Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 01:08

ЄС тикає на Грузію пальцем


Міністр закордонних справ Ніка Ґілаурі (зліва) і президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу. Брюссель, 17 березня 2010 року

Прага – Якщо ви прагнете зближення з Європейським Союзом, втілюйте в життя демократичні реформи. Таке послання отримав грузинський міністр закордонних справ Ніка Ґілаурі під час його візиту до Брюсселя.

Це не перший раз, що Європейський Союз проявляє певну фрустрацію щодо грузинської демократизації під керівництвом президента Міхеїла Саакашвілі. Зростаючий авторитаризм та неуважність в поведінці грузинського президента виводить європейських бюрократів із рівноваги. Свавільний розгром опозиційних демонстрацій в Грузії 2007 року шокував Європу, а російсько-грузинська війна роком пізніше неочікувано впала на ЄС як грім з неба. Європейське розслідування причин цього конфлікту звинуватило президента Саакашвілі в надмірній реакції на російські провокації.

Чашу європейського терпіння щодо Грузії переповнив фіктивний інформаційний випуск 13 березня, в якому проурядовий телеканал «Імеді» повідомив, що Росія знову напала на Грузію, Саакашвілі вбито, і за російської підтримки владу захопила лідер опозиції Ніно Бурджанадзе. Це повідомлення викликало загальну паніку в країні, хтось зі страху помер, а раціональний Брюссель абсолютно не зрозумів такої містифікації та її мету.

Колись власником «Імеді» був покійний опозиціонер і олігарх Бадрі Патаркацішвілі. Не відомо, хто її сьогоднішній власник, однак керівником станції є колишній голова штабу грузинського президента Ґіорґі Арвеладзе. Незалежні експерти вважають, що програми «Імеді» майже нічим не відрізняються від програм державного телебачення.

Хто ініціював фіктивний репортаж про російський напад?

Саакашвілі та інші високі керівники Грузії намагаються віддалитися від скандального неправдивого репортажу. Але міністрові закордонних справ все ж таки дісталося за це в Брюсселі, і він намагався переконати європейців, що уряд Грузії не контролює станцію «Імеді», що це приватна станція. «Я з вами згоден, цей репортаж не повинен був транслюватися, але це вільні, приватні медіа. У Грузії діє незалежна комісія з питань телекомунікацій і найближчим часом вона проведе слухання в цій справі», – запевнив Ніка Ґілаурі.

ЄС різко оцінив це фіктивне грузинське телеповідомлення і президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу попередив Грузію, щоб та не загостювала напруження в регіоні. А якщо ви насправді віддані принципам демократії, доведіть це не на словах, а на ділі, сказав він. «Необхідно завершити всі демократичні реформи, в тому числі і поважати свободу медіа. Тому я згадую про майбутні місцеві вибори. Я переконаний, що вони відіграють важливу роль у майбутніх взаєминах ЄС та Грузії», – зауважив Баррозу.

Вибори – це іспит демократії

При цьому він наголосив, що саме ці вибори, що мають відбутися в травні, покажуть, наскільки грузинське керівництво серйозно ставиться до політичного плюралізму і готове зробити все, щоб вони відповідали міжнародним демократичним стандартам.

Європейський Союз, який встановив станцію моніторингу на адміністративному кордоні Грузії з відокремленими територіями Абхазії та Південної Осетії, може впливати на поведінку грузинського керівництва, оскільки Грузія зацікавлена, щоб ця станція діяла якомога довше. Проте не всі члени Євросоюзу підтримують існування цієї місії. Франція та Німеччина зокрема переживають, що, мовляв цей крок ЄС може ускладнити їхні двосторонні стосунки з Росією у разі виникнення чергового російсько-грузинського конфлікту. Якщо демократія в Грузії буде згортатися, місію можуть просто відкликати, адже восени будуть дискутувати, чи продовжувати її існування.

Візит грузинського міністра закордонних справ до Брюсселя увінчався одним маленьким успіхом, обіцянкою ЄС, що влітку буде підписана угода про спрощений візовий режим. Таким чином європейські візи для грузинів мають стати дешевшими і їх буде легше отримати.
  • 16x9 Image

    Ірина Халупа

    На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001-2007 роках заступник директора Української редакції. 2007-2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG