Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 01:26

Прага – Експерти вважають, що намагання нової української влади узаконити позаблоковий, нейтральний статус України мають реальну суспільну підтримку, бо понад 50 відсотків українських громадян проти членства їхньої держави в НАТО. Хоча, наприклад, більшість населення таких європейських країн, як Франція, Польща, Литва, Іспанія, Болгарія, Чехія, схвалюють прийняття України до Північноатлантичного альянсу. Західні газети звертають також увагу на те, що представники українських правих сил зірвали у День дурня, 1 квітня, прес-конференцію в агентстві «Інтерфакс-Україна» в Києві, на котрій її організатори хотіли розглянути питання про скасування звання Героя України для лідерів ОУН і УПА. Оглядачі міркують також, чи вдасться Києву та Мінську налякати Москву венесуельською нафтою?

Поляки і литовці найбільші прихильники вступу України до НАТО

Американська дослідницька організація PewResearchCenter аналізує ймовірний вплив громадської думки в Україні на законодавче закріплення позаблокового статусу держави. Дані соціологічного дослідження PewResearchCenter, проведеного ще наприкінці 2009 року, свідчать, що половина українців (51 відсоток) виступають проти членства їхньої держави в НАТО, і лише до 30 відсотків схвалюють такий крок. Американські аналітики не виключають, що на громадську думку щодо НАТО значний вплив чинить саме політична опозиція членству України в альянсі. Дані згаданого дослідження також свідчать, що понад 70 відсотків етнічних росіян в Україні проти членства в НАТО, тоді як лише 46 відсотків етнічних українців виступають проти такого вирішення оборонних проблем їхньої держави. На Сході України проти НАТО виступають 72 відсотки громадян, а на Заході – майже 60 відсотків підтримують членство в НАТО.

Поза межами України фактично більшість європейської публіки підтримує членство Києва в альянсі. Таких у Франції понад 50 відсотків, у Польщі – понад 60 відсотків, у Литві – майже 60 відсотків, біля половини Чехії, Болгарії, Іспанії за членство України в НАТО, і лише понад 50 відсотків німців та близько 40 відсотків італійців проти того, щоб українці були в НАТО. В аналізі PewResearchCenter також наголошується, що майже 70 відсотків українців за те, щоб Україна і Росія були незалежними, але дружніми державами, а 22 відсотки українських громадян за злиття України з Росією в одну державу. PewResearchCenter також зауважує, що понад 70 відсотків українців бояться енергетичного шантажу з боку Росії.

Націоналісти скандували: «Армія крайова – окупанти України»

Польська «Жечпосполіта» інформує, що у четвер активісти правої організації «Свобода» фактично зірвали початок прес-конференції в приміщенні агентства «Інтерфакс-Україна» в Києві, куди прибули представники Польщі, США, Ізраїлю, чимало українців. Тема прес-конференції стосувалася питання позбавлення звання Героя України чільників ОУН та УПА. На конференцію був запрошений капелан польських вихідців із Волині Тадеуш Ісаковіч-Залєський, який і розповів «Жечпосполіта», що українські націоналісти зі «Свобода» увірвалися до залу якраз на початку прес-конференції і скандували: «Армія крайова – окупанти України»,а також заявляли, що у День дурня (1 квітня) українців хочуть зробити тут дурнями.

«Жечпосполіта» також інформує, що в п’ятницю, 2 квітня, в Донецьку суд приступає до розгляду позову депутатів і громадських активістів, котрі вимагають скасування указу Віктора Ющенка про нагородження посмертно званням Героя України лідера ОУН Степана Бандери.

Лукашенко і Янукович використають «козир» венесуельської нафти?

Російська «Нєзавісмая газета» інформує про переговори Києва і Мінська щодо можливості запуску нафтогону «Одеса-Броди» в реверсному напрямку за рахунок заповнення його венесуельською нафтою. Хоча експерти сумніваються в реалізації такого проекту, але наголошують, що мета Лукашенка і Януковича тут одна: змусити Росію бути більш поступливою на енергетичних переговорах із Мінськом та Києвом.

«Нєзавісімая газета» також нагадує, що переговори між Путіним і Азаровим щодо цих проблем продовжаться в середині квітня в Москві.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG