Не зважаючи на обмеження авіасполучення у зв’язку з виверженням вулкану в Ісландії, до Таллінна прибули майже всі заявлені учасники форуму. Крім керівників МЗС держав НАТО, у зустрічі беруть участь представники 45 країн, які входять до складу Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (ISAF).
Формат зустрічі НАТО у Таллінні не дозволяє ухвалювати фундаментальні рішення, однак, теми саміту надзвичайно серйозні. Зокрема, це обговорення стратегічної програми НАТО, програми партнерства, відносини з Росією, розширення альянсу та ситуація в Афганістані.
Підтримка солідарності – головний виклик НАТО
У перебігу Талліннського форуму генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, наголосив, що основою успішного існування альянсу є солідарність.
«Навіть більше, ніж через 60 років із моменту утворення НАТО, найбільшим здобутком і надбанням альянсу залишається солідарність. Однак, як і всі цінності, її не можна сприймати як належне, Ось чому я рішуче налаштований забезпечити, щоб НАТО залишалося бастіоном солідарності, яким воно й має бути», – наголосив Расмуссен
Генсекретар НАТО вважає, що солідарність членів альянсу найбільш проявляється в Афганістані – країні, де пройшли підготовку терористи, які здійснили терористичні акти 11 вересня 2001 року у США.
«Ми всі хочемо бачити Афганістан стабільним і безпечним – Афганістан, який би більше не був загрозою для регіону та світу. Ми залишатимемося в Афганістані стільки, скільки буде потрібно для досягнення цієї мети. Ми прагнемо і далі передавати владу афганцям, поступово передаючи їм усе більше відповідальності за безпеку їхньої країни, коли це дозволятимуть обставини», – зауважив Генсекретар НАТО.
Він визнав, що з огляду на нові світові виклики набуває важливості концепція безпеки альянсу. За його Расмуссена, НАТО потрібний стримуючий ядерний засіб та спільний протиракетний щит.
«Що нам потрібно, так це надійне ядерне стримування, – каже він. – Ми маємо рухатися до світу без ядерної зброї. Я поділяю цю важливу точку зору. Однак ми повинні зберігати ядерні потужності поки держави або терористичні угрупування становитимуть для нас ядерну загрозу. З цієї ж причини нам також потрібна система протиракетної оборони, яка б захищала усіх союзників», – зазначив генсекретар НАТО
Тему України не обговорюватимуть, а Росія не захотіла зустрічатися
Питання про інтеграцію України в НАТО не стоїть на порядку денному Талліннської зустрічі. Натомість генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен напередодні саміту в Таллінні зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода, що позиція НАТО щодо України залишається незмінною – Україна стане членом НАТО, якщо вона цього захоче і задовольнятиме визначені критерії.
Коментуючи у Таллінні домовленості, досягнуті у перебігу нещодавньої зустрічі Президентів України та Росії щодо подовження терміну перебування Чорноморського флоту на українській території, генсекретар НАТО зазначив: «Угода між Україною та Росією є двостороннім договором і не має жодного впливу на відносини НАТО з будь-якою з цих країн».
У рамках Талліннської зустрічі НАТО планували провести засідання ради НАТО-Росія. Однак, за словами керівника зовнішньополітичного відомства Естонії Урмаса Паета, російська сторона відхилила таку пропозицію, мотивуючи тим, що після останньої зустрічі міністрів закордонних справ НАТО і Росії у грудні цього року в Брюсселі, тем для обговорення ще не накопичилось.
Формат зустрічі НАТО у Таллінні не дозволяє ухвалювати фундаментальні рішення, однак, теми саміту надзвичайно серйозні. Зокрема, це обговорення стратегічної програми НАТО, програми партнерства, відносини з Росією, розширення альянсу та ситуація в Афганістані.
Підтримка солідарності – головний виклик НАТО
У перебігу Талліннського форуму генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, наголосив, що основою успішного існування альянсу є солідарність.
«Навіть більше, ніж через 60 років із моменту утворення НАТО, найбільшим здобутком і надбанням альянсу залишається солідарність. Однак, як і всі цінності, її не можна сприймати як належне, Ось чому я рішуче налаштований забезпечити, щоб НАТО залишалося бастіоном солідарності, яким воно й має бути», – наголосив Расмуссен
Генсекретар НАТО вважає, що солідарність членів альянсу найбільш проявляється в Афганістані – країні, де пройшли підготовку терористи, які здійснили терористичні акти 11 вересня 2001 року у США.
«Ми всі хочемо бачити Афганістан стабільним і безпечним – Афганістан, який би більше не був загрозою для регіону та світу. Ми залишатимемося в Афганістані стільки, скільки буде потрібно для досягнення цієї мети. Ми прагнемо і далі передавати владу афганцям, поступово передаючи їм усе більше відповідальності за безпеку їхньої країни, коли це дозволятимуть обставини», – зауважив Генсекретар НАТО.
Він визнав, що з огляду на нові світові виклики набуває важливості концепція безпеки альянсу. За його Расмуссена, НАТО потрібний стримуючий ядерний засіб та спільний протиракетний щит.
«Що нам потрібно, так це надійне ядерне стримування, – каже він. – Ми маємо рухатися до світу без ядерної зброї. Я поділяю цю важливу точку зору. Однак ми повинні зберігати ядерні потужності поки держави або терористичні угрупування становитимуть для нас ядерну загрозу. З цієї ж причини нам також потрібна система протиракетної оборони, яка б захищала усіх союзників», – зазначив генсекретар НАТО
Тему України не обговорюватимуть, а Росія не захотіла зустрічатися
Питання про інтеграцію України в НАТО не стоїть на порядку денному Талліннської зустрічі. Натомість генсекретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен напередодні саміту в Таллінні зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода, що позиція НАТО щодо України залишається незмінною – Україна стане членом НАТО, якщо вона цього захоче і задовольнятиме визначені критерії.
Коментуючи у Таллінні домовленості, досягнуті у перебігу нещодавньої зустрічі Президентів України та Росії щодо подовження терміну перебування Чорноморського флоту на українській території, генсекретар НАТО зазначив: «Угода між Україною та Росією є двостороннім договором і не має жодного впливу на відносини НАТО з будь-якою з цих країн».
У рамках Талліннської зустрічі НАТО планували провести засідання ради НАТО-Росія. Однак, за словами керівника зовнішньополітичного відомства Естонії Урмаса Паета, російська сторона відхилила таку пропозицію, мотивуючи тим, що після останньої зустрічі міністрів закордонних справ НАТО і Росії у грудні цього року в Брюсселі, тем для обговорення ще не накопичилось.
