Про намір вести переговори зі створення правоцентристської коаліції домовились три із п’яти партій, що подолали 5-відсотковий бар’єр, необхідний для проходження до парламенту.
У неділю зустрілись лідер громадянських демократів Петр Нечас і голова партії «Справи громадські» Радек Йон. Вони обговорили деталі можливої коаліційної угоди.
Раніше про свій намір увійти до коаліції повідомила консервативна партія «ТОП-09».
За результатами виборів до нижньої палати парламенту Чехії, що відбулися в п’ятницю і суботу, найбільше голосів – 22 з лишком відсотки – набрала лівоцентристська Чеська соціально-демократична партія.
Але разом із єдиним можливим союзником, Комуністичною партією Чехії і Моравії, яка отримала понад 11 відсотків, соціальні демократи не матимуть більшості і не зможуть сформувати уряд.
Натомість такий шанс є в інших трьох партій, які пройшли до Палати депутатів; усі вони правого спрямування.
Лише менш як на 2 відсотки відстала від переможців права Громадянська демократична партія.
Третє місце з майже 17 відсотками здобула створена менш як рік тому консервативна партія «ТОП 09».
Також у парламенті представлена з майже 11 відсотками голосів правоцентристська й дещо популістська партія «Справи громадські», заснована щойно наприкінці минулого року.
Оглядачі вважають, що президент Вацлав Клаус доручить формувати уряд не голові найбільшої парламентської партії, тобто соціальних демократів, який практично не має на це шансів, а відразу керівникові громадянських демократів.
Участь у дводенних виборах, які, за законодавством Чехії, відбуваються в другій половині дня у п’ятницю і в першій половині в суботу, склала 63 відсотки.
У Палаті депутатів Парламенту Чехії 200 місць. На них претендували близько 5 тисяч кандидатів; у виборах брали участь 25 партій і рухів.
Депутатів обирають за партійними списками. Щоб провести своїх депутатів, партії, які беруть участь у виборах, мають подолати 5-відсотковий виборчий бар’єр.
Із березня 2009 року, після того, як дотеперішній склад парламенту виніс вотум недовіри урядові, що його сформували правоцентристські партії, при владі в Чехії перебуває тимчасовий, формально непартійний уряд.
У неділю зустрілись лідер громадянських демократів Петр Нечас і голова партії «Справи громадські» Радек Йон. Вони обговорили деталі можливої коаліційної угоди.
Раніше про свій намір увійти до коаліції повідомила консервативна партія «ТОП-09».
За результатами виборів до нижньої палати парламенту Чехії, що відбулися в п’ятницю і суботу, найбільше голосів – 22 з лишком відсотки – набрала лівоцентристська Чеська соціально-демократична партія.
Але разом із єдиним можливим союзником, Комуністичною партією Чехії і Моравії, яка отримала понад 11 відсотків, соціальні демократи не матимуть більшості і не зможуть сформувати уряд.
Натомість такий шанс є в інших трьох партій, які пройшли до Палати депутатів; усі вони правого спрямування.
Лише менш як на 2 відсотки відстала від переможців права Громадянська демократична партія.
Третє місце з майже 17 відсотками здобула створена менш як рік тому консервативна партія «ТОП 09».
Також у парламенті представлена з майже 11 відсотками голосів правоцентристська й дещо популістська партія «Справи громадські», заснована щойно наприкінці минулого року.
Оглядачі вважають, що президент Вацлав Клаус доручить формувати уряд не голові найбільшої парламентської партії, тобто соціальних демократів, який практично не має на це шансів, а відразу керівникові громадянських демократів.
Участь у дводенних виборах, які, за законодавством Чехії, відбуваються в другій половині дня у п’ятницю і в першій половині в суботу, склала 63 відсотки.
У Палаті депутатів Парламенту Чехії 200 місць. На них претендували близько 5 тисяч кандидатів; у виборах брали участь 25 партій і рухів.
Депутатів обирають за партійними списками. Щоб провести своїх депутатів, партії, які беруть участь у виборах, мають подолати 5-відсотковий виборчий бар’єр.
Із березня 2009 року, після того, як дотеперішній склад парламенту виніс вотум недовіри урядові, що його сформували правоцентристські партії, при владі в Чехії перебуває тимчасовий, формально непартійний уряд.
