Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 01:39

Лондон: мито за в’їзд як знаряддя боротьби з дорожніми заторами


Лондонський Сіті, центральна історична частина міста, складає незначну частку платної зони розміром близько 5×10 кілометрів

Лондон – Британська столиця, як і більшість великих європейських міст, раніше дуже потерпала від дорожніх заторів. У центрі міста у них можна було стояти годинами. Потрібні були якісь радикальні заходи, яких кілька років тому вжив колишній мер міста. Сьогодні досвід Лондона вивчають у багатьох європейських містах.

Запровадження плати за в’їзд до дільниць міста, які дістали назву «зон із перевантаженим рухом», мало миттєвий ефект: навіть у годину пік у перший після запровадження мита день – 17 лютого 2003 року – вулиці центрального Лондона виглядали незвично порожніми.

І хоча з часом лондонці звикли до нововведень тодішнього мера Кена Лівінґстона і рух у центрі знову став більш інтенсивним, ці заходи було визнано за успішні, і їх почали впроваджувати в інших британських містах.

А 2007 року платну зону було поширено і на деякі дільниці заходу столиці. Як зазначила представниця урядової організації «Транспорт для Лондона» Мішел Дек, проект виявився успішним для центру міста – інтенсивність транспортних потоків там скоротилася на 20 відсотків, – тож вирішили, що слід зробити те саме і в західному Лондоні, що теж дуже потерпав від заторів.

Але метою запровадження мита було не лише скорочення автомобільного руху, а й використання виручених коштів для розвитку системи громадського транспорту.

Нині багато лондонців кажуть, що користуватися метро, міськими потягами, автобусами і навіть велосипедами зручніше і дешевше.

Тож кошти вкладають, зокрема, у створення спеціальних автобусних та велосипедних смуг у межах міста, завдяки яким на автобусі та велосипеді часто можна дістатися потрібного місця швидше, ніж автівкою.

Із мита є винятки

Щоб в’їхати до платної зони, водій повинен щодня, крім свят і вихідних, платити 8 фунтів (близько 12 доларів). Обмеження діють із сьомої ранку до шостої вечора, а за несплату накладається штраф розміром від 90 до 270 доларів.

Система автоматизована: спеціальні камери зчитують номери авт, що в’їжджають до платної зони. Водії можуть платити мито через інтернет, телефоном, за допомогою смс та у деяких крамницях.

Автобуси, таксі, швидка допомога, поліційні та пожежні машини, мотоцикли та авта із двигунами на альтернативних видах пального від сплати мита звільнені.

Звичайно, система має й супротивників. Наприклад, мито лягає тягарем на підприємства у центрі Лондона, як про це розповідає співробітниця автосалону, що втрачає в результаті понад 20 тисяч доларів на рік, Ніколь Берковік.

«Коли ми їдемо з клієнтом на тест-драйв на машині, яку він хоче придбати, нам доводиться платити 8 фунтів. Щодня ми перевозимо наші авта в інше місце за центром. Це теж щоразу коштує 8 фунтів», – скаржиться вона.

Та загалом для більшості лондонців переваги очевидні – менше заторів і шкоди довкіллю.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG