Доступність посилання

ТОП новини

Кожен п’ятий українець – танцює, але танець – це не лише рух


(архівна фотографія)
(архівна фотографія)

Сьогодні – Міжнародний день танцю. За даними Української федерації танцю, 20% українців люблять танцювати. Роблять це у гуртках, школах, студіях, у скверах, підземних переходах чи просто вдома. Причому, з кожним роком, кажуть професійні танцюристи, все більше українців прагнуть професійно оволодіти майстерністю рухів та ритмів. Для прихильників цього мистецтва танець – це не просто фізичні вправи, а й спосіб пізнання себе і світу. А ще, кажуть психотерапевти, за допомогою танцю можна лікувати людину. Проте як? І чи є люди, які не здатні опановувати рухи?

Модна нині «глобалізація» торкнулася і сфери танців: стилі і напрямки переплелися, і сьогодні у світі існують понад 100 видів танців, більшість із них мають етнічне або народне походження, зазначає Олена Піхуля, керівник відділу культури Української Федерації Танців.

«У час індустріалізації до сучасних танців додаються ті самі рухи, ті самі ритми, які беруться з народних або етнічних танців. Наразі повернення до етніки популярне. Головна мета танцю – бути самим собою. Тобто танець – це природне вираження твоєї душі, твоєї істинної сутності», - розповіла Олена Піхуля.

Львівські прихильники танго танцюють просто неба

Уже чотири роки поспіль у Львові діє клуб аргентинського танго «Люди вулиць». Його організатори кажуть, що це - насамперед, спілкування у колі цікавих людей, не зважаючи на вік чи фах, а популяризація здорового способу життя. І усе це завдяки танцям, повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода.

Щонеділі біля фонтану Діани, що на площі Ринок, можна побачити танцюючі пари. Усіх їх об’єднує танго. Вони збираються у своєму клубі тричі на тиждень не лише щоби вчитись танцювати, але й поспілкуватись. Двері клубу відчинені для людей різного віку. Це перший танго-клуб у Львові, який розвиває і пропагує масовий соціальний танець, а головне дарує людям радість і здоров’я.

Фундатор клубу Віктор Кременюк чотири роки тому вирішив, що розвиватиме соціальний танець, як дозвілля і здоровий спосіб життя, що поверне на львівські вулиці добру забуту стару традицію. Адже, до слова, навіть у радянські часи у місті були десятки танцювальних майданчиків. Ця традиція була і за Польщі, і за Австрії, коли в кінотеатрах, до початку сеансу чи в перерві, можна було потанцювати. Нині у клуб приходять переважно за спілкуванням, ті люди, які мають сидячу роботу. Найбільше у клубі - програмістів, зазначає засновник, а найменше – людей віком 50-60 років.

А ще приходять у клуб люди, які мають власні проблеми і танець допомагає їм змінити своє життя, подивитись на себе по - іншому. Танго як універсальний танець дозволяє людині вільно рухатись під будь яку музику, розслабитись, поліпшити свій фізичний стан, а ще - приносить у життя людини те, чого їй бракує, переконаний Віктор Кременюк. «Тут - безмежний простір для творчості, для імпровізації. Сюди приходять люди, які за рахунок танцю намагаються самоствердитись», - сказав фундатор клубу.

Клуб «Люди вулиць» у травні планує проведення міжнародного фестивалю аргентинського танго, на який прибудуть близько 200 учасників з України, Польщі, Росії, Білорусі.

Лікувальна дія танцю

За допомогою танців людина висловлює свої думки, почуття, які вона не може проговорити. Людина отримує подвійний психотерапевтичний ефект. По-перше, вона внутрішньо очищується, адже «витанцьовує» те, що накипіло в душі. А по-друге, за допомогою рухів, пластика людини ніби промальовує і закріплює свою лінію поведінки, людина стає такою, якою вона хотіла би бути, пояснює керівник Центру психології руху і танцю Людмила Мова.

«Якщо людина знає, як працює її хребет, наскільки гарну вона має будову тіла, то можна уникнути багатьох проблем навіть після операції полосних. В нашій психіатричній лікарні є такі спроби, коли до депресивних хворих (але то були лише жінки) відправляли танцювальних терапевтів. Взагалі в світі це має досить широкий резонанс», - пояснює Людмила Мова.

Справжній танець має обрядову дію

Танець як посвячення, як обряд, як дотик до чогось космічного - так ставилися до нього танцюристи Стародавніх Індії, Єгипту і навіть Майкл Джексон, зазначає балейтмейстер Алла Рубіна. «Справжній танець і зараз має обрядову дію, яка очищає людину, а не тільки задоволення, - говорить вона. Ми у всьому зараз шукаємо задоволення: замість любові - секс, замість танців – задоволення. Це мені не здається правильним. Люди повинні більше знати про танець, наприклад, що він відкриває і її підсвідомість, і якісь стародавні корені».

Кожна людина здатна чути музику і рухатися під неї, просто не кожна людина здатна демонструвати ці рухи, тобто висловити свої почуття через танець, вважає хореограф Олена Чінка, яка після нещасного випадку залишилася без ніг, але продовжує викладати танці. За її словами, кожна людина індивідуальна, але кожну можна навчити танцювати, потрібно лише бажання.

«Буває дитині показуєш і вона одразу повторює рухи, а є дітки, яким потрібно ще й образно пояснити. Іноді буває, що діти мене не розуміють, але тільки тому, що я не можу встати і одразу показати. Але я хочу донести і в мене це виходить», - пояснила Олена Чінка.

Проте недостатньо володіти майстерною технікою і механічно повторювати рухи, кажуть хореографи, важливо відчувати сам танець, адже без емоцій він мертвий. Танець – це один із способів людського спілкування, зазначають організатори клубу прихильників танго у Львові. Вони мріють повернути українцям атмосферу танцювальних майданчиків, які існували у Львові за польсько-австрійського періоду. Тоді у кінотеатрах, перед початком сеансу можна було закружляти у ритмі вальсу чи танго.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG