Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 14:49

Борги із зарплат в Україні сягнули двох мільярдів гривень, заявив нещодавно президент України Віктор Янукович. У січні ж тодішній перший заступник глави Міністерства праці й соціальної політики Павло Розенко називав суттєво меншу цифру - мільярд триста шістдесят мільйонів гривень. Спираючись на дані Президента, за два останні місяці борги із зарплат зросли на шістсот сорок мільйонів.

Найбільші борги із зарплат на Донеччині (там не виплатили триста мільйонів гривень) та у Києві (сто сімдесят мільйонів). Такими є дані Держкомстату за лютий цього року.

Найменше боргів – у державних підприємств

Заборгованість із зарплат накопичувалась упродовж тривалого часу, тому не можна сказати, що це сталося лише через фінансову кризу або промахи минулої влади, говорить заступник Федерації профспілок України Григорій Осовий. «Отак ситуативно надавили на власників, нагнали прокурорів – дивись, і впала заборгованість у якомусь місяці на кілька мільйонів, а наступного місяця знову випливає астрономічна цифра», – продовжує Осовий. За його словами, це свідчить про те, що стійких передумов для зменшення заборгованості немає.

Сплеск заборгованості припав на кінець 2008 року, коли вибухнула фінансово-економічна криза. Наступного року зарплати почали потроху виплачувати, але показники із заборгованості все одно залишилися вищими, ніж у докризовий період, зазначає Віктор Іванкевич, заступник міністра праці і соціальної політики. «Це і приватні, і державні, і комунальні підприємства, – перелічує він. – При цьому, в загальній сумі заборгованості частка державних підприємств складає близько 10%, у той же час як комунальним підприємствам належить 12-14% від загальної цифри».

На державних підприємствах борги із зарплат значно менші, ніж на приватних, підтверджує й колишній міністр праці й соціальної політики України Людмила Денисова. Лише одну п’ятнадцяту всіх боргів, за її словами, складають борги бюджетників. «Ми працювали над зменшенням заборгованості, в основному, з підприємцями, що належать до державного сектору економіки. Заборгованість загалом зменшилась у десять разів. І це в кризовий період. Таким чином, коли ми пішли у відставку, заборгованість на бюджетних підприємствах складала близько ста мільйонів гривень, на комунальних – понад сто мільйонів», – наголосила екс-міністр.

Борги в приватному секторі

«На розмір і своєчасне нарахування зарплати впливає, власне, економічний розвиток регіону, а також те, як працює підприємство, як воно орієнтується на ринки, зазначає Людмила Денисова. «Спочатку ж потрібно працювати і тільки потім отримувати гроші, чи не так? В Україні є підприємства, які виробляють продукцію, яка не реалізовується на ринку і якою ж потім розраховуються з людьми».

Великі бізнесмени намагаються ухилятися від податків, нехтують соціальними зобов’язаннями перед своїми працівниками. Тому, навіть якби економічне становище країни було ліпшим, борги із зарплат на приватних підприємствах нікуди б не поділися, пояснює Людмила Денисова. «Воля підприємств потрібна на те, щоб розподіляти доходи підприємства таким чином, щоб розраховуватися з працівниками, а не тільки на офшори перераховувати ті кошти, які вони, тобто працівники, заробили для роботодавця».

В Україні немає проблем з виплатами грошей бюджетникам, зазначає колишній міністр економіки Сергій Терьохін. Адже стаття витрат державного бюджету на виплату зарплат захищена, вона має виконуватися перед фінансуванням інших статей. Натомість є заборгованість у приватному секторі. «Головним у державі є платник податків. Якщо, припустімо, якийсь олігарх не нараховує заробітну плату робітникам підприємства, яким він володіє, то до чого тут платник податків?»

Не лишитися в боргу

Киянка Олена працює у столичному науково-методичному центрі охорони пам’яток. Ця установа перебуває у комунальній власності, і її співробітникам по півмісяця затримували зарплату, каже пані Олена. Так було торік, цього року затримка поки не перевищує 10 днів, хоча гроші виплачують нерегулярно. «Говорять, що нема грошей, тому не перераховують, хоча всі документи в бухгалтерії. Кажуть, зачекайте – і все. Нема грошей, нема фінансування. У нас гроші надходять з Управління культурної спадщини, може, там затримка, але правди ж ніхто не скаже», – говорить вона. Зарплату нам дали до нового року, що ж до авансу, то його мали виплатити до двадцятого числа, а дали уже десь на початку лютого».

У держави насправді немає грошей для повного розрахунку із бюджетниками, не кажучи про допомогу у вирішенні проблеми затриманих зарплат на приватних підприємствах, де борги на порядок вищі, констатує колишній віце-прем'єр України економіст Володимир Лановий. Можливі джерела наповнення бюджету - приватизація або перерозподіл наявних коштів. Хоча держава вже три роки нічого суттєвого не продавала, а такий перерозподіл може виявитися перетягуванням бюджетного каната. «Можна розрахуватися по зарплаті, наприклад, за рахунок притримання виплат експортерам, однак борг перед експортерами зріс за цей період, тому перенаправлення одного каналу фінансування загальної картини не змінить», – робить висновок пан Лановий.

Навіть, якщо зарплати в Україні виплачували б повністю, вони є у середньому найнижчими в Європі. Найсвіжіші дані Держкомстату щодо середньої зарплати є поки що лише за січень цього року. Пересічний українець отримує 240 доларів. Для порівняння: у Латвії середня зарплата 575 доларів, у Польщі 1200 доларів.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG