Так, польська столична газета «Жиче Варшави» оприлюднила матеріал під назвою – «Міністр, котрий не хоче Галичини», в якому інформує, що проти нового українського міністра освіти в уряді Президента Януковича, Дмитра Табачника, ширяться протести, і вони охопили не лише столицю, але й західні регіони України, де низка обласних рад навіть офіційно вимагають звільнення цього, як вони наголошують, «українофоба». «Жиче Варшави» цитує одну зі статей Табачника в російській пресі, де той висловив жаль з приводу того, що в 1945 році українська Галичина залишилася в складі України. Табачник також стверджував, що «мешканці Галичини практично не мають нічого спільного з народом Великої України ані в сенсі ментальному, ані в світоглядному, ані в мовному, ані в політичному». Табачник також висловлював думку, що «краще б Галичина увійшла до складу СРСР як суверенна республіка або ж приєдналася у 1945 році до Польщі». «Жиче Варшави» також зауважує, на основі українських джерел, що на призначенні Табачника у владу наполіг Кремль і Православна церква Московського патріархату. Польське видання також акцентує увагу на тому, що сам Табачник свого часу признався журналістам, що фальсифікував опитування громадської думки на користь Віктора Януковича під час президентських виборів 2004 року.
Ще один польський часопис – «Газета Виборча» – інформує, що в Україні відбуваються студентські багатотисячні мітинги протесту за відставку «антиукраїнського» міністра освіти Дмитра Табачника. Видання також цитує експерта, котрий каже, що призначення до нового Кабінету Міністрів України відбувалися не під програму, а за принципом особистої вірності міністрів Президентові Януковичу. Газета також наводить дані експерта з київського Інституту євроатлантичної співпраці про те, що такі міністри нового уряду Януковича, як оборони, закордонних справ і освіти, призначалися після консультацій із Москвою. «Ґазета Виборча» цитує ректора Києво-Могилянської академії Сергія Квіта, котрий вимагає відставки міністра Табачника за його «ксенофобські погляди». Правда, польське видання зауважує, що викладачі Харківського університету стали на захист Табачника. Сам же міністр освіти, як його цитує газета, називає виступи проти нього «організованою кампанією» і що він нібито став жертвою «полювання на відьом» і обіцяє, що його власні політичні погляди не будуть впливати на його діяльність як міністра.
Британська «Ґардіан» інформує, що під час візиту Держсекретаря США Гілларі Клінтон до Москви цієї п’ятниці, окрім питань ситуації на Близькому Сході та ядерної програми Ірану, обговорюватимуться деталі майбутнього підписання нового американсько-російського Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Оглядач «Ґардіан» Люк Гардінґ зауважує, що Вашингтон хотів би підписати цей договір із Москвою ще до міжнародної конференції з питань ядерного роззброєння, яка запланована на середину квітня в американській столиці. Тут також йдеться про можливе місце підписання цього історичного Договору і наголошується, що Барак Обама хотів би приїхати для цього до столиці Чехії – Праги, де він рік тому закликав світ до ліквідації ядерних озброєнь, а російський президент Дмитро Медведєв роздумує над пропозицією нового українського глави Віктора Януковича, котрий пропонує Кремлю підписати цей Договір у Києві.
Зокрема, російська газета «Комерсант» наголошує, що у московських політичних колах є також думка про те, що «пан Янукович поки що нічим не заслужив того, щоб до нього приїхали два президенти». І газета пропонує почекати до завершення переговорів Гілларі Клінтон у Москві, тоді й з'ясується, чи «заслуговує Київ честі приймати у себе відразу лідерів двох «світових держав».
Ще одне московське видання – «Нєзавісімая газета» – вважає, що «Європа розігрує кримськотатарську карту» своїм заграванням із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, котрий цими днями мав 45-хвилинний виступ у Європарламенті, а євродепутати влаштували після цього тривалу дискусію з проблеми Криму. Московська газета стверджує, що «Києву тепер доведеться змагатися з Брюсселем за вплив у Кримській автономії». Це видання наводить також думку кримського політолога, котрий вважає, що «кримські татари здатні блокувати інтеграцію України в структури ЄС, що є нібито в інтересах самого Євросоюзу».
Ще один польський часопис – «Газета Виборча» – інформує, що в Україні відбуваються студентські багатотисячні мітинги протесту за відставку «антиукраїнського» міністра освіти Дмитра Табачника. Видання також цитує експерта, котрий каже, що призначення до нового Кабінету Міністрів України відбувалися не під програму, а за принципом особистої вірності міністрів Президентові Януковичу. Газета також наводить дані експерта з київського Інституту євроатлантичної співпраці про те, що такі міністри нового уряду Януковича, як оборони, закордонних справ і освіти, призначалися після консультацій із Москвою. «Ґазета Виборча» цитує ректора Києво-Могилянської академії Сергія Квіта, котрий вимагає відставки міністра Табачника за його «ксенофобські погляди». Правда, польське видання зауважує, що викладачі Харківського університету стали на захист Табачника. Сам же міністр освіти, як його цитує газета, називає виступи проти нього «організованою кампанією» і що він нібито став жертвою «полювання на відьом» і обіцяє, що його власні політичні погляди не будуть впливати на його діяльність як міністра.
Британська «Ґардіан» інформує, що під час візиту Держсекретаря США Гілларі Клінтон до Москви цієї п’ятниці, окрім питань ситуації на Близькому Сході та ядерної програми Ірану, обговорюватимуться деталі майбутнього підписання нового американсько-російського Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Оглядач «Ґардіан» Люк Гардінґ зауважує, що Вашингтон хотів би підписати цей договір із Москвою ще до міжнародної конференції з питань ядерного роззброєння, яка запланована на середину квітня в американській столиці. Тут також йдеться про можливе місце підписання цього історичного Договору і наголошується, що Барак Обама хотів би приїхати для цього до столиці Чехії – Праги, де він рік тому закликав світ до ліквідації ядерних озброєнь, а російський президент Дмитро Медведєв роздумує над пропозицією нового українського глави Віктора Януковича, котрий пропонує Кремлю підписати цей Договір у Києві.
Зокрема, російська газета «Комерсант» наголошує, що у московських політичних колах є також думка про те, що «пан Янукович поки що нічим не заслужив того, щоб до нього приїхали два президенти». І газета пропонує почекати до завершення переговорів Гілларі Клінтон у Москві, тоді й з'ясується, чи «заслуговує Київ честі приймати у себе відразу лідерів двох «світових держав».
Ще одне московське видання – «Нєзавісімая газета» – вважає, що «Європа розігрує кримськотатарську карту» своїм заграванням із лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим, котрий цими днями мав 45-хвилинний виступ у Європарламенті, а євродепутати влаштували після цього тривалу дискусію з проблеми Криму. Московська газета стверджує, що «Києву тепер доведеться змагатися з Брюсселем за вплив у Кримській автономії». Це видання наводить також думку кримського політолога, котрий вважає, що «кримські татари здатні блокувати інтеграцію України в структури ЄС, що є нібито в інтересах самого Євросоюзу».
