Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 02:51

Київ – Фонд державного майна України оголосив конкурс із продажу компанії «Луганськтепловоз». Стартова ціна - 400 мільйонів гривень. Конкурс відбудеться 15 червня цього року. («Луганськтепловоз» продавали, однак потім, за рішенням суду, повернули державі.) Якщо торік від продажу підприємств отримали майже вісімсот мільйонів гривень, то плани на цей рік – мінімум десять мільярдів.

Є низка привабливих об’єктів, які можна продати вже нинішнього року, заявив віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Серед них - ВАТ «Укртелеком» - монополіст ринку місцевого зв’язку.

«Укртелеком» не готовий до продажу, проте остаточне рішення за урядом

Послугами «Укртелекому» (на сьогоднішній день ще державної компанії) користуються понад десять мільйонів абонентів. Стартова ціна – сім мільярдів гривень.

За попередніми даними, приватизувати планують 67 відсотків акцій, при цьому обіцяють залишити державі 25 відсотків. Хоча «Укртелеком» поки що не готовий до продажу, у будь-якому разі остаточне рішення, щодо приватизації цього та інших об’єктів залишається за урядом, розповіла Радіо Свобода Ірина Лип’явко, керівник Департаменту оперативного планування Фонду державного майна України.

«Продаж буде здійснений тільки тоді, коли ми матимемо відповідне рішення уряду. Всю інформацію буде оголошено на сайтах, у газетах та інших мас-медіа. Які? «Припортовий», «Укртелеком»,« Енергетика»… Якщо нам дадуть завдання у десять мільярдів, будемо давати десять мільярдів», – сказала Ірина Лип’явко.

Нинішнього року в Україні можна провести приватизацію, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі. Тобто і держбюджет поповнити на заплановані десять мільярдів гривень, і задовольнити при цьому своїх покупців, вважає експерт Олександр Пасхавер. Щоправда, для цього треба виконати одну умову: в Україні має діяти міцна вертикаль влади.

«До 2004 року була приватизація, бо була вертикаль влади, а коли вона щезла, щезла й приватизація. Отака пряма залежність. Неважливо, є ця вертикаль формальною чи неформальною. Десять мільярдів гривень у бюджет буде, але продавати все будуть «для своїх» за заниженими цінами», – пояснив Олександр Пасхавер.

Під час кризи продавати можна, головне – справедливо і прозоро


Депутат від БЮТ, член парламентського комітету з питань бюджету Володимир Бондаренко говорить, що продавати підприємства під час кризи – сумнівна річ. Адже, коли скрута, навіть найапетитніші об’єкти можуть піти з молотка за безцінь.

А найбільш ласі шматочки української економіки: «Одеський припортовий», «Укртелеком» та інші, за словами Володимира Бондаренка, варто продавати, коли закінчиться криза і на них буде найбільша ціна.

Проте колишній керівник Фонду держмайна Олександр Бондар вважає, що економічна криза – аж ніяк не перешкода для приватизації. За його словами, продавати під час кризи державні підприємства можна і навіть варто, але це потрібно робити кваліфіковано.

«Цим повинні займатися тільки професіонали, а не квотні представники, які не знають, що таке державна служба; які не уявляють, як проводити приватизацію; а головне - будуть підпорядковані ідеологічним постулатам фракції, яка їх висунула (без конкурсів, без оголошення умов). А вони називають об’єкт і не кажуть, як його будуть продавати», – зауважив Олександр Бондар.

Водночас у Фонді державного майна України наголошують: конкурси з продажу проводитимуть прозоро, справедливо і з максимальною вигодою для держави.

У Фонді державного майна запевняють, що забезпечать справедливі тендери, без преференцій для своїх покупців, без заниження вартості майна.

Кошти від приватизації не гарантія «недірявого» бюджету


Зі свого боку, народний депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань економічної політики Олексій Плотников не вважає заплановані кошти від приватизації гарантованим джерелом поповнення держбюджету.

«Безперечно, кошти від приватизації не є якимось сталим джерелом, враховуючи те, що є певна невизначеність із обсягами приватизації. Швидше за все, ці гроші підуть на якісь позапланові потреби, в тому числі на латання дірок у бюджеті, покривання бюджетного дефіциту, можливо, на якісь соціальні програми. Але не факт, що від приватизації влада отримає таку суму, яку можна гарантовано кудись спрямувати», – сказав Олексій Плотников.

Володимир Бондаренко, депутат від БЮТ, член парламентського комітету з питань бюджету впевнений, що гроші від приватизації підуть «на латання дірок у бюджеті: на виплату пенсій, зарплат – на проїдання, тобто». А витрачати державне багатство на проїдання – нерозумно, переконаний він.

«Тут краще за все під низький відсоток взяти гроші у МВФ, який нам їх уже виділив, я маю на увазі останній транш», – сказав Володимир Бондаренко.

В Україні привабливі об’єкти приватизують, в основному, на замовлення, констатує Володимир Лановий, який наприкінці 90-х років минулого століття очолював Фонд державного майна України. За його словами, у таких замовленнях беруть участь дуже високі посадові особи в державі. Якщо так буде і далі продовжуватись, зазначає він, ми просто ощасливимо чергову олігархічну групу.

«Десять мільярдів – це не завдання. Такі гроші можна взяти на одному об’єкті, якщо все правильно організувати. Але ж хочуть продати недорого певному учаснику, щоб той мав політичні чи фінансові зобов’язання перед особами, які, власне, продавали».

Найбільш прибутковим об’єктом, який вдалося продати за всю історію України, є металургійний комбінат «Криворіжсталь». 2005 року його продали міжнародній компанії «Mittal Steel» за чотири мільярди вісімсот мільйонів доларів (близько двадцяти чотирьох мільярдів гривень за тодішнім курсом). Подальша доля цих грошей невідома.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG