Питання про свободу слова та статус журналіста у Латвії актуалізувалося після того, як поліція у рамках кримінальної справи проти латвійського хакера Нео, вчинила обшук у квартирі журналістки латвійського телебачення Ілзе Нагли.
Згаданий хакер, переслідуючи, за його словами, шляхетні цілі, оприлюднив дані про справжню платню у державних установах та підприємствах Латвії у період заощадження бюджетних коштів. Інформацію він отримав через «дірку» в системі безпеки Служби державних прибутків.
Хто діє під прикриттям Нео – було невідомо широкому загалу, однак журналістці Ілізе Нагле вдалося зустрітися з ним, а пізніше розповісти про латвійського електронного Робін Гуда у телевізійній програмі. Після цього про нього писали й світові ЗМІ.
Журналісти борються за право на захист джерел інформації
Поліція ж, розслідуючи справу проти так званого хакера Нео про незаконне використання інформації, у перебігу обшуку вилучила у журналістки приватний комп’ютер та інші інформаційні носії, на яких були записані розмови з Нео.
Джерела інформації журналістки були відкриті і це дало право поліції затримати латвійського хакера. Ним виявився дослідник лабораторії штучного інтелекту Інституту математики та інформатики Латвійського університету Ілмарс Пойканс.
Реакція з боку латвійських журналістів не забарилася.
«Охорона джерела інформації – є основним принципом роботи журналіста. У нас буквально «вибили землю з-під ніг», оскільки це наша основна діяльність. Безумовно, ми не можемо не реагувати на таке порушення», – каже головний редактор латиської газети Latvijas Avīze Аніта Даукште.
Латвійські мас-медіа звернулися з відкритим листом до вищих посадових осіб Латвії з вимогою не тільки на словах, але й за допомогою конкретних законодавчих змін закріпити свободу преси в Латвії. Послання підписали представники впливових латиських і російськомовних газет, регіональної преси, латвійського радіо та телебачення.
«Зараз латвійські політики дуже багато говорять про те, що готові захищати свободу слова. Будь ласка, це якраз цей випадок. Ніхто не може зробити це краще, ніж законодавці – покращити законодавство, або ж змінити його», – зазначає головний редактор газети «Телеграф» Олександр Краснитський
Закон про пресу застарів – потрібні нові зміни
На даний момент роботу латвійських журналістів регламентує ухвалений у 1990 році Закон про пресу. На думку експертів, неадекватність документу вимогам часу й призвела до конфлікту. Справа у тому, що двадцятирічний закон гарантує право журналіста не розкривати джерело інформації, але не передбачає ситуацій, коли «речовий доказ» та «джерело» – є практично синонімами.
Сейм Латвії одноголосно підтримав зміни, запропоновані на підставі відкритого листа журналістів до закону про ЗМІ фракцією партії «За права людини в єдиній Латвії». Зміни передані до юридичної комісії парламенту та комісії з прав людини й громадських справ.
Згідно з новим проектом Закону про пресу та інші засоби масової інформації Латвії, вимагати розкриття джерел інформації від журналістів може тільки суд при розгляді особливо важких злочинів. У свою чергу журналіст зобов’язаний зберігати таємницю джерела інформації.
Передбачається внести до закону нову норму, згідно з якою не можна подавати позов до суду на журналіста у приватному порядку, якщо він виконував завдання редакції.
Також на прохання представників латвійських ЗМІ запропоновано виключити з Кримінального кодексу 157-му статтю щодо розповсюдження інформації, що паплюжить честь особи. Нинішня редакція статті дозволяє порушити індивідуальну кримінальну справу проти журналіста.
Згаданий хакер, переслідуючи, за його словами, шляхетні цілі, оприлюднив дані про справжню платню у державних установах та підприємствах Латвії у період заощадження бюджетних коштів. Інформацію він отримав через «дірку» в системі безпеки Служби державних прибутків.
Хто діє під прикриттям Нео – було невідомо широкому загалу, однак журналістці Ілізе Нагле вдалося зустрітися з ним, а пізніше розповісти про латвійського електронного Робін Гуда у телевізійній програмі. Після цього про нього писали й світові ЗМІ.
Журналісти борються за право на захист джерел інформації
Поліція ж, розслідуючи справу проти так званого хакера Нео про незаконне використання інформації, у перебігу обшуку вилучила у журналістки приватний комп’ютер та інші інформаційні носії, на яких були записані розмови з Нео.
Джерела інформації журналістки були відкриті і це дало право поліції затримати латвійського хакера. Ним виявився дослідник лабораторії штучного інтелекту Інституту математики та інформатики Латвійського університету Ілмарс Пойканс.
Реакція з боку латвійських журналістів не забарилася.
«Охорона джерела інформації – є основним принципом роботи журналіста. У нас буквально «вибили землю з-під ніг», оскільки це наша основна діяльність. Безумовно, ми не можемо не реагувати на таке порушення», – каже головний редактор латиської газети Latvijas Avīze Аніта Даукште.
Латвійські мас-медіа звернулися з відкритим листом до вищих посадових осіб Латвії з вимогою не тільки на словах, але й за допомогою конкретних законодавчих змін закріпити свободу преси в Латвії. Послання підписали представники впливових латиських і російськомовних газет, регіональної преси, латвійського радіо та телебачення.
«Зараз латвійські політики дуже багато говорять про те, що готові захищати свободу слова. Будь ласка, це якраз цей випадок. Ніхто не може зробити це краще, ніж законодавці – покращити законодавство, або ж змінити його», – зазначає головний редактор газети «Телеграф» Олександр Краснитський
Закон про пресу застарів – потрібні нові зміни
На даний момент роботу латвійських журналістів регламентує ухвалений у 1990 році Закон про пресу. На думку експертів, неадекватність документу вимогам часу й призвела до конфлікту. Справа у тому, що двадцятирічний закон гарантує право журналіста не розкривати джерело інформації, але не передбачає ситуацій, коли «речовий доказ» та «джерело» – є практично синонімами.
Сейм Латвії одноголосно підтримав зміни, запропоновані на підставі відкритого листа журналістів до закону про ЗМІ фракцією партії «За права людини в єдиній Латвії». Зміни передані до юридичної комісії парламенту та комісії з прав людини й громадських справ.
Згідно з новим проектом Закону про пресу та інші засоби масової інформації Латвії, вимагати розкриття джерел інформації від журналістів може тільки суд при розгляді особливо важких злочинів. У свою чергу журналіст зобов’язаний зберігати таємницю джерела інформації.
Передбачається внести до закону нову норму, згідно з якою не можна подавати позов до суду на журналіста у приватному порядку, якщо він виконував завдання редакції.
Також на прохання представників латвійських ЗМІ запропоновано виключити з Кримінального кодексу 157-му статтю щодо розповсюдження інформації, що паплюжить честь особи. Нинішня редакція статті дозволяє порушити індивідуальну кримінальну справу проти журналіста.
