Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 12:20

Захід повинен підтримати демократію в Україні (світова преса)


Прага – Поразка лідерів Помаранчевої революції на президентських виборах в Україні зовсім не означає кінець цивілізації, життя триває і демократія в Україні пустила глибокі корені, про що свідчать і наслідки голосування 7 лютого. Такий тон головних світових видань щодо наслідків українських президентських перегонів та їхнього в цілому демократичного характеру. Оглядачі вважають, що сьогодні дуже важливою для України є оперативна передача влади і визнання сторонами результату виборів. Чимало світових впливових видань закликають Захід ні в якому разі не допустити одностороннього нав’язування Росією її волі новій владі у Києві і активно підтримати подальший демократичний розвиток України.

Впливове американське видання «Форін Полісі» не схильне драматизувати поразку лідерів Помаранчевої революції на президентських виборах в Україні і зауважує, що перемогою Віктора Януковича ще не завершується демократичний розвиток держави. Автор статті, редактор видання Крістіян Керіл, вважає, що й після перемоги «колишнього поганого хлопця Помаранчевої революції Віктора Януковича» «життя триває», і «навряд чи тут стався кінець цивілізації». Редактор «Форін Полісі» наводить похмурі прогнози різних експертів щодо ймовірних наслідків перемоги на цих українських президентських виборах саме Віктора Януковича. Зокрема, професор університету провінції Альберта з Канади Френк Сисин не виключає, що Віктор Янукович може викликати своїми діями щодо офіційного статусу російської мови і зближення з Москвою велику соціальну напруженість в Україні, провокувати прояви сепаратизму на заході держави і навіть нову хвилю еміграції «із сумними наслідками для майбутнього розвитку України». Хоча, як твердить у цьому аналізі «Форін Полісі» професор Дейвід Марплз із того ж університету провінції Альберта, ще не відомо, до чого могла б призвести перемога Юлії Тимошенко, загальновизнаної прихильниці Евіти Перон, котра, як виглядає, вірить більше у силу власних сценічних уподобань, аніж у тонкощі демократичного компромісу. «Вона ніколи не була демократичною постаттю, – каже Марплз, – та й важко сказати, що вона в дійсності собою становить, тому й важко прогнозувати, як би вона діяла на посаді Президента». До цього редактор «Форін Полісі» додає відомі вже тіньові сторони біографії Тимошенко, включно з тим, що вона у своєму «газовому минулому» «контролювала до 20 відсотків валового внутрішнього продукту України», і висловлює сумнів у значній відмінності можливої президентської діяльності нинішнього прем’єра від імовірних дій Януковича. Разом з тим Крістіян Керіл закликає тут сподіватися на те, що демократичні завоювання Помаранчевої революції не зникнуть із приходом на президентську посаду Віктора Януковича.

Іще один аналітик «Форін Полісі», провідний експерт Фонду Маршала Дейвід Крамер, який був спостерігачем на нинішніх президентських виборах в Україні, закликає Захід безпосередньо підтримати демократію в Україні. «Відразу ж після інавгурації нового Президента України дуже важлива безпосередня участь Заходу. Безсумнівно, що Росія буде сподіватися на посилення свого впливу при новій владі у Києві. Захід має зробити те ж саме, але не заради змагання з Москвою, а заради визнання важливості демократичної України, … її стратегічного місця між Росією та Європою», – наголошує Крамер.

Енн Апплбаум стверджує на сторінках «Вашингтон Пост», що «українська демократія нині в очікуваннях», і «головний екзамен полягає у тому, чи буде Янукович поважати права своїх же виборців та гарантувати демократичні вибори у майбутньому». «Якщо він спробує залишитися в своєму офісі поза свій термін через фальсифікацію голосів, залякування опозиції та вбивства журналістів, … то ми переконаємося, що контрреволюція запанувала в Києві», – резюмує авторка статті у впливовій вашингтонській газеті. Апплбаум також вважає, що всі матимуть тепер можливість переконатися у справжності «європейських намірів» Януковича та його стратегічному виборі «між Європою і Росією».

Відомий американський аналітик, редактор неоконсервативного «Нешенел Інтерест», Ніколас Ґвоздев наголошує, що багато попередніх «чорних сценаріїв» політичного розвитку України за часів Кравчука чи Кучми «не були підтверджені на фактах політичного життя України». Не поділяє Ґвоздев і нинішніх надмірних страхів щодо можливого розвитку ситуації при ймовірному президентстві Януковича. Американський експерт вважає, що Янукович змушений буде рахуватися з «реальною політичною рівновагою між Сходом і Заходом держави» та неможливістю «односторонньої зміни політики», і це призведе до того, що курс Києва за президентства Януковича, на думку Ґвоздева, буде якимось «врівноваженим «середнім», як колись за Кучми». Редактор впливового американського часопису також наголошує, що Янукович змушений буде максималізувати становище України між Брюсселем і Москвою» з метою вибору «найкращої пропозиції» для Києва.

Оглядач «Нью-Йорк Таймз» Кліффорд Леві пише про високу конкурентність українських президентських перегонів, їхню непередбачуваність та справедливість, що, на думку автора впливової американської газети, є своєрідним специфічним резонансом у порівнянні з нещодавніми виступами опозиції в Росії. Леві також наголошує: «мало ймовірно, що Росія буде мати незабаром таку відкритість в українському демократичному стилі». Цей оглядач також зауважує, що «Тимошенко вже двічі скасовувала свої післявиборчі прес-конференції, і їй важко буде, враховуючи загальний фон сприйняття, засудити невигідні наслідки цих виборів». Леві також наводить оцінки експертів, котрі вважають, що новому Президентові, тобто Януковичу, буде важко урівноважувати свою позицію щодо Росії «із намаганням заспокоїти політичні незгоди вдома».

Впливова лондонська «Файненшел Таймз» пише у редакційному коментарі, що суперниця Віктора Януковича на українських президентських виборах Юлія Тимошенко «змушена буде тепер заспокоїти свій бойовий інстинкт і визнати поразку». «Хоча українці опинилися цього разу перед сумнівним вибором між колишнім злочинцем, підтриманим олігархами, і авантюристичною примадонною з її власним темним бізнесовим минулим, все ж вони можуть втішатися і пишатися фактом чесних і демократичних виборів, котрі ось вже утретє пройшли в Україні після 2004 року». Тут газета риторично запитує, чи зможе нова українська влада діяти ефективно, не заради особистої вигоди, та відповідає, що, у принципі, в Києва й немає іншого виходу, бо держава перебуває у «вихорі економічного краху». «Файненшел Таймз» також вважає, що новий Президент змушений буде заради того ж ефективного управління «урівноважити відновлення стосунків із Москвою зі співпрацею з Брюсселем». Впливова лондонська газета також висловлює сподівання, що Віктор Янукович буде правити країною так, щоб забезпечити і на майбутнє демократичні вибори в своїй державі.

Вже згадана «Вашингтон Пост» у своєму редакційному коментарі з приводу українських виборів радіє тому, що «українська демократія уціліла і під час цих перегонів, що підтвердили міжнародні спостерігачі». Газета також вважає, що «найбільшою небезпекою нині для помаранчевої спадщини України є антидемократичні методи дій». «І у даній ситуації найбільшу загрозу нині висловила пані Тимошенко, котра має наміри оскаржити її відносно незначне відставання у суді з необґрунтованим твердженням про недоліки цих виборів. Україна не може собі дозволяти надалі місяці дурної боротьби і політичної невпевненості», – пише «Вашингтон Пост».

Вже згадана «Файненшел Таймз» зауважує, що прем’єр-міністр Росії Володимир Путін вчиться на українських помилках і «Москва не поспішає коментувати наслідки виборів в Україні». Газета цитує представника Путіна, котрий заявив, що там будуть чекати офіційних результатів цих виборів. Газета наводить також заяви про сподівання чільників ЄС на покращення співпраці з новою владою в Україні та їхнє бажання, щоб обидва фіналісти президентських виборів визнали їхні результати та «уникнули політичного глухого кута для держави».
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG