Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 23:30

Справу тортур у Казахстані винесли на розсуд ООН


Прапор ООН на тлі штаб-кварири організації у Нью-Йорку

Прага – Правозахисники нагадують Казахстану, який нині головує в Організації з безпеки та співробітництва у Європі, про відповідальність перед своїми громадянами. У середу до Комітету ООН проти тортур подали позов за звинуваченнями в тому, що Казахстан допускає тортури з боку правоохоронців. Позов підготувала громадська організація зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, – Оpen Society Justice Initiative, в перекладі – Ініціатива правосуддя відкритого суспільства.

Щоб розпитати більше про свого заарештованого прийомного сина, Олександр Герасимов у березні 2007 року вирушив до місцевого відділення міліції у місті Костанай, що на півночі Казахстану. Але в міліції замість того, щоб надати інформацію, Герасимова самого кинули за ґрати, звинувативши в убивстві, і домагаючись зізнання у злочині, брутально побили.

Про це мовиться в позові, який подала до ООН громадська організація, що базується в Нью-Йорку – Оpen Society Justice Initiative. Ця структура співпрацює з правозахисниками у Середній Азії, щоб задокументувати випадки тортур, а коли на них не реагує місцева влада, то привернути увагу до проблеми світової спільноти.

Виконавчий директор організації Джеймс Ґолдстон розповів Радіо Свобода, що за добу за ґратами Герасимов зазнав тортур, його били по голові, нирках.

«Йому зв’язали руки, прихилили до підлоги, а один офіцер тримав коліно на спині Герасимова. Весь цей час його голова була покрита пластиковою торбиною, тому він задихався. Вони регулярно доводили його до стану, коли він не мав чим дихати, і знову повторювали таку процедуру з торбиною», – каже оглядач.

Герасимова випустили на волю, не виснувши ніяких звинувачень. Після такого спілкування з казахською міліцією чоловік майже два тижні пролежав у лікарні. Розслідування інциденту швидко зупинили, попри те, що Герасимов продовжував скаржитися.

Правозахисники очікують, що після того, як цю справу розгляне Комітет ООН проти тортур, Герасимов зможе отримати грошову компенсацію, а Казахстан під міжнародним тиском буде змушений відмовитися від практики катувань, за допомогою якої представники влади вибивають зізнання.

Джеймс Ґолдстон говорить, що позов до ООН прямо не пов’язаний із головуванням Астани в ОБСЄ. Але водночас він нагадує про міжнародні зобов’язання Казахстану. «Гадаю, що той факт, що Казахстан обіймає престижне місце, це також доречний час взяти до уваги те, що він взяв на себе певні зобов’язання на міжнародній арені. Зокрема, це стосується посилення уваги до того як у Казахстані працює система кримінального правосуддя. Усунення тортур тут має бути пріоритето컬¬, – переконаний правозахисник.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG