Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 19:41

Прага – Відразу ж після підписання нової угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь із Росією в Празі президент США Барак Обама продовжив свій празький робочий порядок денний тим, що зустрівся ввечері 8 квітня за робочим обідом із лідерами 11 східноєвропейських країн-членів ЄС і НАТО, союзників США. Метою зустрічі було запевнити колишні комуністичні країни сходу Європи, що їхні інтереси залишаються важливими для Вашингтона, незважаючи на «перезавантаження» стосунків із Москвою.

Лише через годину після підписанням з президентом Росії Дмитром Медведєвим нової стратегічної Угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь Барак Обама запевнив лідерів 11 східноєвропейських країн під час робочого обіду в посольстві США в Празі, що поліпшення стосунків США з Росією не буде здійснюватися за рахунок Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Хорватії чи Чехії.

Колишній віце-прем’єр уряду Чехії Александр Вондра сказав, що ця зустріч дала Баракові Обамі шанс запевнити союзників Вашингтона у Східній Європі в підтримці.

«Президент Обама обіцяв рік тому у Празі дві речі. Він обіцяв початок нової ери ядерного роззброєння разом із «перезавантаженням» стосунків із Росією. Але він також обіцяв не залишати його союзників, особливо в Центральній і Східній Європі. Таким чином, цей обід – перша можливість обговорити ситуацію щодо другої обіцянки президента США. Але це – лише обід. Це – лише перший крок, і обіду тут замало», – сказав чеський політик.

Згідно з заявою Білого дому після цієї зустрічі, політичні лідери погодилися, що союз НАТО завжди був «центральним у нашому розподілі інтересів щодо глобальної безпеки».

Обама також підкреслив вірність союзників статті 5-й Вашингтонського договору про створення НАТО щодо обов’язкового захисту кожного члена у разі нападу на нього і наголосив, що вона має залишатися «доречною у зв’язку з загрозами 21-го століття».

США: конфронтація з Росією не дала б добра для безпеки східноєвропейців


Американські речники запевнювали разом із президентом Обамою своїх східноєвропейських партнерів під час цієї зустрічі у правильності зближення у стосунках між США та Росією.

Радник президента у російських справах Майкл Макфол сказав: США вважають, що «більш самостійні стосунки з Росією, де ми можемо вести мову про справи, включно і з тими, по яких ми не згодні, – це добре».

«Інформувати одні одних і про те, про що ми раніше й не говорили, і про що йтиме мова сьогодні увечері – це корисно для безпеки у цьому регіоні світу, це не шкодить тій же безпеці», – наголосив американський урядовець.

Макфол також додав, що «стан конфронтації з Росією не був позитивним для безпеки у цьому регіоні світу».

Занепокоєння лишається й далі

Іще з липня минулого року, після листа групи відомих східноєвропейських політиків та інтелектуалів до президента США, питання зміни ставлення Білого дому до Росії і Східної Європи залишалися. У цьому листі йшлося про побоювання того, що так зване «перезавантаження» у Вашингтона з Москвою сприятиме поверненню російського впливу в колишніх комуністичних країнах Європи.

Усе ж США мали користь із побоювань східноєвропейців, бо Обама повторно переглянув розміщення американських елементів протиракетної оборони у Чехії та Польщі, які мали би бути направлені проти Ірану, але викликають категоричний спротив у Кремля. Білий дім веде мову сьогодні про модернізацію свого проекту ПРО у Європі і намагається переконати Москву у його безпечності для Росії.

Але все ж багато хто у Східній Європі інтерпретує зміни та поступки з боку США як капітуляцію перед Москвою, бо росіяни й сьогодні продовжують заперечувати проти цього плану США.

І, незважаючи на запевнення з боку Білого дому, все ж побоювання в Східній Європі щодо повернення Росії як глобального фактора залишаються.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG