Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 06:22

Дніпропетровці відкривають ім’я піонера українського кіно Данила Сахненка


Старий кінопроектор фірми «Пате» (архівне фото)

Дніпропетровськ – Дніпропетровськ відкриває для себе ім’я незаслужено забутого уродженця міста – піонера українського кіно Данила Сахненка. Цього року йому присвячують усі засідання кіноклубу, який діє при обласній науковій бібліотеці. У закладі також відкрили виставку, яка розповідає про визначного земляка. А втім, життя і творчість одного з перших українських кінооператорів і засновників кінопідприємства досі належно не вивчені і не пошановані.

Перші кроки у мистецтві кінематографу Данило Сахненко зробив 1906 року в «біоскопі Зайлера». Німецький підприємець приїхав до Катеринослава, щоб робити гроші на кіно. Меткий робітник із передмістя Данько Сахненко спершу тільки крутив ручку кіноапарата у нього на показах, але невдовзі став незамінним головним кіномеханіком.

Та ось у пошуках кореспондента для кіножурналу в Катеринославі з’явився представник славетної фірми «Пате». Сахненко охоче погодився на нову справу.

Фірма надала знімальний апарат і кіноплівку – і він почав фільмувати. Спершу це були хронікальні зйомки, зокрема, юнак закарбував на плівку велику повінь.

Хроніки, краєвиди, художні фільми

Дослідник життєвого шляху кінематографіста, журналіст-краєзнавець Микола Чабан вважає, що власне кіно у краї з’явилося рівно 100 років тому: Данило Сахненко почав здійснювати самостійні зйомки 1910-го.

Пізніше Сахненко робив картини-краєвиди, оспівуючи українську природу (жодна з цих стрічок не вціліла), а 1911 року пішов на ризик – узявся за художні фільми.

Він заснував власне кіновиробництво і став у ньому за оператора. Невдовзі випала нагода екранізувати українську сценічну класику: театр Миколи Садовського гастролював у Катеринославі, а Сахненко знімав його вистави, «Наталку Полтавку» та «Матір-наймичку». Він увічнив на плівці гру корифеїв сцени, зокрема, знаменитої Марії Заньковецької.

Стрічки одного з перших українських кінематографістів зберігаються в Росії

Кінознавці називають художні фільми Сахненка найціннішим досягненням української дореволюційної кінематографії. У роботах відзначають і тонкий смак, і особливу поетичність. А втім, відомо, що за роки життя він знімав і фінансово провальні фільми про українську минувшину, і другосортні комедії, і агітки часів Першої світової війни. У житті і творчості кінематографіста ще багато білих плям.

«Доводиться гортати багато старої періодики, звертатися в архіви. Так потроху накопичується інформація. У нашому місті жив піонер українського кіно, це вагомий факт, просто ми його якось не дуже «розкрутили», – зазначає дослідник Микола Чабан.

У державному архіві кінофотодокументів Росії збереглося кілька документальних стрічок Данила Сахненка, наразі йдуть переговори про їхнє переправлення на батьківщину. У кіноклубі при обласній бібліотеці сподіваються переглянути ці фільми вже нинішнього року.

«Цікаво подивитися на аматорське кіно, тим паче документальне», – кажуть активісти кіноклубу.

Довідка: Данило Сахненко (1879–1929) – кінооператор і режисер, один із піонерів української кінематографії. Знімав у Катеринославі хроніко-документальні фільми для французької фірми «Пате», екранізував спектаклі театру Миколи Садовського, при консультуванні Дмитра Яворницького та за участі нащадків запорозьких січовиків поставив історичний фільм «Запорізька Січ» про кошового отамана Івана Сірка, фільми «Любов Андрія» (за «Тарасом Бульбою» Миколи Гоголя), «Мазепу» (за поемою Олександра Пушкіна «Полтава»), працював у Катеринославській філії Кінокомітету та в центральній лабораторії ВУФКУ у Харкові.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG