Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 20:28

Вашингтон заперечує блокування переговорів із Росією про новий протиракетний договір


Архівна фотографія. Президенти США і Росії, Барак Обама і Дмитро Медведєв, Москва, 6 червня 2009 року

Прага – Білий дім заперечує, що розбіжності з Москвою стосовно американських кроків на розміщення європейських елементів системи ПРО блокують нову угоду сторін про скорочення стратегічних ядерних озброєнь. Це заперечення з’явилося одразу ж після заяви начальника Генштабу Збройних сил Росії, який якраз запевнив, що блокування переговорів про стратегічні озброєння відбувається через нову ініціативу Вашингтона щодо елементів системи ПРО в Європі, які мали б захистити від ймовірних ракетних ударів з боку Ірану.

Речник Білого дому Роберт Ґіббз заявив, що твердження керівника Генштабу Росі0, генерала Миколи Макарова щодо нібито гальмівної ролі нових кроків США для розміщення елементів системи ПРО у Європі є хибними.

«Коли президент Обама розмовляв із президентом Медведєвим кілька тижнів тому, глава Кремля не ставив питання про таку перешкоду. Наші зміни в архітектурі ракетного плану захисту Європи були оголошені ще у вересні минулого року, а після цього не один місяць тривали переговори щодо обмеження стратегічних озброєнь», – зазначив Роберт Ґіббз.

Термін попереднього Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь минув ще 5 грудня, і адміністрація Обами розраховувала досягнути нової угоди без затримки для продовження процесу взаємного скорочення цих ядерних озброєнь. США також уникали на цих переговорах якогось пов’язування їх із новими ініціативами щодо елементів системи ПРО у Європі, які є суто оборонними і не мають ядерних компонентів.

Представники Росії незадоволені згодою Румунії і пов’язують дві проблеми


Однак начальник Генштабу Збройних сил Росії генерал Микола Макаров у вівторок в інтерв’ю західним журналістам пов’язав переговори щодо нового Договору про скорочення наступальних ядерних озброєнь із проблемою американських елементів системи ПРО у Європі та охарактеризував останні ініціативи США в Європі «дуже негативно», бо, за його словами, це може призвести до зіткнення з ракетними силами Росії.

Макаров також висловив незгоду з тим, що європейські елементи американської системи ПРО націлені лише проти іранських чи північнокорейських ракет. «Російська ядерна доктрина полягає в тому, що розвиток і становлення протиракетної оборони США спрямоване проти Російської Федерації. Незважаючи на всі заяви американських чільників, які стверджують, що, навпаки, це гарантує нашу безпеку, все це зовсім не так!»

Представник Держдепартаменту США Пітер Кроулі ще раз нагадав про американські запевнення стосовно ракетного щита в Європі. Він покликаний захистити від ймовірних іранських ракет і в жодному разі «не спрямований проти Росії», наголосив Кроулі.

Після початкових планів адміністрації попереднього президента США Джорджа Буша щодо системи ПРО у Європі, точніше – розміщення протиракетних сил в Чехії та Польщі новий президент Барак Обама переглянув цю схему, як вважають, не без урахування твердої критики Москви. США на сьогодні розглядають цю систему ПРО вже як комбінацію ракетних сил наземного і морського базування без використання перехоплювачів, котрі, як твердила Москва, мали стати загрозою для міжконтинентальних ракет Росії.

Москва спочатку реагувала на всі зміни щодо ПРО в Європі спокійно, включно з пов’язаним планом США розгорнути ракети системи «Петріот» на території Польщі, які мають посилити протиповітряну оборону цієї країни. Але в останні тижні Москва стала дуже критичною, особливо щодо згоди Румунії розмістити на своїй території елементи нової американської системи ПРО.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG