Податкова підтримка сільгоспвиробників не забороняється Світовою організацією торгівлі і врахована в зобов’язаннях, які взяла на себе Україна при вступі до цієї організації. Це повідомили експерти Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», коментуючи інформацію про можливе скасування підтримки сільськогосподарських товаровиробників і особистих селянських господарств через податок на додану вартість на вимогу Міжнародного валютного фонду.
Експерти заявляють, що подібні пропозиції можуть бути викликані двома чинниками – або фахівці міжнародних організацій вважають, що підтримувати українських аграріїв не потрібно, або вони переконані, що підтримка через бюджет буде ефективнішою. Проте і те, й інше твердження не витримують критики, йдеться в повідомленні прес-центру Асоціації.
«Україна взяла на себе дуже жорсткі зобов’язання перед Світовою організацією торгівлі. Ми зафіксували підтримку в рамках «жовтої скриньки» на рівні 3,043 мільярда гривень (відповідна сума зафіксована саме в гривнях, а отже поступово «з’їдатиметься» девальвацією та інфляцією), зменшили ставки імпортного мита щодо аграрної продукції до 10-15% і нижче, відмовилися від специфічної ставки імпортного мита, відмовилися від застосування спеціальних захисних заходів, і це ще далеко не повний перелік поступок нашої країни», – наголосив керівник групи експертів УКАБ Володимир Лапа. Тепер, за словами експерта, дискутується можливість обмеження і податкової підтримки аграріїв, хоча вона не суперечить вимогам СОТ.
Експерти розкритикували і другу можливу мотивацію скасування податкових пільг – це перехід на прямі державні субсидії. Цей варіант, за даними Асоціації, буде значно дорожчий і для держави, і для аграріїв з погляду адміністрування, а за багатьма видами продукції підтримка взагалі стане неможливою, зважаючи на ті самі обмеження СОТ. Таким чином, це опосередкований шлях до втрати державної підтримки галузі в цілому, вважають в УКАБ.
За словами президента Асоціації Алекса Ліссітси, даний приклад наочно свідчить про подвійні стандарти у відношенні міжнародних організацій до України. «З одного боку, нам говорять про готовність допомогти в реалізації нашого аграрного потенціалу, а з іншого – пропонують скасувати найбільш дієві заходи державного сприяння аграрному сектору. Складається враження, що Україну просто хочуть витіснити зі світових ринків продовольства як потенційно сильного конкурента», – заявив Ліссітса.
В УКАБ розраховують, що Кабінет Міністрів України в таких умовах чітко відстоюватиме інтереси агропромислового комплексу як єдиної галузі, що зберегла можливості зростання навіть у складних умовах фінансово-економічної кризи.
Експерти заявляють, що подібні пропозиції можуть бути викликані двома чинниками – або фахівці міжнародних організацій вважають, що підтримувати українських аграріїв не потрібно, або вони переконані, що підтримка через бюджет буде ефективнішою. Проте і те, й інше твердження не витримують критики, йдеться в повідомленні прес-центру Асоціації.
«Україна взяла на себе дуже жорсткі зобов’язання перед Світовою організацією торгівлі. Ми зафіксували підтримку в рамках «жовтої скриньки» на рівні 3,043 мільярда гривень (відповідна сума зафіксована саме в гривнях, а отже поступово «з’їдатиметься» девальвацією та інфляцією), зменшили ставки імпортного мита щодо аграрної продукції до 10-15% і нижче, відмовилися від специфічної ставки імпортного мита, відмовилися від застосування спеціальних захисних заходів, і це ще далеко не повний перелік поступок нашої країни», – наголосив керівник групи експертів УКАБ Володимир Лапа. Тепер, за словами експерта, дискутується можливість обмеження і податкової підтримки аграріїв, хоча вона не суперечить вимогам СОТ.
Експерти розкритикували і другу можливу мотивацію скасування податкових пільг – це перехід на прямі державні субсидії. Цей варіант, за даними Асоціації, буде значно дорожчий і для держави, і для аграріїв з погляду адміністрування, а за багатьма видами продукції підтримка взагалі стане неможливою, зважаючи на ті самі обмеження СОТ. Таким чином, це опосередкований шлях до втрати державної підтримки галузі в цілому, вважають в УКАБ.
За словами президента Асоціації Алекса Ліссітси, даний приклад наочно свідчить про подвійні стандарти у відношенні міжнародних організацій до України. «З одного боку, нам говорять про готовність допомогти в реалізації нашого аграрного потенціалу, а з іншого – пропонують скасувати найбільш дієві заходи державного сприяння аграрному сектору. Складається враження, що Україну просто хочуть витіснити зі світових ринків продовольства як потенційно сильного конкурента», – заявив Ліссітса.
В УКАБ розраховують, що Кабінет Міністрів України в таких умовах чітко відстоюватиме інтереси агропромислового комплексу як єдиної галузі, що зберегла можливості зростання навіть у складних умовах фінансово-економічної кризи.
