Доступність посилання

Газовий консорціум: минуле чи майбутнє?


Віталій Портников
Віталій Портников

Київ – Практично відразу після свого обрання Президентом України Віктор Янукович сказав про можливість повернення до ідеї газового консорціуму, який мав би об’єднати російські і українські можливості по транспортуванню сировини. Ідею цю важко назвати новою – до неї зверталися ще до 2004 року, коли Янукович очолював український уряд в часи Леоніда Кучми.

Можливо, зараз Віктор Янукович сподівається, що повернення до старої ідеї допоможе Україні знайти вихід із енергетичної пастки, куди вона потрапила внаслідок тактичних кроків українського керівництва, конкуренції між Президентом і урядом, перманентних конфліктів із Росією та фактичного зникнення з ринку центральноазійського газу? А, може, просто вважає попередні схеми вигіднішими для того енергетичного лобі, яке змушене було поступитися інтересами на ринку протеже Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко?

Проте за останні п'ять років на газовому ринку як України, так і Росії відбулися серйозні зміни. Коли з ідеєю консорціуму виступав Леонід Кучма, Україна купувала газ у Росії за пільговою ціною, а сам механізм ціноутворення був практично невідомий нікому, крім учасників домовленостей. Консорціум був покликаний, по суті, легітимізувати цю схему і виправдати її існування спільним контролем над ГТС. Але навіть в тій ситуації було ясно, що у сторін може не вистачити коштів на модернізацію ГТС і було вирішено залучити до співпраці ще й німецького партнера.

Переговори між учасниками тривали довго і завершилися без результатів. Чи зможе російський монополіст зараз залучити до переговорів європейських партнерів, які одночасно беруть участь у здійсненні амбітних проектів підводних газових магістралей? І яким буде сенс у створенні консорціуму без європейської участі?

Для того, щоб Росія погодилася з участю в будь-якій формі співволодіння української ГТС, їй необхідна впевненість у стабільності української влади. У Москві повинні знати: у сусідній країні ніяких змін не буде – і довго. Власне, це те, що міг гарантувати Олександр Лукашенко, коли мова йшла про продаж «Бєлтрансгазу». Чи зможе гарантувати таку стабільність Віктор Янукович? Особливо у випадку, якщо він не зможе домогтися відставки уряду Юлії Тимошенко? Чи зможе – а натомість створить коаліційний уряд з «Нашою Україною», фракція якої буде категорично виступати проти передачі ГТС Росії і називати це прямою зрадою національних інтересів?

Більше того: в нинішньому українському парламенті, при будь-якому складі уряду і будь-якому складі коаліції може просто не знайтися голосів для ратифікації угоди про створення консорціуму – що росіяни, з їхньою упевненістю в можливості контролю над будь-якою парламентською більшістю, будуть вважати звичайним обманом. Так що навколо переговорів про консорціум від самого початку буде складатися атмосфера недовіри і завищених очікувань.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

XS
SM
MD
LG