в Україні. І як із джерела влади доповідаю: Медведько, і зрадник нації і державний злочинець Ющенко, і, безумовно, громадянин Янукович перед народним трибуналом України будуть відповідати за всі свої дії.

– Коли цей трибунал відбудеться, можна уточнити?

– Слухач:
Я хотів би ще раз підкреслити, що це відбудеться найближчим часом.

– Я думаю, що виборчі дільниці, це буде дійсно трибунал для української влади наступного тижня.

– Я не знаю, для кого це буде трибунал більше.

– Я б так не дивився трагічно на розвиток подій, тому що…

– Щодо зради Ющенка, я можу сказати, мені дуже соромно, коли Ющенко каже, що покоління дідів, які це місто визволяли, воно втрачене покоління. Я цього не розумію.

– Я не буду коментувати. Я хотів би зауважити лише, якщо говорити про Київ, що заступник Черновецького відверто працює на штаб Януковича.

– Кого Ви маєте на увазі? Там багато заступників.

– Один із заступників, я просто прізвище забув, насправді.

– Сівець? Це особистий товариш пана Януковича, він може працювати, це принципова його позиція, він йшов він Партії регіонів, тому все це чесно.

– Інший працює на Тігіпка – пан Журавський.

– Про Журавського і про культуру в місті Києві ми не будемо казати. Або добре, або ніяк. Щодо Кільчицької, вона агітує.

– Вона говорить: «Я буду голосувати за Януковича».

– І тут повинні розуміти всі лікарі, за кого голосувати, якщо підтримує це Кільчицька. Тобто того, кого вона підтримує, повинні підтримати лікарі. Якщо вони згодні зі станом медичної системи в Києві – будь ласка. Тобто киянин повинен розуміти те, що сьогодні, продаючи свої голоси і прислуговуючи для цієї злочинної команди, вони це зрозуміють з кожним снігопадом, після снігопаду почнеться повінь, тобто ми все це на собі відчуємо.

– Слухачка (переклад): Це місто-герой Одеса. Момент перший з приводу Луценка: я хочу сказати, що міліція працювала дуже не професійно. Якщо б міліція працювала професійно, я зараз відкидаю політичний момент, в комбінаті «Україна» не було б розбито жодного скла, міліція була б на місці, всіх би розвела, а потім розбиралась, хто правий, хто винуватий. І комбінату не було б нанесено збитків на 170 тисяч гривень.

Питання друге. Зараз в Америці продовжується справа Павла Лазаренка. У нього збираються відібрати на користь американського бюджету, всі нечесно нажиті, так би мовити, непосильною працею гроші. Уряду України генеральний прокурор Америки, чи як він називається, надіслав повідомлення про цей процес і Україна має шанс відсудити 800 мільйонів доларів своєї частини. Але чомусь уряд Тимошенко не поспішає це зробити. В мене питання – чому?

– (переклад): Дякую за питання. Як людина, яка навряд чи може себе вважати професіоналом, тому що я був в системі МВС два роки, але як людина, яка має відношення до системи і більш чи менш її розуміє, я можу сказати з приводу першого питання: міліція працювала у багатьох питаннях професійно.

З приводу поліграфкомбінату «Україна», хто рахував за це скло 170 тисяч, я не можу погодитись, що 170, може, 7, може, 5, важливо, скільки держава Україна через діяльність корумпованих колишніх чиновників системи МВС, зокрема я кажу про товариша Грицака, який є власником системи ЄДАПС, втратила держава. Це кожен рік протягом 5 років, вважайте, десь 300-400 мільйонів гривень втратила держава, помножте – це 2 мільярди. Тому скло на 170 тисяч – це навряд чи можна порівняти.

Друге, це режимний об’єкт, як там можуть знаходитись сторонні люди. Я прошу вибачення, якщо на Південній атомній станції раптом з’являться незрозумілі люди, які показуватимуть будь-які мандати, як до цього ставитись?

З приводу другого питання можу сказати досить просто як колишній голова Інтерполу. Уряд США грошей ніколи не віддає. Це в принципі правильний принцип і в Донецьку, і в США – «Ми боргів не платимо». А з приводу Attorney General, у них дуже чітко, якщо злочин вчинено на території США, кваліфікуються злочини Лазаренка як такі, що здійснені на території США, відмивання грошей, всі гроші ідуть відразу в бюджет США. Я Вас прошу, не вірте, що якісь гроші повернуть до України. Там мова йшла про ті гроші, які вони рахували поза, це було близько 6-10 мільйонів.

– Якщо повертатися до питання трибуналу, який відбуватиметься наступної неділі, голосування відбуватиметься, люди віддаватимуть свої голоси за кандидата в Президенти одного з двох. Або це Юлія Тимошенко, або Віктор Янукович, або проти обох.

Я не розумію, як це можливо – голосувати на 5 років проти обох. Тому що будь-який голос, відданий проти всіх, це голос, відданий за якогось із кандидатів у Президенти.
– Неможливо проти обох. Я не розумію, як це можливо – голосувати на 5 років проти обох. Як це? Ми оберемо нуль, пустоту якусь? Тому що будь-який голос, відданий проти всіх, це голос, відданий за якогось із кандидатів у Президенти. Я не буду казати, проти кого особисто.

– Є така думка, що за лідера переможців, але це теж позиція людей.

– У багатьох країнах проти всіх голосувати заборонено. Немає такої графи.

– У Росії не можна голосувати проти всіх. А в Україні можна. Це питання демократії.

– Я вважаю, якщо ти громадянин, ти повинен іти на виборчу дільницю, якщо ти маєш такий вибір між двома, ти повинен зробити свій вибір, тому що ти робиш вибір на 5 років для своєї країни.

– Давайте зазирнемо в наступні 5 років. Відрахування почнеться після інавгурації нового Президента, якщо така відбудеться. Я розумію, що Ви проти Януковича, але поки що я не розумію…

Я вважаю, що Янукович – це минуле. Я вважаю, що Тимошенко – це важко, але, все ж таки, це крок у майбутнє.
– Я не хочу сказати, що я проти. Я хочу сказати, що я працюю в коаліції в команді діючого Прем’єр-міністра. Я не проти Януковича, є багато людей у фракції Партії регіонів, із якими у нас більше спільного, ніж у рідній фракції НУНС. Але я хочу сказати, у них є свій кандидат, у нас є свій кандидат. Я вважаю, що Янукович – це минуле. Я вважаю, що Тимошенко – це важко, але, все ж таки, це крок у майбутнє.

– А Ви знаєте, що говорять, що Тимошенко – це не та людина, яка дозволить існування опозиції. Тобто вона просто сконцентрує владу у своїх руках.

– Я ніколи не був при владі, тому я звик бути в опозиції. Я був ці два роки в Інтерполі і у мене в кабінеті постійно сидів слідчий прокуратури і звіряв все, що я роблю.

– Я маю на увазі, що може відбутися концентрація влади в одних руках.

– Я не впевнений.

– Хоча я передбачаю, що може бути спокуса і в Януковича така.

Не погоджувався з позицією, що для мерів міст повинні бути однотурові вибори, я буду настоювати і на цьому тижні буду настоювати, щоб ми голосували законопроект про два тури виборів.
– Якщо хтось буде узурпувати владу, я не вмію не казати правди, я буду казати правду. У вічі Тимошенко буду казати і товаришам по коаліції буду казати, з чим я не погоджуюсь. Я не погоджувався з позицією, що для мерів міст повинні бути однотурові вибори, я буду настоювати і на цьому тижні буду настоювати, щоб ми голосували законопроект про два тури виборів, який пройшов уже перше читання.

– Я розумію, що Вам зараз простіше дистанціюватися.

– Я не дистанціююсь, я сказав, що я член команди Тимошенко. Якщо після узурповання влади – я буду в опозиції.

– Тобто Ви себе призначили вічним опозиціонером?


– Ні, я не призначив. Це найгірше, що можливо. Легше критикувати, ніж щось робити. Але я кажу, якщо буде порушення закону, я його буду намагатись відстоювати. Я буду на тій стороні, де буде свобода слова і свобода висловити свою думку.

– Я не бачу у двох кандидатів природної потреби в дотриманні громадянських прав, у дотриманні свободи слова, у знищенні корупції. Тому що я бачу, хто іде поруч з тим кандидатом, і з тим.

– Але хтось із них стане Президентом. Я вважаю, що сьогодні країні не дає розвиватись корупція. Я вважаю, що першим своїм актом як Президента, наприклад, Тимошенко, буде – акт щодо проведення позачергових виборів у місті Києві, щодо відсторонення Черновецького. Акт про дострокові вибори вона не може зробити, але про відсторонення... Президент може відсторонити голову адміністрації від виконання своїх обов’язків. Про це писали, і це був висновок тимчасової слідчої комісії.

– От якби Віктор Ющенко скористався цим правом наостанок.

– Він міг це зробити влітку.

– Очевидно, щось не дозволяє або немає бажання.

– Слухач (переклад):
Максим, Київ. Я чув, що коли Тимошенко зустрічалась із мерами, вона була проти голосування в два тури для мерів. А друге питання. Коли були ці перевибори другі Черновецького, він вночі зробив на стадіоні «Чайка» концерт, щоб люди не приїхали, молодь. Чи не повториться зараз таке?

– (переклад): Дуже дякую, тому що для мене сьогодні це вже персональне питання. Моє місто і місто моїх дідів. З приводу Тимошенко, дійсно, вона висловила таку позицію. І тут у мене розходиться погляд. Я кілька разів заявляв, що я буду робити все можливе, щоб довести необхідність проведення саме двох турів виборів.

Є розбіжності, де мають бути двотурові вибори. Наприклад, у селах немає необхідності проводити двотурові вибори. Мій законопроект передбачав ценз по жителях кожного міста. Наприклад, от мій законопроект передбачав містечко обласного підпорядкування з населенням більше 100 тисяч. Це близько 30 міст України, там потрібні двотурові вибори. Це моя позиція, я її буду відстоювати, я не приховую, що в цьому в мене розходяться погляди.

А з приводу Черновецького, що він буде робити все можливе, щоб купити бабусь… Мені просто соромно, тому що це ж мої бабусі, їх можна довести до такого стану, коли вони просто не розуміють, вони вже втомилися жити гаслами «Як не ми, то наші діти», і вирішили, що – «давайте, ми». Їх настільки серйозно обікрали, настільки серйозно кидали на цей лід, що багато в чому їм все ж таки буде зрозуміло. А молодь на сьогодні – це якраз ця позиція дистанціювання, коли краще потанцювати на «Чайці», ніж обрати мера.

– Бог з нею, з «Чайкою». Але коли важко робити вибір, але його треба робити?

– Вибачте, а в Києві було важко робити вибір між Черновецьким і всіма іншими.

– Я не про Київ зараз кажу, я знову про президентські вибори.


Я переконую прийти на виборчу дільницю і не голосувати проти всіх.
– (переклад) Так це я Вас запевняю. Я-то буду голосувати, зрозуміло. Я переконую прийти на виборчу дільницю і не голосувати проти всіх. І не тільки я – ще кардинал Гузар, ще багато діячів церкви говорять, що голосувати проти всіх неправильно.

– Подивимось, яким буде вибір українського народу. Насправді, є така дипломатична відповідь, хто переможе на українських виборах – той, кого обере український народ. І ми подивимось, кого обере український народ наступного тижня у неділю 7 лютого.

– Я теж вважаю себе частиною українського народу і я свій вибір зробив.

Ваша думка

Показати коментарі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG