Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 20:49

Початок весни – золота пора для квіткових браконьєрів. Близько 20 мільйонів пролісків знищують щороку в Україні саме на початку весни. Тому зараз правоохоронці починають проводити рейди із вилучення первоцвітів у торговців.

За чинними законами ті, хто торгує червонокнижними рослинами, мусять платити штраф до 15 гривень за кожну вилучену квітку. Крім того, за первоцвіти з бізнесменів можуть стягнути від 50-ти до 510 гривень. Фахівці говорять, що таких штрафів недостатньо і потрібні більш дієві методи.

Рейди і штрафи

Правоохоронці намагаються дати відсіч квітковим браконьєрам. Щороку вони проводять спеціальну операцію «Первоцвіт», до якої залучають і екологів, і лісівників, і міліціонерів (не залишаються осторонь навіть бійці спецпідрозділу «Беркут»). Про це повідомив керівник відділу охорони рослинного світу Міністерства охорони природи Володимир Тарасенко. «Такі операції останніми роками проводять спільно з МВС та державною лісовою охороною, включаючи виконавчі органи на місцях. До того ж, зараз ми переглядаємо штрафи за знищення червонокнижних видів. Вони будуть суттєво збільшені». Ще торік штрафи за торгівлю первоцвітами не перевищували 17 гривень.


Максимальний штраф за одну зірвану квітку – 15 гривень. А залежно від кількості вилучених первоцвітів штраф може сягати і тисячі гривень, розповідає речник столичної міліції Володимир Поліщук. Міліція може накладати санкції на підставі статті адміністративного кодексу України про адміністративні правопорушення щодо стихійної торгівлі. «Але, на жаль, кримінальної відповідальності за це нема. Метою ж рейду «Первоцвіт-2010» є, якщо не унеможливити, то звести до мінімуму випадки продажу квітів, які внесені у «Червону книгу». На станціях метро, на місцях стихійної торгівлі, на вокзалах будемо вилучати квіти та штрафувати торговців. Результати будуть не гірші, аніж минулого року, коли затримували цілі ящики – з півдня, зокрема з Криму, везли проліски».

Кримські первоцвіти

На території Криму росте 14 видів первоцвітів, які занесені до «Червоної книги». Шість із них – це ендеміки, тобто, рослини, які трапляються лише на півострові. Традиційно наприкінці лютого - на початку березня сотні міліціонерів, працівників Республіканського комітету Криму з охорони навколишнього природного середовища (Рескомприроди) і Республіканського комітету Криму з лісового і мисливського господарства (Рескомлісу) у ці дні проводять рейди містами, вокзалами, дорогами і лісами автономії.

Республіканський комітет із захисту природного довкілля автономії попередив жителів і гостей півострова про заборону збору, торгівлі і вивезення за межі автономної республіки ранньоцвітних рослин. Втім, за інформацією кримського кореспондента Радіо Свобода, попри офіційні попередження і заборони, на вулицях кримських міст можна побачити сотні людей, які торгують підсніжниками і цикламенами, занесеними до «Червоної книги». Втім, більшість із них мають на це пояснення. «Це підсніжники не лісові, а садові. А якщо уряд вважає, що йому мало підсніжників, то я думаю, що йому вистачить. Нехай краще подумає про те, на що люди мають жити», – говорить одна із продавщиць.

Проте голова Республіканського комітету із захисту природного довкілля Криму Євген Бубнов каже, що більша загроза природі виходить від промислових браконьєрів та оптових поставників першоцвітів за межі півострова. «Це айсберг, і видима частина – це коли торгують бабусі. А переважна частина підсніжників зараз вивозиться в багажниках автомашин, у великих сумках аж до Москви, до Харкова, Києва…».

Євген Бубнов зазначає, що від цього не рятують і підвищені штрафи. Адже промислові браконьєри отримують значно більші прибутки, аніж штрафи, що їм загрожують.

Голова асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко переконаний, що втрати Криму через вивезення першоцвітів за його межі, величезні. «Враховуючи ті масштаби і розмах, з якими торгують підсніжниками і цикламенами, Крим багато втрачає і втрачаємо ми всі. Від цього Крим губить свою привабливість, свою екзотичність із флори і фауни».

І хоча більшість експертів сходяться на думці, що підвищення штрафів у боротьбі з браконьєрами є суттєвим аргументом, академік УАЕН Петро Вольвач пропонує організувати промислове вирощування садових підсніжників. «Уже пора вирощувати такі квіти штучно, наприклад, у теплицях. Такий запобіжний захід значної мірою зберіг би первоцвіти від загибелі у лісах», – переконаний він.

Первоцвіти під загрозою

В останні роки продаж лісових квітів у деяких містах України вдалося скоротити. Наприклад, у Києві за сезон продавали до п’яти мільйонів штук, а зараз цей «обіг» становить 400 тисяч. Але загалом в Україні первоцвітний бізнес поставлений на широку ногу, констатує еколог Володимир Борейко. «Львів, Одеса буквально завалені підсніжниками. У магазинах, різних ресторанчиках, скрізь їх повно. І цим ніхто не займається. Це жахливо, бо один Київ не вирішить цього питання, треба контролювати цей бізнес і в інших містах. А там, на жаль, ніхто нічого не робить. У нас є спостерігачі, які ведуть моніторинг, ми знаємо, що підсніжники продаються букетами по 50 квітів. Шафран – десь по 25 квітів у букеті. Загалом по продажу первоцвітів: підсніжників продають найбільше – десь 70%, 20 % - це шафрани, інше це сон-трава, білоцвіт, проліски та цикламени».

У останньому виданні «Червоної книги» на 30 % збільшилася кількість рослин, які перебувають під загрозою або на межі зникнення, зазначає заввідділу екології фітосистем Інституту ботаніки Яків Дідух. Рослинами, які потребують захисту в першу чергу, є і первоцвіти. «Зараз у перші дні весни сон-траву, підсніжники почнуть зривати, цикламен з Криму почнуть везти, тюльпани… Коли обговорювалася нова редакція «Червоної книги», була думка, що підсніжник заносити в неї не потрібно. Адже його є досить багато в деяких місцях. Але підсніжники знищуються великими кількостями, до того ж людей потрібно привчати до того, що природу не можна отак нищити, рвати, а потім продавати. Тож підсніжник внесли до списку», – розповів учений.

Якщо нищення первоцвітів триватиме нинішніми темпами, за 5-6 років більшість їхніх видів зникне назавжди, стверджують природоохоронці. Зокрема, вже зараз у більшості лісів Київщини пролісків майже не знайдеш.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG