Чеська газета «Лідове новіни» інформує про ослаблення масштабів впливу на суспільство з боку української парламентської опозиції. Це, як зауважує видання з Праги, видно на прикладах так званих депутатів «перебіжчиків» із опозиційних сил, коли у вівторок ще п’ять колишніх членів фракції БЮТ перейшли на бік владної більшості у Верховній Раді України. Правляча коаліція нараховує тепер 247 депутатів із 450 наявних в українському парламенті. Експерти прогнозують, що цей процес зміцнення влади Януковича в парламенті триватиме. «Лідове новіни» також інформують, що опозиції вдалося зібрати під стінами парламенту у вівторок лише до 3 тисяч своїх прихильників і гідного опору так званій «проросійській політиці» Януковича сьогодні в українському суспільстві не спостерігається. Газета цитує також одного з чільників опозиції від БЮТ Миколу Томенка, який заявив у вівторок, що «нинішній режим не вдасться скинути за один день і необхідно готуватися до довготривалої боротьби». Більшість у Верховній Раді відкинула у вівторок вимогу опозиції про відкрите обговорення майбутніх російсько-українських угод, котрі Президенти України й Росії планують підписати на початку наступного тижня в Києві. Йдеться про подальше розширення, після «харківських угод» від 21 квітня, стратегічної співпраці двох держав. Опозиція характеризує таку політику Януковича як «здачу національних інтересів Москві», що веде до втрати Україною державного суверенітету. Правляча коаліція пообіцяла у Верховній Раді опозиціонерам, що розповість про програму зустрічі Медведєва і Януковича, що запланована на 17 травня, вже в середу (12 травня) в перебігу сесії парламенту.
«Москоу Таймз» інформує про поїздку Володимира Путіна минулої п'ятниці до Новоросійська, де Росія будує нову військово-морську базу для свого Чорноморського флоту. Цим глава російського уряду продемонстрував, що Москва має намір завершити цей проект вартістю у понад 3 мільярди доларів США, незважаючи на новий договір оренди бази в українському Севастополі. У російському уряді заявляють, що «незалежно від угод із Україною, стратегічно безпечніше розгортати флот на нашій території, і це є для Росії пріоритетом». Очікують, що нова база ЧФ Росії буде завершена до 2020 року і нараховуватиме до 80 військових кораблів, тоді як у Севастополі нині є лише трохи більше за 50 та й то давно застарілих військово-морських суден. Міжнародні експерти, яких цитує «Москоу Таймз», вважають, що цим візитом Путін дав сигнал, що Росія здійснює запобіжні заходи на випадок майбутніх потенційних змін в українській владі. Якщо Янукович, наприклад, програє у 2015 році президентські вибори і нова влада скасує угоду про російський флот у Севастополі, то, на думку вашингтонського експерта Метью Рожанського, Росія забере свій флот на нову базу із відповідною фінансовою компенсацією з Києва за «харківськими угодами». Експерти приходять до висновку, що Росія, як виглядає, не збирається в майбутньому тримати свій флот у Севастополі.
Польська «Жечпосполіта» цитує міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, котрий інформує, що 31 травня на саміті ЄС – Росія у Ростові-на-Дону Брюссель таки надасть Росії так звану «дорожню карту» про скасування візового режиму для її громадян. Це польське видання також наголошує, що останнім часом польські консульства в Україні скоротили видачу віз українцям на 60 відсотків. Тут також лунає критика польських євродепутатів на адресу останніх дій ЄС стосовно Києва, коли візова політика Брюсселя щодо українців «суперечить проголошуваним в ЄС щодо України зовнішньополітичним пріоритетам».
Європейське видання газети «Волл Стріт Джорнал» оприлюднило великий матеріал про серйозні енергетичні перспективи так званих покладів сланцевого газу, запаси яких у Північній Америці сягають 1000 трильйонів кубічних метрів, а в Європі щонайменше 200 трильйонів кубічних метрів. Активізація видобування сланцевого газу в США і світі веде до неминучого краху компаній з видобування природного газу, так вважає автор статті. Тут також наголошено, що найбільші запаси сланцевого газу є на території таких європейських країн, як Польща, Румунія, Швеція, Австрія, Німеччина і Україна. Йдеться також про те, що Україна, у разі активізації такої енергетичної програми, може компенсувати собі можливу нестачу російського блакитного палива. У цій статті стверджується, що сланцевий газ несе в собі подолання багатьох політичних криз та стабілізацію енергетичної безпеки у світі, не кажучи вже про значні економічні перспективи, бо такий газ значно дешевший від нині експортованого Україною блакитного палива з Росії та й по енергетичній якості не гірший.
«Москоу Таймз» інформує про поїздку Володимира Путіна минулої п'ятниці до Новоросійська, де Росія будує нову військово-морську базу для свого Чорноморського флоту. Цим глава російського уряду продемонстрував, що Москва має намір завершити цей проект вартістю у понад 3 мільярди доларів США, незважаючи на новий договір оренди бази в українському Севастополі. У російському уряді заявляють, що «незалежно від угод із Україною, стратегічно безпечніше розгортати флот на нашій території, і це є для Росії пріоритетом». Очікують, що нова база ЧФ Росії буде завершена до 2020 року і нараховуватиме до 80 військових кораблів, тоді як у Севастополі нині є лише трохи більше за 50 та й то давно застарілих військово-морських суден. Міжнародні експерти, яких цитує «Москоу Таймз», вважають, що цим візитом Путін дав сигнал, що Росія здійснює запобіжні заходи на випадок майбутніх потенційних змін в українській владі. Якщо Янукович, наприклад, програє у 2015 році президентські вибори і нова влада скасує угоду про російський флот у Севастополі, то, на думку вашингтонського експерта Метью Рожанського, Росія забере свій флот на нову базу із відповідною фінансовою компенсацією з Києва за «харківськими угодами». Експерти приходять до висновку, що Росія, як виглядає, не збирається в майбутньому тримати свій флот у Севастополі.
Польська «Жечпосполіта» цитує міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, котрий інформує, що 31 травня на саміті ЄС – Росія у Ростові-на-Дону Брюссель таки надасть Росії так звану «дорожню карту» про скасування візового режиму для її громадян. Це польське видання також наголошує, що останнім часом польські консульства в Україні скоротили видачу віз українцям на 60 відсотків. Тут також лунає критика польських євродепутатів на адресу останніх дій ЄС стосовно Києва, коли візова політика Брюсселя щодо українців «суперечить проголошуваним в ЄС щодо України зовнішньополітичним пріоритетам».
Європейське видання газети «Волл Стріт Джорнал» оприлюднило великий матеріал про серйозні енергетичні перспективи так званих покладів сланцевого газу, запаси яких у Північній Америці сягають 1000 трильйонів кубічних метрів, а в Європі щонайменше 200 трильйонів кубічних метрів. Активізація видобування сланцевого газу в США і світі веде до неминучого краху компаній з видобування природного газу, так вважає автор статті. Тут також наголошено, що найбільші запаси сланцевого газу є на території таких європейських країн, як Польща, Румунія, Швеція, Австрія, Німеччина і Україна. Йдеться також про те, що Україна, у разі активізації такої енергетичної програми, може компенсувати собі можливу нестачу російського блакитного палива. У цій статті стверджується, що сланцевий газ несе в собі подолання багатьох політичних криз та стабілізацію енергетичної безпеки у світі, не кажучи вже про значні економічні перспективи, бо такий газ значно дешевший від нині експортованого Україною блакитного палива з Росії та й по енергетичній якості не гірший.
