Народ як жінка (інструкція для президента)

Те, що «економіка це така жінка…до якої треба підходити з розумом» –Віктор Янукович знає. І нам, уже вкотре, не забуває нагадувати.

Відповідаючи відвертістю на відвертість, скажу: та й народ як така жінка. Або любить, або ні.
Маргарет Тетчер казала, що їй «зазвичай, достатньо десяти секунд, щоб скласти думку про чоловіка, і потім вона рідко змінюється».

І народ можна закохати в себе або, принаймні, викликати повагу – за 10 секунд.

Просто треба бути відвертим, сміливим, рішучим і діяти у відповідності до обставин.

Ну кинув вітер вінок. Ще не те буває. Так причепили б ви його на місце, благо помічників вистачає, і сказали б у камеру – тобто народові: « Оце так! Мало не впав! Але ж втримав!». І вже тоді, витерли, з тихою посмішкою, стомлене державними справами, чоло.

Ефект був би неперевершений!

Ну зібралися ви їхати до Львова, про який вам, мабуть, розповідав Дмитро Табачник чи пенсіонери з НКВС. Ну почитайте ви трохи про це місто, ну поговоріть з кимось таким, хто від вас ні посад ні грошей не чекає, ну подивіться якісь фото чи відео, ну налаштуйтеся на те, що там теж – ЛЮДИ живуть. Трохи інші, трохи не такі з якими ви звикли спілкуватися, але ЛЮДИ.

Налаштуйтеся внутрішньо позитивно і скажіть своїм хлопцям: «Так! Щоб ніяких мені Беркутів і перекриття усього центру, звичайні цивілізовані заходи безпеки – я ж не на окуповану територію їду, я ж Президент цієї країни – України. Заходи безпеки тоді добрі, коли непомітні!»

І прилетіть до того Львова. І вийдіть до людей, і посміхніться, і привітайтеся, і підійдіть сміливо та подивіться спокійно прямо в очі – у ті найважливіші 10 секунд – тим, «хто проти», і скажіть: « гарне місто Львів, до ладу тільки треба все довести, а демократії – ви мене повчите! Дякую за критику!».
Та й на флешмоби подивіться та й посмійтеся разом з усіма.

І все, народ – ваш!

Бо ж він як жінка, до нього треба з щирими почуттями підходити!

Якщо вони, звісно, є!