І Хандогій, і Кожара працювали насамперед на західному напрямку. Хандогій був послом України в Канаді, Нідерландах, Бельгії, а Кожара очолював посольство у Швеції. Ніде правди діти, це серйозний дипломатичний досвід. Проте з Москвою він не пов’язаний.
Кадровий дипломат на чолі посольства в Росії – ознака того, що саме посольство не відіграватиме особливої ролі. Перший український посол в Москві Володимир Крижанівський, до речі, дипломатом взагалі не був, однак був політиком і сприймався як особистий представник Президента Леоніда Кравчука. Проте саме в той час стало очевидним, що російсько-українськими взаєминами опікуватимуться не міністерства закордонних справ і не посольства, а президенти і прем’єри. Леонід Кучма надсилав до Москви довірених людей.
Другий український посол Володимир Федоров – також, до речі, не дипломат – мав особисті контакти в тодішньому керівництві «Газпрому». А що для України в Росії важливіше за «Газпром»? Микола Білоблоцький – також не професійний дипломат – до переїзду в Москву певний час очолював президентську адміністрацію. Так що також міг сприйматися як особистий представник Президента – тільки Леоніда Кучми... Не був дипломатом і перший посол України, призначений Віктором Ющенком – Олег Дьомін. Проте був першим заступником глави адміністрації Президента...
Політику на східному напрямку будуть робити президенти
Фактично перший кадровий дипломат на чолі посольства в Росії – це нинішній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Однак парадокс ситуації полягає в тому, що Грищенко їхав до Москви не як дипломат, а як політик – не даремно ж зберіг за собою посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. І сприймали Грищенка в Москві не як дипломата, а як політика, як ймовірного керівника дипломатичного відомства після закінчення епохи Ющенка.
А от Хандогія будуть сприймати саме як дипломата.
Що це означає? Що великої зацікавленості в українському посольстві не буде, воно обмежиться протокольними функціями. Як і раніше, справжню зовнішню політику на східному напрямку будуть робити президенти, прем’єри а також приватні особи зі статками, які не обов’язково інформують посольства про свої візити і контакти...
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Кадровий дипломат на чолі посольства в Росії – ознака того, що саме посольство не відіграватиме особливої ролі. Перший український посол в Москві Володимир Крижанівський, до речі, дипломатом взагалі не був, однак був політиком і сприймався як особистий представник Президента Леоніда Кравчука. Проте саме в той час стало очевидним, що російсько-українськими взаєминами опікуватимуться не міністерства закордонних справ і не посольства, а президенти і прем’єри. Леонід Кучма надсилав до Москви довірених людей.
Другий український посол Володимир Федоров – також, до речі, не дипломат – мав особисті контакти в тодішньому керівництві «Газпрому». А що для України в Росії важливіше за «Газпром»? Микола Білоблоцький – також не професійний дипломат – до переїзду в Москву певний час очолював президентську адміністрацію. Так що також міг сприйматися як особистий представник Президента – тільки Леоніда Кучми... Не був дипломатом і перший посол України, призначений Віктором Ющенком – Олег Дьомін. Проте був першим заступником глави адміністрації Президента...
Політику на східному напрямку будуть робити президенти
Фактично перший кадровий дипломат на чолі посольства в Росії – це нинішній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Однак парадокс ситуації полягає в тому, що Грищенко їхав до Москви не як дипломат, а як політик – не даремно ж зберіг за собою посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. І сприймали Грищенка в Москві не як дипломата, а як політика, як ймовірного керівника дипломатичного відомства після закінчення епохи Ющенка.
А от Хандогія будуть сприймати саме як дипломата.
Що це означає? Що великої зацікавленості в українському посольстві не буде, воно обмежиться протокольними функціями. Як і раніше, справжню зовнішню політику на східному напрямку будуть робити президенти, прем’єри а також приватні особи зі статками, які не обов’язково інформують посольства про свої візити і контакти...
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
