Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 11:24

Чи потрібен захист моралі в аморальному суспільстві


Львів – В Україні ніяк не можуть з’ясувати, чи потрібно захищати суспільну мораль і як це робити. Щоб знайти відповідь на це питання, представники Національної експертної комісії вирушили в українські регіони. Але чи вони дослуховуються до думки місцевої інтелігенції, чи, радше, їм потрібна тільки підтримка змін до закону «Про захист суспільної моралі»?

59 відсотків опитаних українців виступають за запровадження моральної цензури, а 37 відсотків школярів готові порушувати закон. Такими є дані опитування Київського інституту проблем управління імені Горшеніна.

Інше соціологічне опитування показує, що майже половина громадян України вважає народних депутатів аморальними, а близько 40 відсотків аморальною називають владу.

До того ж президентські вибори, як дехто каже, яскраво продемонстрували аморальність суспільства загалом. Чи доцільно і коректно в таких умовах узагалі говорити про захист суспільної моралі? Власне, це запитання виникало у Львові під час діалогу, який започаткувала в областях Національна експертна комісія.

Чи можливо втиснути мораль у закон

Доктор історичних наук Богдан Якимович має побоювання, що Національна експертна комісія перетвориться на орган моральної цензури.

«Бажання втиснути мораль у рамки закону часом обертається з точністю до навпаки. Оголена жінка – це порнографія чи елемент виховання? Це дуже делікатна справа – мораль», – каже він.

Доктор юридичних наук, професор Петро Рабінович говорив про норми моралі і права в Європі, про те, що не існує чистої боротьби на захист суспільної моралі. Він не вважає, що Національна експертна комісія може претендувати на роль єдиного органу профілактики моралі.

«Так виходить, згідно з запропонованим законопроектом, що головним інструментом у руках держави для захисту суспільної моралі і навіть профілактики і пропаганди є Національна експертна комісія. Тут зіграли амбіції, і це треба змінити», – вважає він.

Злочинність і корупція як причини аморальності

А ось доктор історичних наук, професор Львівського державного університету внутрішніх справ Микола Гетьманчук причинами аморальності назвав злочинність і корупцію. Він каже, що уникнути її в сучасному світі неможливо.

Як підтвердження своїх слів він навів дані дослідження, згідно з якими 6% опитаних українців довіряють владі, 7% правоохоронцям, 78% церкві. Сьогодні понад 60% громадян втратили надію на те, щоб облаштувати своє життя в країні.

Якщо саме церкві люди довіряють найбільше, то на це мали б звернути особливу увагу духовні особи. Однак почути священиків під час круглого столу не довелось, бо їх просто не запросили.

Як і не було й мистецтвознавців і психологів. Відкритої і цікавої дискусії на тему суспільної моралі у Львові не вийшло.

Національна експертна комісія каже, що зазнає тиску і погроз

Мораль – це те, на що держава не має права посягати, наголосив вкотре у Львові голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі юрист і економіст Василь Костицький.

Торік експерти оцінили понад 20 тисяч одиниць різноманітної продукції. До експертної комісії звертаються правоохоронці, громадські організації чи прості люди, які просять дати моральну оцінку якійсь продукції, яка, на їхню думку, має негативний вплив і шкодить моральному здоров’ю нації.

Чи не найбільший галас здійнявся у різних мистецьких середовищах, коли комісія засудила пісню «Скрябіна», книжку Олеся Ульяненка, український «Comedy club», газету «Блік», мультсеріал «Сімпсони». Як вислід, група літераторів оголосила війну комісії, і Національна експертна комісія має 6 судових процесів.

За словами Василя Костицького, члени Національної комісії відчувають на собі тиск і зазнають погроз. І це зрозуміло, каже Костицький, бо за випуск певних фільмів у прокатний ринок дають шестизначні суми хабарів.

Україна отримує 2 мільярди доларів за виготовлення дитячої порнографії і є одним із лідерів у цьому. Тому нині багатьом важливо компрометувати комісію, каже Василь Костицький.

Він не виключає, що зі зміною влади в державі захищати мораль у суспільстві буде невигідно.

«У принцип це справа парламенту, і все може бути. Ми не вигідні багатьом. Але в державі політика перебуває у дружніх стосунках із великим капіталом. А великий капітал у будь-якій країні світу намагається виглядати моральним», – сподівається голова Нацкомморалі.

Законопроект «Про зміни до Закону України «Про захист суспільної моралі» обговорюватимуть фахівці у Сімферополі, Запоріжжі, Харкові, Черкасах, Чернігові.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG