На асамблею до Женеви з’їхались тисячі делегатів із усіх країн світу, серед них близько 60 міністрів охорони здоров’я. Вони говоритимуть про те, чи успішно здійснюються міжнародні медико-санітарні правила, про стратегію скорочення вживання алкоголю, проведуть моніторинг досягнень цілей тисячоліття, пов’язаних зі здоров’ям, а також розглянуть проблеми контрафактних медичних продуктів, інакше кажучи – підроблених ліків.
Плани порушити це питання рік тому на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (вищий керівний орган ВООЗ) не були реалізовані через пандемію грипу H1N1, і цього року надії знову покладаються на чергову сесію Асамблеї.
Всесвітня організація охорони здоров’я зібрала півтора року тому групу з 25 експертів і доручила їм знайти нові способи фінансування медичних досліджень і розвитку медицини в бідних країнах.
Експерти групи, що складається з «міжнародно-визнаних політиків і технічних фахівців», пропонують безліч «непрямих податків», які потенційно могли б піднімати «дуже значні суми доходів».
Як приклад наводять 10-відсотковий податок на міжнародну торгівлю зброєю, який, за оцінками, може принести чистого прибутку до 5 мільярдів доларів на рік.
Нині у Женеві постало запитання: якими податками можуть обкладатися користувачі інтернету як найпопулярнішого джерела послуг у світі? Адже частина коштів від цих податків також може піти на фінансування розробок життєво важливих ліків.
Кілька років тому Бразилія, для прикладу, запровадила податок (0,38 відсотка) на оплату рахунків у інтернеті та на зняття великих коштів за банкові операції в мережі.З отриманої суми змогли отримати 87 відсотків основних коштів на соціальні програми у цій країні.
В інтернеті рахують за «кліками»
Не існує ніяких узгоджених принципів, як стягнення такого податку може бути реалізоване, але, найімовірніше, мова йде про так звані «кліки». Десять «кліків» мишею під час серфінгу в інтернеті можуть принести в доларах, наприклад, 0,01 податкових надходжень. Із мільярдами користувачів навігації в інтернеті це може принести десятки мільярдів доларів.
Навіть пропозиція про такий спосіб оподаткування викликала пристрасні реакції. Прихильники вбачають у цьому безболісний спосіб для платників податків у розвинених країнах підтримати медичні дослідження у бідніших країнах. Скептики ж сумніваються, чи система спрацює і чи не підірве вона довіри до ВООЗ як ініціатора такої глобальної схеми оподаткування.
Роджер Бейт, фахівець із питань міжнародної політики охорони здоров’я із Американського інституту підприємництва у Вашингтоні, пояснив Радіо Свобода, чим аргументують свою позицію скептики.
«Із розвитку історії ми бачили багато разів, що після того, як податки вводили в дію, їх практично ніколи не скасовували, – каже він. – Таким чином необхідно бути впевненим, що цей захід не тільки короткотерміновий, а й що він не перешкодить бажанню далі користуватися такими послугами».
Ще не проект, тільки тема
Слід зазначити, що дане питання є навіть не проектом, а лише темою обговорення.
Поряд із іншими фінансовими податковими операціями, такими як відсотки з продажу зброї чи авіаквитків, цей, здавалося б, є найпростішим у реалізації, але для того, щоб ця пропозиція набула чинності, її має підтримати кожна із 193 країн-членів ВООЗ. А в кожної своє ставлення до оподаткування.
Доктор Моран Джордж із Інституту міжнародних медико-санітарних досліджень заявила Радіо Свобода, що взаємної згоди щодо оподаткування досягнути нелегко. Вона наводить приклад Великої Британії, яка, не виключено, з такою пропозицією не погодиться.
«Різні уряди мають різні бюджетні цикли і різні податкові системи й завдання. Ми можемо уявити, що різні уряди будуть обирати різні речі, і деякі з них підтримають податок, а деякі – ні», – зауважує Моран Джордж.
Доповіді експертів групи, які виступатимуть цього тижня на Асамблеї ВООЗ, будуть узяті до уваги Організації, а потім пропозиції відправлять на затвердження до Виконавчої ради. Лише після того, як пропозиції стануть легітимними, дійде черга до урядів країн-учасниць ВООЗ, які вирішуватимуть доцільність такого оподаткування у себе вдома.
Плани порушити це питання рік тому на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (вищий керівний орган ВООЗ) не були реалізовані через пандемію грипу H1N1, і цього року надії знову покладаються на чергову сесію Асамблеї.
Всесвітня організація охорони здоров’я зібрала півтора року тому групу з 25 експертів і доручила їм знайти нові способи фінансування медичних досліджень і розвитку медицини в бідних країнах.
Експерти групи, що складається з «міжнародно-визнаних політиків і технічних фахівців», пропонують безліч «непрямих податків», які потенційно могли б піднімати «дуже значні суми доходів».
Як приклад наводять 10-відсотковий податок на міжнародну торгівлю зброєю, який, за оцінками, може принести чистого прибутку до 5 мільярдів доларів на рік.
Нині у Женеві постало запитання: якими податками можуть обкладатися користувачі інтернету як найпопулярнішого джерела послуг у світі? Адже частина коштів від цих податків також може піти на фінансування розробок життєво важливих ліків.
Кілька років тому Бразилія, для прикладу, запровадила податок (0,38 відсотка) на оплату рахунків у інтернеті та на зняття великих коштів за банкові операції в мережі.З отриманої суми змогли отримати 87 відсотків основних коштів на соціальні програми у цій країні.
В інтернеті рахують за «кліками»
Не існує ніяких узгоджених принципів, як стягнення такого податку може бути реалізоване, але, найімовірніше, мова йде про так звані «кліки». Десять «кліків» мишею під час серфінгу в інтернеті можуть принести в доларах, наприклад, 0,01 податкових надходжень. Із мільярдами користувачів навігації в інтернеті це може принести десятки мільярдів доларів.
Навіть пропозиція про такий спосіб оподаткування викликала пристрасні реакції. Прихильники вбачають у цьому безболісний спосіб для платників податків у розвинених країнах підтримати медичні дослідження у бідніших країнах. Скептики ж сумніваються, чи система спрацює і чи не підірве вона довіри до ВООЗ як ініціатора такої глобальної схеми оподаткування.
Роджер Бейт, фахівець із питань міжнародної політики охорони здоров’я із Американського інституту підприємництва у Вашингтоні, пояснив Радіо Свобода, чим аргументують свою позицію скептики.
«Із розвитку історії ми бачили багато разів, що після того, як податки вводили в дію, їх практично ніколи не скасовували, – каже він. – Таким чином необхідно бути впевненим, що цей захід не тільки короткотерміновий, а й що він не перешкодить бажанню далі користуватися такими послугами».
Ще не проект, тільки тема
Слід зазначити, що дане питання є навіть не проектом, а лише темою обговорення.
Поряд із іншими фінансовими податковими операціями, такими як відсотки з продажу зброї чи авіаквитків, цей, здавалося б, є найпростішим у реалізації, але для того, щоб ця пропозиція набула чинності, її має підтримати кожна із 193 країн-членів ВООЗ. А в кожної своє ставлення до оподаткування.
Доктор Моран Джордж із Інституту міжнародних медико-санітарних досліджень заявила Радіо Свобода, що взаємної згоди щодо оподаткування досягнути нелегко. Вона наводить приклад Великої Британії, яка, не виключено, з такою пропозицією не погодиться.
«Різні уряди мають різні бюджетні цикли і різні податкові системи й завдання. Ми можемо уявити, що різні уряди будуть обирати різні речі, і деякі з них підтримають податок, а деякі – ні», – зауважує Моран Джордж.
Доповіді експертів групи, які виступатимуть цього тижня на Асамблеї ВООЗ, будуть узяті до уваги Організації, а потім пропозиції відправлять на затвердження до Виконавчої ради. Лише після того, як пропозиції стануть легітимними, дійде черга до урядів країн-учасниць ВООЗ, які вирішуватимуть доцільність такого оподаткування у себе вдома.
