Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 20:17

«Віртуальна залежність»: ризики захоплення підлітків комп’ютером


(архівна фотографія)

Три чверті українських підлітків до трьох годин на добу сидять за комп'ютером, граючи в ігри або блукаючи мережею Інтернет, про це свідчать дані експертів Міністерства охорони здоров’я. Таке дозвілля може і зашкодити, і принести користь. Де межа, після якої комп’ютер із засобу розширення світогляду перетворюється на ключ впливу на психіку?

Різні дослідницькі компанії наводять різну статистику кількості українців, які користуються комп’ютером. Середня цифра - близько одинадцяти мільйонів. (Маються на увазі користувачі, які бодай раз на тиждень сідають за комп’ютер). Підлітки - близько половини комп’ютерної аудиторії в Україні, зазначають фахівці. І лише п’ять відсотків батьків регулярно цікавляться, чим їхні чада займаються під час такого дозвілля, в які ігри грають та які сайти відвідують.

Батьківський контроль

15-річний киянин Микита ще кілька років тому міг просидіти біля комп’ютера 6-8 годин на добу. Спілкування у всесвітній мережі, сайти новин і особливо on-line ігри – це тримало біля монітора. «Це стимулятори. Інтелектуальними іграми їх назвати важко. Фішкою цих ігор можна назвати те, що у них дуже складно добитися піку, тобто щоб тобі не було куди розвиватися», - говорить хлопець.

Але тепер комп’ютер віднімає у Микити менше часу - on-line ігри набридли, а віртуальне спілкування не здатне замінити живого. Хоча все одно Микита просиджує біля комп’ютера по чотири години на добу.

Якщо підліток не на жарт «завис» у віртуальному світі, це, передусім, провина тата і мами, вважає голова Всеукраїнської асоціації батьківської громадськості Надія Сікач.

«Це виключно проблеми наші: мама, тата, сім’ї. Найбільші проблеми – це, звичайно, інтернет та ігроманія. Не можна закривати очі - комп’ютер є і буде. Треба робити список заборонених ігор, заборонених сайтів, забороненої інформації взагалі. Я знаю, що нас будуть звинувачувати в порушенні прав. Давайте ми на поверхню сьогодні винесемо таке просте слово як обов’язок, коли ми всі будемо виконувати свої обов’язки, в тому числі батьківські», - пропонує Надія Сікач.

Комп’ютер – це просто пристрій, електронна машина, і сам по собі він не шкодить. Поява проблем у користувача залежить від нього самого, зауважує експерт з інформаційних технологій Олександр Щербаков. Прогрес не зупинити, і плюс від занурення у віртуальний світ може бути безперечним.

«Дослідники, зокрема в США, опитували близько 900 респондентів, серед яких були переважно науковці, культурологи, вчителі, лише 16% з опитаних вважають, що використання інтернету і комп’ютерів шкодить розвитку людей. У той час як 81% вважає, що він позитивно впливає, якщо брати процес навчання, написання рефератів і взагалі кількості засвоєної інформації», - сказав Олександр Щербаков.

Комп’ютерну залежність легше попередити


Надмірне захоплення комп’ютером може призвести до психологічної залежності підлітка, зауважує кандидат психологічних наук Зоя Гаркавенко. Особливо небезпечна ігроманія. Загалом будь-яка гра (футбол, шахи, доміно, покер) втамовує природну пристрасть. І при цьому вона обмежена у просторі, часі, кількості гравців. Вона має початок і кінець, пояснює психолог. Натомість віртуальна гра може затягнути з головою.

«Комп’ютерна гра завжди має зворотній зв'язок, тобто її можна повернути назад. Людина, яка опиняється у віртуальному просторі, завжди може виправити свої помилки, чого не може бути в реальному світі. І фактично однією із загроз, які несе ігрова залежність – це те, що людина перестає жити в реальному світі», - зазначає Зоя Гаркавенко.

Існує два види віртуальних гравців, уточнює психолог Зоя Гаркавенко. Їх розрізняють за причинами, що призводять до залежності. Перший – коли людина намагається сховатися у віртуальному просторі й відійти від реальних подій, які відбуваються з нею в житті, а другий – коли людина намагається стати кимось іншим. В обох випадках гра може бути як безпечною, так і небезпечною для людини.

Комп’ютерну залежність легше не допустити, ніж лікуватися від неї, зауважує психолог Олена Лищинська. Коли вже виникло стійке звикання, з наслідками для самопочуття користувача, можна звертатися до психотерапевта. А поки ситуація не запущена, майже все залежить від батьків. Йдеться не про заборони та окрики, а про елементарну увагу і готовність дослухатися до дитини.

«Будь-яка залежність пов’язана з певним дефіцитом емоційних контактів, певною диспропорцією у стосунках. Підліток «залипає» на комп’ютер, якщо він має певну душевну травму, якщо він відчуває, що не потрібен, якщо в сім’ї не розуміють, що це підліток. У підлітковому віці все переживається досить гостро, в чорно-білих фарбах», - пояснює психолог.

Щоб відбити охоту до комп’ютера, слід привабити підлітка рівноцінною за цікавістю заміною. Наприклад, книги, спорт, живе (не на інтернет-форумах) спілкування із друзями.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG