Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 16:27

Незаконні забудови у Києві тривають: хто винен?


Незаконне будівництво на вул. Богдана Хмельницького (над ст. м. Театральна) - на території охоронної зони Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.

Київ – Історичний центр столиці під загрозою. Мешканці та громадські організації вкотре б’ють на сполох: КМДА та державні органи виконавчої влади бездіяльні у справах із незаконними забудовами.

У Державній архітектурно-будівельній інспекції запевняють, що виділенням земельних ділянок у Києві займається міська рада, а інспекція лише контролює будівництво. Натомість юристи впевнені, що перешкодити незаконній забудові можна не лише у столичній адміністрації, але й на рівні держави.

Правоохоронці тримаються осторонь

У центрі Києва на вулиці Олеся Гончара боротьба проти незаконної забудови триває вже два роки. Звести елітне житло компанія-замовник вирішила у буферній зоні національного заповідника «Софія Київська». Наприкінці 2008 року на компанію подали до суду. Той ухвалив: будівельні роботи заборонити. Незважаючи на це, будівництво триває й досі. У порушенні кримінальної справи проти забудовника у прокуратурі Шевченківського району відмовляють: кажуть, немає складу злочину.

Прикладів таких конфліктів в історичному центрі столиці – десятки. Громадські активісти запевняють, що попри очевидні проблеми і київська, і державна виконавча влади бездіяльні.

Начальник Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) Руслан Кухаренко із такими закидами не згоден. За його словами, в управлінні контролюють всі забудови, які так чи інакше стосуються пам’яток місцевого значення. «Ми виписуємо штрафні санкції, звертаємося до правоохоронців. У нас зброї немає, на місце порушень мають виїжджати органи внутрішніх справ – але ніхто цього не робить», – каже Руслан Кухаренко.

У Державній архітектурно-будівельній інспекції бездіяльність також заперечують. Начальник інспекції Василь Мухін наголошує, що орган відстежує лише процес будівництва, а от які землі віддавати під забудову, вирішують у Київській міській раді. «Будь-яке будівництво починається з того, що міськрада приймає рішення про виділення земельної ділянки під будівництво. І коли наша інспекція видає дозвіл, таким чином лише фіксується, що замовник виконав усі умови, підписав усі документи – відмовляти ми не маємо підстав», – каже він.

У депутатів Київради – свій інтерес


На думку депутата Київської міської ради, голови Комісії з питань культури і туризму Олександра Бригинця, іноді в тому, аби в історичному центрі столиці з’явилися нові споруди, зацікавлені самі депутати. «На голосуванні за комерційні будівельні об’єкти завжди є стабільна більшість, яка це підтримає. Офіційна мотивація – мовляв, міський бюджет отримає додаткові надходження, але з іншого боку, людина, яка хоче збудувати об’єкт, завжди має ресурси домовитися з депутатами», – додає депутат.

Натомість правники не радять звинувачувати в безініціативності лише столичну владу. Юрист Ольга Піддубна зазначає, що важелі впливу в ситуаціях із незаконною забудовою історичного центру Києва мають і державні структури. «Вони приймають нормативні акти, які має виконувати столична влада. Якщо ні, державні структури мають повноваження звертатися до суду, а не чекати, коли ініціатива йтиме від мешканців», – впевнена вона.

Нині серед визнаних незаконними – зокрема будівництва над Аскольдовою могилою, станцією метро «Театральна», а також неподалік президентського Секретаріату та на Софійській площі. На більшості з таких об’єктів будівельні роботи тривають.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG