Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 03:15

Чому жителі російського Івангорода хочуть приєднатися до Естонії?


Зона митного контролю на російсько-естонському кордоні між Нарвою та Івангородом, Росія, Ленінградська область

Рига – Жителі російського прикордонного Івангорода виступили з ініціативою включити місто до складу Естонії. З проханням провести відповідний референдум вони звернулися до президентів Росії та Естонії. Експерти зазначають, що ця ініціатива свідчить про бажання мешканців депресивного російського міста жити в нормальних цивілізованих умовах. На їхню думку, жителі Івангорода розуміють, що Росія не віддасть свою територію Естонії, однак сподіваються хоча б таким чином привернути увагу до проблем міста.

Російський прикордонний Івангород розташований на правому березі річки Нарва. З естонським містом Нарва його з’єднує міст, який і є кордоном між Росією та Естонією.

Наболілі проблеми, зокрема збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги, свавілля регіональних та місцевих чиновників і зростання рівня безробіття мешканці Івангорода збираються вирішити своєрідно.

Лист із проханням приєднати Івангород до Естонії

Голова комісії соціальної політики міських зборів Івангорода Юрій Гордєєв написав листа з пропозицією провести референдум про включення Івангорода до складу Естонії, який підписали 650 жителів міста, і надіслав його Дмитру Медведєву та Тоомасу Хендріку Ільвесу.

У листі, зокрема, зазначено: «Ми, жителі Івангорода, звертаємося до вас із проханням вирішити, врешті, нашу долю та долю міста щодо належності до Естонії, оскільки 300 років наше місто та території навколо нього входили до складу Естонії».

На думку директора Балтійського центру дослідження Росії Володимира Юшкіна, цей лист є свідченням цілком нормального бажання людей жити краще. «Жити в нормальній державі, де діє закон, де людина захищена. Де є окремі економічні труднощі, але є впевненість, що вони будуть подолані», – каже він.

Сигнал російській владі

На думку політолога, намір жителів Івангорода приєднатися до Естонії мав би послугувати сигналом російській владі про те, що люди будь-яким чином намагаються виїхати з Росії.

«Це сигнал владі, що люди самостійні, які склалися інтелектуально чи професійно, беруть сім’ю і виїжджають. Так звана прихована міграція, коли родинами виїжджають жити за кордон, залишаючись російськими громадянами. А бідні люди, яким важко живеться, пишуть ось такі листи до сусідніх держав, щоб потрапити в інший простір цивілізації», – зазначає Володимир Юшкін.

Експерт згодний з думкою, що відділення Івангорода неможливе – Росія до останнього боротиметься за цілісність своїх територій. Натомість Естонії також не потрібне депресивне місто з порушеною інфраструктурою.

«Безумовно не потрібно, оскільки Естонії самій ще багато років доведеться ставати державою з розвинутою економікою і брати на себе ще такий регіон немає жодного політичного сенсу. Можливо, крім історичного – повернути кордон першої республіки», – зауважує Володимир Юшкін.

Жителі прикордонних регіонів більш політично активні

Водночас він звертає увагу на те, що політична та громадська активність жителів прикордонних регіонів Росії, зокрема Івангорода чи Калінінграда вища, ніж у глибинці.

«Тому, що у них зв’язок кращий, У одних із поляками, у інших із естонцями. За кордоном живуть родичі, постійний обмін йде, дивляться мабуть естонське телебачення. Те ж саме в Калінінграді – вони з Європою дуже близькі. Ці люди живуть із відкритими очима, вони не зомбовані російським телебаченням, вони мають інші джерела інформації. Це впливає на їхню активність, на розуміння ситуації. Про це свідчать і страйки на Далекому Сході, де сильна інтегрованість із Китаєм», – зазначив ц розмові з Радіо Свобода директор Балтійського центру дослідження Росії Володимир Юшкін.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG